• Посилання скопійовано

Повернення товару за ціною нижчою від ціни придбання

Які бухгалтерські та податкові наслідки повернення товару за ціною, яку визначає постачальник при прийнятті товару, та яка є нижчою ніж ціна, за якою товар було отримано?

Можливість повернення товару за ціною, яка відрізняється від ціни, за якою він був придбаний, дійсно є. Зокрема, частиною 3 ст. 9 Закону про захист прав споживачів передбачено, що при розірванні договору купівлі-продажу розрахунки із споживачем провадяться виходячи з вартості товару на час його купівлі. Але ця норма діє у випадку, якщо: 

- покупцем було придбано товар неналежної якості;

- покупцем є споживач, тобто, фізособа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (п. 22 ст. 1 Закону про захист прав споживачів).

Ані ЦКУ, ані ГКУ подібних норм, які можна було б застосувати між суб’єктами господарювання, не містить. Втім, заборони перегляду ціни товару сторонами договору, теж не встановлено.

Отже, там, де певні операції не регламентуються законом, вони мають бути узгоджені сторонами в договорі. Тобто, договором повинно бути визначено всі нюанси щодо отримання товару, повернення або зміни ціни такого товару. Так договором може бути визначено порядок повернення товару, причому таке повернення може відбуватися за ціною нижчою ніж цей товар був придбаний, орієнтуючись на ціну реалізації постачальником, що відповідає терміну придатності поверненого товару. 

За такими визначеними цінами постачальник повинен скласти накладну на повернення товару, в якій і буде вказана відповідна ціна товару, який повертається. Різницю між вартістю, за якою такий товар обліковувався в бухгалтерському обліку покупця (нагадаємо, що до первісної вартості такого товару могли включатися не тільки суми коштів, сплачених постачальнику, а і решта витрат, пов’язаних із придбанням цього товару) і вартістю, за якою він повертається, відображатиметься у складі інших витрат покупця. Тому цілком можливо відображення такої різниці за дебетом субрахунку 949. 

Загалом операція з повернення відображатиметься в проведеннях так:

  • Дт 631 Кт 281 – повернення товарів за ціною, визначеною за договором
  • Дт 949 Кт 281 – списання різниці вартості ціни
  • Дт 311 Кт 631 – повернення на рахунок покупця в банку коштів від продавця за повернуті товари (за наявності такої операції). 

Щодо оподаткування ПДВ, то відповідно до ст.192 ПКУ, у разі якщо після постачання товарів здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, зокрема, наступний за постачанням перегляд цін та перерахунок у випадках повернення товарів, суми ПЗ та ПК постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі РК до ПН, складеному в порядку, встановленому для ПН, та зареєстрованому в ЄРПН в термін 15 календарних днів з дати наступної від дати складання. РК складає постачальник та у зв’язку з тим, що відбувається зменшення ПЗ, реєструє такий РК в ЄРПН покупець. При цьому, покупець повинен зменшити ПК в періоді складання РК, а постачальник може зменшити ПЗ в періоді складання РК тільки за умови своєчасної реєстрації або в періоді, в якому такий РК буде зареєстрований.

Тобто, весь отриманий ПК з ПДВ при поверненні товару, не залежно від того за якою ціною постачальник приймає товар, повинен бути скоригований.  

Роз’яснень щодо складання одного РК при одночасній зміні ціни та поверненні товару наразі немає. Але, оскільки причини складання РК в цьому випадку різні, варто скласти їх окремо. Перший РК – на зміну ціни (датою набрання чинності відповідної норми договору, наприклад, датою повернення товару), другий – на повернення товару безпосередньо (але, якщо товар був оплачений, на нашу думку, зменшити ПЗ з ПДВ у продавця будуть підстави лише датою повернення коштів покупцю).  

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Воробйова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Повернення ПДВ при анулюванні реєстрації
    Підприємство анулює реєстрацію платника ПДВ. В останній декларації за червень 2025 р. відображено від'ємне значення 900 грн (рядок 20.2.1), яке заявлено до відшкодування. Водночас на електронному рахунку в СЕА ПДВ є залишок коштів 7000 грн. Як коректно заповнити Додаток 3 до декларації, щоб повернути на поточний рахунок обидві суми: і від'ємне значення з декларації, і залишок коштів з електронного рахунку?
    11.07.202513
  • Постачання товарів оборонного призначення: як оподатковується ПДВ під час воєнного стану?
    Як на період дії воєнного стану оподатковуються ПДВ операції з постачання товарів оборонного призначення?
    11.07.202517
  • Допомога на лікування працівниці: облік ПДВ та ПДФО
    ТОВ на загальній системі оподаткування надає допомогу на лікування онкохворої співробітниці, придбавши для неї ліки за безготівковим розрахунком. Всі підтверджуючі медичні документи та документи від постачальника є. Чи потрібно нараховувати компенсуючі зобов'язання з ПДВ? Чи є вартість ліків додатковим благом для співробітниці та як це відобразити у звіті 4ДФ?
    10.07.202533
  • Коригування імпортного ПДВ за аркушем коригування: повернення та облік
    Як діяти підприємству після отримання аркуша коригування до митної декларації, який скасував мито та зменшив суму ПДВ? Чи обов'язково повертати ПДВ з бюджету? Як правильно відобразити це в обліку та що робити з розбіжностями у сальдо розрахунків з митницею?
    10.07.202525
  • Чи зберігається право на ПК та бюджетне відшкодування за НА, переданими ЗСУ?
    Комунальне підприємство (платник ПДВ, загальна система) придбало пікап за власні кошти у лютому 2025 р. Суму ПДВ включено до ПК, що спричинило від’ємне значення. У травні 2025 року автомобіль, не введений в експлуатацію, передано ЗСУ в межах військово-транспортного обов’язку. Чи має право підприємство заявити бюджетне відшкодування?
    10.07.202531