Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Перш за все потрібно документально зафіксувати загибель врожаю. Тому керівником підприємства повинна бути створена комісія, яка зафіксує цей факт. До складу комісії слід включити фахівця з об’єкта дослідження (наприклад, агроном сільгосппідприємства) а в деяких випадках, залежно від причини загибелі врожаю, до складу комісії можуть включатись і представники держадміністрації та представники управління сільського господарства.
Загибель врожаю підтверджується актом обстеження та актом списання втраченого врожаю. Для визначення розміру втрат слід провести інветаризацію. Правила проведення інвентаризації містяться у Положенні про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженому наказом Мінфіну від 02.09.2014 №879. І якщо активи сільгосппідприємства не відповідають критеріям визнання активів згідно з п. 5 П(С)БО 9 виникають всі підстави на списання таких активів та віднесення до складу витрат згідно з п. 20 П(С)БО 16.
Витрати на обробіток площ, на яких повністю загинув урожай унаслідок стихійного лиха, списуються за Дт 977 Кт 23 (відповідно до п. 8.2 Методрекомендацій №132, наказ Мінагрополітики від 18.05.01 р. №132).
Зверніть увагу, всі інші суми витрат на лущення стерні, підняття зябу і снігозатримання, вартість добрив та витрачені на їх внесення суми тощо, тобто (неповторювані витрати) списуються в розрізі статей на пересіяну культуру. У цьому випадку можна стверджувати, що запаси є активом, адже існує імовірність того, що сільськогосподарське підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена. Тоді в обліку слід зробити проведення Дт 23 Кт 23 в розрізі перепосіву с/г культур.
Отже, якщо прийнято рішення продовжити вирощування с/г культур, підстав списувати врожай на витрати не має, адже ця с/г культура буде складовою виробничої собівартості майбутньої продукції.
ПДВ
У питаннях ПДВ, підстав коригувати суми ПК не має, адже ст. 192 ПКУ не висуває таких вимог. Проте, є окремий п. 198.5 ПКУ, який зобов’язує визнати ПЗ з ПДВ у перелічених у цьому пункті випадках. Одним із таких випадків є пп. "г" п. 198.5 ПКУ — придбані з ПДВ товари (послуги) призначаються для використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю.
При списанні витрат у випадку загибелі врожаю, придбані товари (послуги) за якими визнавався ПК, не можуть використовуватись у господарській діяльності, як наслідок виникають підстави для визнання умовних ПЗ з ПДВ. База оподаткування у цьому випадку визначається за п. 189.1 ПКУ і це вартість придбаного товару (послуг), які підлягають списанню.
У випадку перепосіву с/г культур, складно стверджувати, що с/г культури будуть використані у негоспдіяльності. Проте, раніше (зараз у рубриці "ЗІР" цієї консультації не має) податківці дотримувались фіскального погляду і схилялись до того, що із посівів, що загинули, уже не буде зібрано врожай і відповідно не з’явиться дохід від реалізації сільгосппродукції, тому слід нарахувати ПЗ за п. 198.5 ПКУ.
Враховуючи таку минулу позицію, рекомендуємо отримати індивідуальну консультацію.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись
