• Посилання скопійовано

Повернення товару за ціною нижчою від ціни придбання

Які бухгалтерські та податкові наслідки повернення товару за ціною, яку визначає постачальник при прийнятті товару, та яка є нижчою ніж ціна, за якою товар було отримано?

Можливість повернення товару за ціною, яка відрізняється від ціни, за якою він був придбаний, дійсно є. Зокрема, частиною 3 ст. 9 Закону про захист прав споживачів передбачено, що при розірванні договору купівлі-продажу розрахунки із споживачем провадяться виходячи з вартості товару на час його купівлі. Але ця норма діє у випадку, якщо: 

- покупцем було придбано товар неналежної якості;

- покупцем є споживач, тобто, фізособа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (п. 22 ст. 1 Закону про захист прав споживачів).

Ані ЦКУ, ані ГКУ подібних норм, які можна було б застосувати між суб’єктами господарювання, не містить. Втім, заборони перегляду ціни товару сторонами договору, теж не встановлено.

Отже, там, де певні операції не регламентуються законом, вони мають бути узгоджені сторонами в договорі. Тобто, договором повинно бути визначено всі нюанси щодо отримання товару, повернення або зміни ціни такого товару. Так договором може бути визначено порядок повернення товару, причому таке повернення може відбуватися за ціною нижчою ніж цей товар був придбаний, орієнтуючись на ціну реалізації постачальником, що відповідає терміну придатності поверненого товару. 

За такими визначеними цінами постачальник повинен скласти накладну на повернення товару, в якій і буде вказана відповідна ціна товару, який повертається. Різницю між вартістю, за якою такий товар обліковувався в бухгалтерському обліку покупця (нагадаємо, що до первісної вартості такого товару могли включатися не тільки суми коштів, сплачених постачальнику, а і решта витрат, пов’язаних із придбанням цього товару) і вартістю, за якою він повертається, відображатиметься у складі інших витрат покупця. Тому цілком можливо відображення такої різниці за дебетом субрахунку 949. 

Загалом операція з повернення відображатиметься в проведеннях так:

  • Дт 631 Кт 281 – повернення товарів за ціною, визначеною за договором
  • Дт 949 Кт 281 – списання різниці вартості ціни
  • Дт 311 Кт 631 – повернення на рахунок покупця в банку коштів від продавця за повернуті товари (за наявності такої операції). 

Щодо оподаткування ПДВ, то відповідно до ст.192 ПКУ, у разі якщо після постачання товарів здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, зокрема, наступний за постачанням перегляд цін та перерахунок у випадках повернення товарів, суми ПЗ та ПК постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі РК до ПН, складеному в порядку, встановленому для ПН, та зареєстрованому в ЄРПН в термін 15 календарних днів з дати наступної від дати складання. РК складає постачальник та у зв’язку з тим, що відбувається зменшення ПЗ, реєструє такий РК в ЄРПН покупець. При цьому, покупець повинен зменшити ПК в періоді складання РК, а постачальник може зменшити ПЗ в періоді складання РК тільки за умови своєчасної реєстрації або в періоді, в якому такий РК буде зареєстрований.

Тобто, весь отриманий ПК з ПДВ при поверненні товару, не залежно від того за якою ціною постачальник приймає товар, повинен бути скоригований.  

Роз’яснень щодо складання одного РК при одночасній зміні ціни та поверненні товару наразі немає. Але, оскільки причини складання РК в цьому випадку різні, варто скласти їх окремо. Перший РК – на зміну ціни (датою набрання чинності відповідної норми договору, наприклад, датою повернення товару), другий – на повернення товару безпосередньо (але, якщо товар був оплачений, на нашу думку, зменшити ПЗ з ПДВ у продавця будуть підстави лише датою повернення коштів покупцю).  

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Воробйова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20248
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024494
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024252