• Посилання скопійовано

Ціна за товар у податковій накладній відрізняється від суми перерахованої постачальнику: наслідки

Як правильно скласти податкову накладну, щоб не виникало різниці в копійку з первинними документами щодо перерахування такого авансу? Як надалі оминути таких різниць?

Суть виникнення 1 коп та неможливості реєстрації накладної

Перш за все роз’яснимо чому деякі платники податків, починаючи із 01.04.2016 року не можуть зареєструвати податкові накладні у ЄРПН через дріб’язкову копійку. Адже, по суті, ця 1 копійка, що виникала через правила заокруглення, була й раніше.

Справа в тому, що до 01.04.2016 року сервер ДФС не перевіряв правильність всіх окремих розрахунків, наведених у податковій накладній (ПН). Головне, аби загальна сума з ПДВ дорівнювала сумі самого ПДВ та бази оподаткування без ПДВ.

Тобто бухгалтери на практиці, отримавши передоплату, ділили цю суму на 6, визначаючи суму ПДВ, та вказували базу оподаткування так, щоб загальна сума передоплати зійшлася.

Наприклад, загальна сума з ПДВ складала б 99,27 грн, ПДВ при округленні – 16,55 грн. (99,27/6), а база оподаткування без ПДВ – 82,72 грн (99,27-16,55).

Наразі ж, з 01.04.2016 р., перевіряється правильність усіх окремих розрахунків.

Так, ПДВ, що вказується у рядку ІІІ розділу А, розраховується сервісом ДФС шляхом множення бази оподаткування без ПДВ, вказаної у графі 10 розділу Б, на 20%.

При цьому загальна сума з ПДВ, вказана у рядку V розділу А,  має дорівнювати сумі ПДВ з рядка ІІІ розділу А та базі оподаткування без ПДВ з графи 10 розділу Б.

Якщо будь-який із вартісних показників ПН буде розрахований невірно, звичайно ж, із використанням правил математичного округлення, то відповідно сервіс ДФС не дозволить зареєструвати таку ПН у ЄРПН. Що й сталося у вказаному випадку.

Як не крути, а якщо й надалі при визначенні суми ПДВ керуватися механізмом виймання ПДВ, тобто діленням на 6, а не «нарахуванням» ПДВ на базу оподаткування, то з 01.04.2016 р. з наслідків зареєструвати накладну не вийде.

Правильний розрахунок ПДВ

Відповідно до пп. 194.1.1 ПКУ ПДВ становить 20 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Тобто аби правильно розрахувати ПДВ, потрібно не «виймати» його із загальної суми розрахунків з ПДВ, а нараховувати на базу оподаткування ПДВ, яка, своєю чергою, визначається шляхом ділення загальної суми розрахунків з ПДВ на 120%.

У зв’язку із математичними правилами заокруглення окремих показників, відповідно до умов, наведених у запитанні, передоплата має складати не 99,27 грн, а 99,28 грн (16,55 грн (99,27 / 120% * 20%) + 82,73 грн (99,27 / 120%). Оскільки загальна сума оплати визначена невірно, то й «вилазить» 1 копійка.

Якщо із самого початку правильно розраховувати ПДВ та базу оподаткування, тоді загальна сума буде розрахована правильно.

Ризики у разі розходження суми передоплати із сумою, вказаною у ПН

Відповідно до п. 201.10 ПКУ у ПН зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; 

є) ціна постачання без урахування податку; 

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

ПН, що містить помилки в обов’язкових реквізитах (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум ПДВ до податкового кредиту.

Тобто помилки у ПН припустимі, однак не має бути помилок, що не дозволять ідентифікувати податкові зобов’язання. Тож ПДВ має бути визначено правильно, аби покупець не втратив право на податковий кредит.

Ну й, звичайно ж, податковий кредит покупця неможливий без зареєстрованої ПН у ЄРПН відповідно до п. 198.6 ПКУ. А реєстрація пройде, як тільки всі окремі розрахунки продавця у накладній будуть правильними.

Рекомендації щодо виправлення ситуації з ПН

1. «Погратися» із кількістю.  Відповідно до роз’яснень податківці у своїх листах ДФС від 12.01.2016 р. №358/6/99-99-19-03-02-15 та від 02.02.2016 №2081/6/99-99-19-03-02-15 вказують, що як сьогоднішнім Порядком №1307, так і його попередником Порядком №957, не визначено обмеження щодо кількості знаків, яку можуть містити після коми кількісні показники, що зазначаються у графі 6 «Кількість товару» податкової накладної.

Вони зауважують, що необхідною кількістю знаків після коми у кількісному показнику вважається така кількість, якої достатньо для правильного розрахунку вартісного показника у графах 8-13 ПН. Розрахунок вартісного показника, в якому внаслідок добутку показників граф 6 та 7 ПН отримується число, в якому кількість знаків після коми перевищує два, вважається правильним, якщо з метою скорочення такої кількості знаків до другого знака після коми округлення не призводить до збільшення такого знака на одиницю.

Вважаємо, що у ситуації, що склалася, можна скористатися порадою самих же податківців, які по суті не проти, а навпаки, роз’яснюють, що кількість знаків після коми у графі 6 «Кількість» може перевищувати два знака після коми, головне аби ПДВ, база оподаткування та загальна сума з ПДВ були розраховані правильно.

2. Розділити отриману суму передоплати на дві окремі події, виписавши дві окремі податкові накладні. Такий варіант можливо застосувати, якщо відносини між покупцем та продавцем передбачають довгу співпрацю або ж номенклатура складається із декількох товарних позицій. Звичайно ж, слід документально оформити, що сума, яка надійшла на рахунок продавця є частиною оплати за поставку одного товару/одного договору, а решта оплати – іншого товару/договору (наприклад, офіційний лист-заява покупця чи т.п.). У такому випадку слід не забути про переоформлення рахунків-фактур та видаткових накладних/актів. Адже відповідно до п. 44.1 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів.

3. Копійка як безповоротна фіндопомога. Ще один варіант виписати податкову накладну на 1 копійку менше, а лишню копійку, що отримали на рахунок документально оформити як, наприклад, фіндопомога (лист-заява покупця чи т.п.). У такому випадку також слід не забути переоформити рахунок-фактуру на суму, зменшену на 1 копійку та таким же чином виписати видаткову накладну/акт.

4. Копійка як зайво перераховані кошти. ПН складаємо на суму, меншу на 1 копійку. У такому випадку слід переоформити рахунок-фактуру, тобто зменшити її на копійку, відповідно накладна/акт також має бути на суму без 1 копійки. Через 3 роки цю копійку доведеться визнати доходом.

Не дивлячись на те, що як у попередньому випадку, так і у цьому у договорі першечергова вартість товару зазначалася із врахуванням 1 копійки, проблем не має виникнути, адже первинні документи будуть оформені на суму без цієї копійки, відповідно й накладна також буде без її врахування. Договір є лише домовленістю, наміром сторін про вчинення дій, однак він не є первинним документом для цілей обліку (Постанова ВСУ від 15.12.2015 р. у справі №21-4266а15).

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Велика Катерина

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.202410
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.20245993
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202426
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024254