• Посилання скопійовано

Право на бюджетне відшкодування ПДВ і строки давності

Підприємство має від'ємне значення ПДВ. В декларації з ПДВ в рядку 21 обліковується сума невідшкодованого ПДВ за 2007-2012 р. (аналітика цих сум розписана в Додатку 2). Чи можна заявити до бюджетного відшкодування ці суми?

На сьогодні порядок отримання бюджетного відшкодування прописаний ст. 200 ПКУ. Крім того, ДФСУ неодноразово видавала роз’яснення щодо цієї процедури в 2016 році, зокрема, на власному сайті, в «ЗІР», категорія 101.16.

Так, відповідно до пп. 14.1.18 ПКУ визначено, що бюджетне відшкодування –  це відшкодування від’ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V ПКУ.

Відповідно до пп. «б» п. 200.4 ПКУ, право на бюджетне відшкодування платник ПДВ має за сумами від'ємного значення ПДВ, які були фактично сплачені постачальникам або до бюджету в попередніх або у звітному податкових періодах. Існує й інше обмеження – сума бюджетного відшкодування не може перевищувати ліміт реєстрації податкових накладних, розрахований податківцями автоматично за формулою, наведеною в п. 200-1.3 ПКУ, на момент подання декларації з ПДВ, в якій зазначається сума такого бюджетного відшкодування.

Обмеження щодо строків давності, за якими платник податку має право на бюджетне відшкодування, ПКУ не містить (про можливість відображення у складі податкового кредиту відємного значення зі строком давності більш ніж три роки, говорить ДПСУ, зокрема, у листі від 12.01.2012 р. №808/7/15-3417-16 та від 12.01.2012 р. №608/6/15-3415-16)*.

Наразі виключено з ПКУ й п. 200.5, який встановлював додаткові обмеження щодо отримання бюджетного відшкодування (щодо обсягів оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців).  

Згідно із п. 200.10 ПКУ протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до ст. 200 ПКУ та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених п. 200.11 ПКУ, – за результатами перевірки, зазначеної у цьому пункті Кодексу.

Сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки, у разі якщо камеральна перевірка проведена не була або за результатами проведення перевірки податкове повідомлення-рішення не було надіслано платнику податку у строк, визначений ПКУ.

Відповідно до п. 200.11 ПКУ контролюючий орган має право провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від’ємного значення, сформованого за операціями:

  • за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;
  • з придбання товарів/послуг у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до ст. 209 ПКУ, за період до 1 січня 2016 року.

Пунктом 37 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ встановлено, що контролюючі органи не здійснюють документальні позапланові виїзні перевірки щодо достовірності сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявлених платниками у звітних періодах, що настають після 1 липня 2015 року, крім випадків, визначених п. 200.11 ПКУ.

Таким чином, платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки.

Водночас, за наявності достатніх підстав для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування, яке виникло за рахунок від’ємного значення сформованого за операціями здійсненими до 1 липня 2015 року, що не підтверджено перевірками, контролюючий орган має право провести документальну перевірку платника податку.

__________________________

* Хоча періодично податківці заперечують на такому праві і навіть судяться із платниками ПДВ. Див., наприклад, рішення на сайті ДФСУ.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Бикова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Чи виникають ПЗ з ПДВ у фізособи - громадянина при отриманні е-послуг від нерезидента - неплатника ПДВ на митній території України?
    Податкові наслідки з ПДВ у фізособи - громадянина, яка не зареєстрована як ФОП при отриманні електронних послуг від особи-нерезидента, яка не зареєстрована платником ПДВ на митній території України не виникають
    Сьогодні 11:3010
  • Імпорт товарів за митною декларацією: що з ПДВ?
    Підприємство на загальній системі (платник ПДВ) імпортувало товари. Що з ПДВ за вантажною митню декларацією (ВМД)?
    Сьогодні 07:5071
  • Коригування помилкової податкової накладної та штрафи
    Постачальник 28.11.2025 р. помилково зареєстрував податкову накладну без факту постачання та оплати. Попередня оплата здійснена 31.12.2025 р., а постачання планується у січні 2026 р. Постачальник пропонує скласти РК датою 28.11.2025 р., хоча помилку виявлено у грудні. Чи правомірне складання РК такою датою та чи загрожують штрафні санкції сторонам у такому випадку?
    08.01.2026238
  • Придбання за договором комісії пільгового товару кордоном: ПДВ - наслідки для комісіонера
    Укладено договір комісії на придбання товару за кордоном. Товар звільнено від оподаткування ПДВ. Отримана передоплата від комітента, потім замовлено та увезено товар з - за кордону, передано його комітенту, складений звіт комісіонера і повернуто суму невикористаного авансу. Як комісіонеру нараховувати ПДВ по таких операціях? Чи потрібно пропорційно відображати весь вхідний ПДВ? Чи робити річний перерахунок ПДВ? Чи обкладати ПДВ додаткові витрати посередника: комісія банку, різниця курсів?
    08.01.202612
  • Експортну МД анульовано: наслідки для ПДВ та бухобліку
    12.12.2025 р. була оформлена МД на експорт товару. Умови поставки FCA UA Rivne. 31.12.2025 р. МД була анульована через необхідність змінити порт відвантаження товару (у зв’язку із воєнними ризиками). Але на експортну операцію вже була оформлена ПН та зареєстрована в ЄРПН. Зараз товар повернувся на митницю і здійснюється оформлення нової МД. Як оформити РК до вказаної ПН (якою датою та який код причини коригування в ньому зазначити)? Чи потрібно відображати ці ПН і РК в декларації з ПДВ, якщо так – у яких рядках? В якому періоді відображати дохід в бухобліку: у грудні чи січні?
    08.01.202642