• Посилання скопійовано

Порядок отримання бюджетного відшкодування в 2016-2017 р.

Підприємство-платник ПДВ має від’ємне значення ПДВ, але не відповідає критеріям автоматичного бюджетного відшкодування. Чи може воно подавати заяву на бюджетне відшкодування на загальних підставах? Чи можна отримати бюджетне відшкодування, якщо подати заяву у 2017 р.?

ЗапитанняПідприємство-платник ПДВ має від’ємне значення ПДВ, але не відповідає критеріям автоматичного бюджетного відшкодування.  Чи може воно подавати заяву на бюджетне відшкодування на загальних підставах, які є критерії чи обмеження та вимоги для позитивного висновку? І чи зможе підприємство отримати бюджетне відшкодування, якщо подати заяву у 2017 р.?

Відповідь:

Згідно із п. 200.7 ПКУ платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає  декларацію з ПДВ та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. 

У такій заяві платник податку зазначає про його відповідність або невідповідність критеріям, визначеним п. 200.19 ПКУ (при цьому відповідати треба усім зазначеним критеріям).

А саме:

  • не перебувають у судових процедурах банкрутства відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (пп. 200.19.1 ПКУ);
  • юридичні особи та фізичні особи - підприємці, включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і до цього реєстру стосовно них не внесено записів про:

а) відсутність підтвердження відомостей;

б) відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання);

в) прийняття рішень про виділ, припинення юридичної особи, підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

г) визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін до установчих документів юридичної особи;

ґ) припинення державної реєстрації юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та стосовно таких осіб відсутні рішення або відомості, на підставі яких проводиться державна реєстрація припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця (пп. 200.19.2 ПКУ);

  • мають необоротні активи, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує у три рази суму податку, заявлену до відшкодування, або отримали терміном на 1 рік від банківської установи (перелік яких визначається КМУ) фінансову гарантію, що діє з дня подачі відповідної заявки про повернення суми бюджетного відшкодування (у разі якщо за результатами перевірки встановлено порушення норм податкового законодавства в частині зайво заявлених сум податку до бюджетного відшкодування, така фінансова гарантія має бути продовжена додатково на термін до двох років), а також здійснюють операції з вивезення товарів з митної території України у митному режимі експорту, питома вага яких протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців) сукупно становить не менше 40 відсотків загального обсягу поставок (для платників податку з квартальним звітним періодом - протягом попередніх 4 послідовних звітних періодів) (пп. 200.19.3 ПКУ).

Для чого потрібно вказувати в заяві про бюджетне відшкодування (додатку Д4 до декларації з ПДВ) відповідність або невідповідність зазначеним критеріям? 

Справа в тому, що завдяки змінам, внесеним до ПКУ, з 01.02.2016 р. усі платники ПДВ, які подали таку заяву, зазначаються у двох реєстрах: реєстр для тих, хто відповідає ознакам, встановленим п. 200.19 ПКУ, і реєстр для тих, хто таким ознакам не відповідає. Податківці контролюють правильність поданої платником ПДВ у заяві інформації. 

Відповідно до п. 200.20 ПКУ перевірка відповідності платника податку зазначеним критеріям проводиться в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного терміну подачі звітності.

За результатами автоматизованої перевірки виявляються платники ПДВ, що не відповідають критеріям, визначеним п. 200.19 ПКУ, у зв’язку з чим таким платникам територіальними органами ДФС направляються рішення про таку невідповідність (пп. 200.20 та 200.21 ПКУ). 

Попередньо включені заяви до Реєстру 1 таких платників виключаються із вказаного Реєстру та включаються до Реєстру 2 за датою надіслання у порядку та строки встановлені ПКУ, платнику податку повідомлення про прийняття зазначеного рішення (п. 6 Порядку №68).

Але на сьогодні ПКУ не встановлює різні процедури або строки для отримання бюджетного відшкодування ПДВ в залежності від належності платника ПДВ до того чи іншого з реєстрів. 

Тобто право подати заяву на бюджетне відшкодування є у всіх платників ПДВ і право отримати бюджетне відшкодування не обмежується відповідністю критеріям за пп. 200.19 ПКУ. Наглядно, як виглядала процедура отримання бюджетного відшкодування раніше і як вона виглядає на сьогодні (з 01.02.2016 р.), можна побачити на схемах, розміщених на сайті Мінфіну

На замітку! В проекті Закону №5368, яким передбачається внести зміни до ПКУ з 01.01.2017 р., зокрема, передбачено наступні зміни щодо порядку бюджетного відшкодування ПДВ:

  • відміна дії двох реєстрів платників ПДВ, які отримують бюджетне відшкодування. Отже, як наголошують автори законопроекту, з 2017 року в Україні буде діяти єдиний реєстр таких платників ПДВ, які подали відповідну заяву. Тому, при поданні заяви не потрібно буде зазначати відповідність або невідповідність критеріям, нині зазначеним у п. 200.19 ПКУ, а сам п. 200.19 ПКУ із ПКУ виключається;
  • подати заяву про бюджетне відшкодування можна буде не тільки в рамках поточної декларації, а і шляхом подання уточнюючого розрахунку за період, в якому платник ПДВ мав право на бюджетне відшкодування;
  • заяви про повернення сум бюджетного відшкодування будуть автоматично вноситися до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. А повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування буде здійснюватися у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру таких заяв;
  • камеральна перевірка даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання), в яких заявлена до бюджетного відшкодування сума ПДВ, буде проводитися контролюючим органом у строк, передбачений абз. 1 п. 76.3 ПКУ (тобто, протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання декларації, а якщо декларація або уточнюючий розрахунок були надані пізніше — за днем їх фактичного подання);
  • платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування та подали заяву, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки. А у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, — за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті. У оновленій редакції п. 200.11 ПКУ говориться про документальну перевірку на підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування, але проводитиметься вона лише якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від’ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу, за період до 1 січня 2017 року. При цьому проведення  такої документальної перевірки не буде обов’язковим, а рішення щодо її проведення повинно бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки (за п. 76.3 ПКУ). 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Русанова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.202410
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024568
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024252