Особливості оподаткування ПДВ ЗЕД-експедиторських послуг

Оскільки резидент-експедитор організовує перевезення на замовлення нерезидента, оподаткування ПДВ операцій, зазначених у запитанні, відбуватиметься наступним чином.

По-перше, слід визначитися із місцем надання транспортно-експедиційних послуг, які надаються нерезиденту. З метою оподаткування ПДВ це місце визначається за спеціальними правилами, встановленими ст. 186 ПКУ.

Так, за пп. «ж» п. 186.3 ПКУ, місцем надання транспортно-експедиційних послуг є місце реєстрації як суб'єкта господарювання замовника, а у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. Тож, якщо послуги отримує нерезидент, вони вважаються наданими за кордоном.

Послуг, наданих за межами митної території України, у ст. 185 ПКУ, яка визначає об’єкт оподаткування ПДВ, немає. Це означає, що транспортно-експедиційні послуги, надані резидентом нерезиденту, не оподатковуються ПДВ. Податкова накладна за ними не складається, а от в декларації з ПДВ їх слід відобразити – в рядку 5 і в таблиці 1 додатку Д6 за датою і курсом НБУ першої події – отримання оплати від нерезидента або складання акту про надані послуги.

По-друге, слід проаналізувати послуги, отримані від іншого експедитора – нерезидента. Адже щодо послуг, наданих нерезидентами на митній території України, ПДВ сплачує одержувач послуг – резидент (в разі, якщо він є платником ПДВ).

І тут ситуація дзеркальна. Адже послуги фактично ті самі, але замовником цих послуг є вже резидент. Тому такі послуги вважаються наданими нерезидентом на митній території України. Про правила оподаткування таких послуг ПДВ можна прочитати тут. А про правила складання податкової накладної на такі послуги – тут.

Якщо коротко, то за цією операцією у резидента-замовника (якщо акт про отримання цих послуг складений саме на нього, як на їх отримувача) виникає в одному звітному періоді і ПЗ з ПДВ (яке такий отримувач-резидент нараховує за виконавця-нерезидента), і ПК з ПДВ (у сумі таких визнаних ПЗ). 

У звичайній ситуації ці ПЗ та ПК мають «погасити» один одного, тож, резидент за наслідками декларації, в якій вони будуть одночасно відображені, не повинен буде сплачувати до бюджету ПДВ. В декларації з ПДВ таке ПЗ відображатиметься у рядку 6, а ПК – у рядку 11.4. Про наслідки для резидента, якщо реєстрація податкової накладної не була здійснена вчасно, читайте тут.

Але тут слід звернути увагу на те, що ці послуги резидент придбаває не для власного споживання, фактично їх споживає замовник такого резидента – нерезидент. А перепродаж таких послуг не оподатковується ПДВ (як ми зазначали вище).

Отже,  відповідно до п. 198.5 ПКУ резидент має визнати ще одне ПЗ з ПДВ. При цьому базою оподаткування буде вартість цих послуг, отже, це та сама база, яка застосовується для визнання ПЗ при отриманні цих послуг. Вона теж визначається за курсом НБУ на дату першої події.

Відобразити ПЗ за цією «умовною поставкою» слід у рядку 4.1 декларації з ПДВ. Щодо підстави для такого відображення – податкової накладної, то про правила її складання можна прочитати тут.