Особливості оподаткування компенсації простою

Те, що залізниця надає саме послугу із понаднормого користування вагонів, пов'язане із невиробничим простоєм, й бере за це плату, а не штраф, виходить із Статуту залізниць України, затвердженого Постановою КМУ від 06.04.1998 р. №457 та Правил користування вагонами і контейнерами (ст. 119 - 126 Статуту залізниць України), затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 р. №113.

Однак, нас цікавлять відносини безпосередньо між покупцем й постачальником, а отже, саме від їх договірних відносин залежитиме відображення, а від так, й оподаткування, відшкодованих витрат контрагенту, а не від того чи такий конрагнет сплачує залізниці плату чи штраф.

Штраф

Розберемося спочатку із штрафними санкціями. Відповдіно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Що саме слід розуміти під «невиконанням або неналежним виконанням господарського зобов'язання» має бути детально розписано у договорі. Наприклад, постачальник зобов'язується при упакуванні товару використовувати вимоги держстандартів на тару (упаковку), маркування вантажу або використання упаковки. У разі порушення такої умови договору, в наслідок чого відбувається простій вагонів та затримка при передачі  вантажу з одного виду транспорту на інший, на постачальника накладається штраф у розмірі плати за простій, сплаченої покупцем.

Саме у такому разі суми компенсації за понесені витрати слід розглядати у контексті штрафів. Зауважимо, що у первинних документах, зокрема у призначенні платежу банківської виписки, має чітко зазначатися, що суми, які надійшли на рахунок, є санкціями за невиконання умов договору.

Виходячи із складових договіріної вартості у п. 188.1 ПКУ платежі, які класифікуються саме як штрафні санкції і не є частиною оплати вартості товарів/послуг, не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Втім, відповідно до умов питання, це не наш випадок, адже умовами договору передбачено лише відшкодування деяких видів витрат у разі їх понесення покупцем.

Послуги чи відшкодування витрат

Якщо умовами договору передбачено, що постачальник не лише постачає товар, але і зобов'язується відшкодувати деякі витрати, які понесе покупець під час перевезення, то вважаємо, що договір постачання містить елементи посередницького договору, наприклад, доручення, згідно з яким довіритель зобов'язаний відшкодувати повіреному витрати, понесені у зв'язку з виконанням доручення (п. 2 ст.1007 Цивільного кодексу України).

Хоча прямого доручення про оплату простою у разі затримки потягів постачальник у договорі не дає, але згідно з умовами договору зобов'язується відшкодувати понесені покупцем витрати у зв’язку із доставкою, організувати і оплатити яку має сам постачальник. Зауважимо, що відповідно до ст. 628 ЦКУ сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлене договором або не випливає із суті змішаного договору.

У зв'язку з цим, вважаємо, що витрати, які сплачені покупцем і компенсуються постачальником, є аналогічними до витрат повіреного-покупця (що відшкодовуються довірителем-постачальником).

Оскільки послуги за додаткове користування вагонами у разі їх простою має сплачувати постачальник (як це передбачено умовами договору), то покупець, придбачаючи ці послуги, «перевиставляє» їх постачальнику.

Яким чином обліковувати та оподатковувати ПДВ таке «перевиставляння» рахунків залежить від того, що саме прописується в рахунках, актах, податкових накладних, розрахункових документах і тощо – послуги чи компенсація витрат.

Зовсім нещодавно податківці змінили свою позицію щодо оподаткування ПДВ усіх компенсаційних виплат за договором оренди (суми комунальних послуг, земельного податку, податку на нерухомість тощо). Наразі вони стверджують, що якщо мова йде про компенсацію витрат, то такі суми не відповідають визначенню «постачання послуг» у пп. 14.1.185 ПКУ, а тому не оподатковуються ПДВ (листи ДФСУ від 19.04.2016 р. №8815/6/99-99-19-03-02-15, від 16.05.2016 р. №10641/6/99-95-42-01-15, підкатегорія 101.02 «ЗІР»*).

За аналогією до цих роз’яснень, на нашу думку, якщо в первинних та розрахункових документах зазначено, що постачальник сплачує саме компесацію понесених витрат покупцем, то такі суми не оподатковуються ПДВ, відповідно постачальник не має право на податковий кредит. Якщо ж оплата здійснюється за послуги – тоді працюють загальні правила щодо оподаткування ПДВ послуг.

Відповідно до умов питання постачальник оплачує саме послуги (адже саме послуги вказуються в рахунку-фактурі), тому вважаємо, що такі витрати постачальник відображає в обліку як отримання послуг (Дт 93/94 Кт 63, Дт63 Кт 31). А от щодо ПДВ, то  постачальник матиме право на податковий кредит у разі отримання правильно оформленої та зареєстрованої накладної у ЄРПН відповдіно до пп. 198.2, 198.3 ПКУ.

________________________

* Запитання: Чи підлягає оподаткуванню ПДВ компенсація орендарем земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?