Перш за все потрібно чітко визначити долю отриманої передоплати. Адже, виходячи з норм ст. 257 ЦКУ, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Слід зазначити, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦКУ). А перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦКУ).
Як це працює на практиці? Візьмемо ситуацію, наведену в запитанні. Договором про продаж макулатури мало бути визначено порядок оплати товару покупцем і строки його поставки продавцем.
Наприклад, у договорі могло бути зазначено, що оплата здійснюється на умовах передоплати (у вигляді авансу), а поставка – через певну кількість днів після отримання такої передоплати. Якщо ж такий строк поставки не був визначений чітко договором, виконати зобов’язання по поставці продавець мав одразу після отримання передоплати (якщо у договорі отримання такого авансу було умовою для виконання поставки) або у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги покупцем, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору. Про це йдеться у ст. 530 ЦКУ.
На що впливають ці умови? На визначення дати, коли права покупця були порушені. Адже на наступний день після того, як поставка повинна бути здійснена, але не була, у покупця виникає позовна давність. Він вже не має права вимагати зарахування зробленої ним передоплати у рахунок інших платежів і має в бухобліку списати таку дебіторську заборгованість як безнадійну (відповідно до п. 10 П(С)БО 11). А продавець має списати таку безнадійну кредиторську заборгованість до доходів.
Про це ми докладно писали тут>>>
Що ми бачимо у запитанні? Що у 2017 році, значно пізніше, ніж через три роки після отримання передоплати, покупець вимагає зарахування її непогашеної суми у рахунок інших платежів (за послуги, які має надати продавець такого товару). А продавець на це погоджується. Наскільки це правомірно?
Це правомірно лише за однієї умови – якщо строк давності щодо такої передоплати ще не сплинув. Зокрема, за рахунок того, що продавець та покупець у договорі про купівлю-продаж такого товару домовилися про збільшення строку позовної давності (відповідно до ст. 259 ЦКУ). Або якщо така передоплата була предметом судового позову (в такому випадку працюють норми ст. 264 ЦКУ).
В такому випадку залік зобов’язань можливий (на підставі додаткової угоди між продавцем та покупцем). І так, такий залік (оскільки номенклатура товару в податковій накладній, складеній при отриманні передоплати, зміниться на номенклатуру послуг) вимагає складання розрахунку коригування до такої податкової накладної.
Але з часу, коли така податкова накладна була складена, порядок і складання податкових накладних, і розрахунків коригування до них змінився. Наразі ці документи складаються тільки в електронному вигляді. І без реєстрації у ЄРПН вони не дійсні.
Податківці у своїх роз’ясненнях наполягають: ПКУ визначений строк давності для складання розрахунку коригування до податкової накладної - 1095 днів з дати складання такої податкової накладної, хоча і лише для тих розрахунків коригування, які складаються при виправлені помилок в податкових накладних. Наголошує на праві відкоригувати податкові зобов’язання та податковий кредит в разі зміни умов договору і ВАСУ.
При цьому слід враховувати, що за п. 6 Порядку № 1246, розрахунок коригування до податкової накладної, яка складена до 1 лютого 2015 р. та не підлягала реєстрації відповідно до п. 11 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, підлягає реєстрації після реєстрації такої накладної, для чого постачальник (продавець) товарів/послуг повинен протягом операційного дня зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складення з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) та розрахунок коригування.
У листі від 12.06.2017 р. №590/6/99-99-15-03-02-15/ІПК ДФСУ нагадує, що ст. 102 ПКУ визначено, що строк давності становить 1095 днів. Це вже не позовна давність, але в даному випадку – граничний строк, протягом податкова накладна реєструється.
Отже, якщо податкова накладна від 2013 року, до якої потрібно зробити коригування, не реєструвалася в ЄРПН, нажаль, зареєструвати розрахунок коригування до неї зараз не вийде. Якщо ж вона і була зареєстрована, можливо, що відстоювати право на реєстрацію розрахунку коригування до неї доведеться у суді (шляхом оскарження відмови у такій реєстрації).
Якщо ж строк позовної давності за такою передоплатою вже сплинув, про жодний залік зобов’язань вже не може й бути мови. Адже зобов’язання за такою передоплатою зникли разом із закінченням строку давності.
В деяких роз’ясненнях податківці висловлюють думку, що в зазначеній ситуації постачальник має право зменшити нараховану суму ПЗ з ПДВ. Однак оскільки таке зменшення відбуватиметься виключно на підставі зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування, то і в цьому випадку він стикнеться із проблемою за п. 6 Порядку №1246, яку ми розглядали вище.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс
Передплатити
