• Посилання скопійовано

Продаж веб-сайту та доменного імені: який код потрібно вказати в податковій накладній?

Розробка веб-сайту та реєстрація доменного імені- нематеріальний актив? Чи можна його продати? Які коди потрібно вказати при продажу в податковій накладній: код послуги чи код товару?

Для відображення в обліку сайту слід з'ясувати: чи відповідає сайт критеріям визнання нематеріального активу (далі — НА) відповідно до П(С)БО 8, чи зазначені платежі є лише платою за послуги з доступу до інформації?

До нематеріальних активів, враховуючи п.4 П(С)БО 8 може бути віднесено актив із такими ознаками:

  • актив не має матеріальної форми;
  • може бути ідентифікований (підприємство здійснює його контроль п. 2.1 Методрекомендацій обліку НА);
  • є імовірність одержання майбутніх економічних вигід;
  • вартість може бути достовірно визначена.

Отже, за дотримання вищезазначених ознак сайт визнається у бухобліку, як НА.

Облік реалізації НА відображено у таблиці. 

Включено об'єкт нематеріальних активів до групи вибуття

Зміст операції

Дебет

Кредит

сума накопиченої амортизації

133

12

залишкова вартість

286

12

Реалізація об'єктів групи вибуття

продажна вартість

36

712

ПЗ з ПДВ

712

641/ПДВ

балансова вартість групи вибуття

943

286

Якщо підприємство визначає в податковому обліку різниці, згідно з пп. 134.1.1 ПКУ, при продажу веб-сайту потрібно звернути увагу на норми п. 138.1 та п.138.2 ПКУ. Доведеться збільшити фінрезультат на суму бухгалтерської залишкової вартості під час продажу, а також зменшити фінрезультат на суму залишкової вартості визначеної у податковому обліку.

Згідно з пп.14.1.244 ПКУ під товарами зокрема маються на увазі НА і тому постачання цього товару на митній території України є оподаткованою ПДВ операцією. 

База оподаткування визначається відповідно до договірної вартості при цьому не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухобліку згідно з абз. 2 п. 188.1 ПКУ

Відповідно до п. 201.1 ПКУ на дату виникнення ПЗ платник зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін. Серед  обов'язкових реквізитів є  код товару згідно з УКТ ЗЕД (графа 3.1).

Платник ПДВ в даному випадку має право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД не повністю, але не менше ніж чотири перші цифри відповідного коду. При цьому код згідно з УКТ ЗЕД зазначається на рівні позиції, підпозиції, категорії, підкатегорії відповідно до Закону "Про Митний тариф України". Серед кодів та назв товару в УКТ ЗЕД веб-сайт відсутній.

У п.16 Порядку №1307 сказано, що ДФСУ визначає умовні коди товарів, що відсутні в УКТ ЗЕД, та забезпечує їх оприлюднення на власному офіційному веб-порталі для використання платниками податку при складанні ПН, щоправда і у цьому довіднику умовних кодів, такий код відсутній. Єдине подібне наближення, це код — 00502 із назвою “програмна продукція”.

Тому під час постачання веб-сайту платнику ПДВ доведеться або зазначити цей умовний код або звернутись за індивідуальною консультацією до ДФСУ. Слід зазначити, що торгово-промислова палата надає також послугу для визначення кодів товарів, хоча ця послуга є платною.

Як правило доменне ім'я (як і витрати на хостинг) надається у користування правовласником на підставі виданого сертифікату про реєстрацію. Доменне ім’я - це фактично адреса мережі Інтернет - визначений чинними в Інтернеті міжнародними стандартами цифровий та/або символьний ідентифікатор доменних імен в ієрархічній системі доменних назв (ст. 1 Закону України від 18.11.2003р. №1280-IV ). Доменне ім’я не продається, а передається в тимчасове використання, тобто за нього сплачується плата за користування і це є витратами поточного періоду та списується на фінансовий результат в кінці кожного звітного періоду. Стаття витрат залежить від цілей, для яких використовується сайт. Здебільшого такі витрати відносяться на рахунок 92 «Адміністративні витрати» або 93 «Витрати на збут».

Тому власник сайту здійснити окремо постачання доменного імені скоріше за все не зможе. У цьому випадку новому власнику сайту доведеться звернутись до правовласника і здійснити перереєстрацію тимчасового використання доменного імені.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Олена Водоп`янова

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20242
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024467
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245