• Посилання скопійовано

Як повернути надміру сплачений ПДВ при анулюванні реєстрації платником податку

Як платник податків може повернути помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання з ПДВ у разі анулювання реєстрації платника ПДВ?

Відповідно до п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) реєстрація платником ПДВ діє до дати її анулювання, яка проводиться шляхом виключення особи з реєстру платників ПДВ у відповідних випадках.

Згідно з п. 184.2 ст. 184 ПКУ анулювання реєстрації особи як платника ПДВ здійснюється на дату:

  • подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації;
  • зазначену в судовому рішенні;
  • припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку;
  • що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість.

При цьому датою анулювання реєстрації особи як платника податку визначається дата, що настала раніше.

У разі анулювання реєстрації особи як платника податку податкові зобов’язання визначаються на підставі податкової декларації з податку за підсумками останнього звітного (податкового) періоду, визначеного п. 184.6 ст. 184 ПКУ.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПКУ джерелом самостійної сплати грошових зобов’язань з ПДВ є, зокрема, суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування ПДВ. 

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено ст. 200 прим.1 ПКУ.

Порядок електронного адміністрування ПДВ затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 із змінами і доповненнями (далі – Порядок №569).

Відповідно до п. 200 прим. 1.8 ст. 200 прим.1 ПКУ та п. 7 Порядку №569 після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.

У разі анулювання реєстрації платника податку – суб’єкта спеціального режиму оподаткування або виключення його з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування його додаткові електронні рахунки, на яких відсутні кошти, закриваються не раніше ніж протягом наступного робочого дня, що настає за днем такого анулювання/виключення.

Для закриття електронного рахунка (в тому числі додаткового електронного рахунка) ДФС надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - Казначейство) реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника податку, податковий номер або номер та серія паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.

На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми податку до бюджету, в тому числі суми податку, зараховані на додаткові електронні рахунки і не списані з рахунка станом на наступний робочий день з дня анулювання реєстрації платника податку - суб’єкта спеціального режиму оподаткування або виключення його з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування.

Повідомлення про закриття електронних рахунків Казначейство надсилає ДФС у день закриття такого рахунка.

Помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання можуть бути повернуті платнику податку відповідно до статті 43 ПКУ.

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Джерело: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Допомога на лікування працівниці: облік ПДВ та ПДФО
    ТОВ на загальній системі оподаткування надає допомогу на лікування онкохворої співробітниці, придбавши для неї ліки за безготівковим розрахунком. Всі підтверджуючі медичні документи та документи від постачальника є. Чи потрібно нараховувати компенсуючі зобов'язання з ПДВ? Чи є вартість ліків додатковим благом для співробітниці та як це відобразити у звіті 4ДФ?
    10.07.202517
  • Коригування імпортного ПДВ за аркушем коригування: повернення та облік
    Як діяти підприємству після отримання аркуша коригування до митної декларації, який скасував мито та зменшив суму ПДВ? Чи обов'язково повертати ПДВ з бюджету? Як правильно відобразити це в обліку та що робити з розбіжностями у сальдо розрахунків з митницею?
    10.07.202517
  • Чи зберігається право на ПК та бюджетне відшкодування за НА, переданими ЗСУ?
    Комунальне підприємство (платник ПДВ, загальна система) придбало пікап за власні кошти у лютому 2025 р. Суму ПДВ включено до ПК, що спричинило від’ємне значення. У травні 2025 року автомобіль, не введений в експлуатацію, передано ЗСУ в межах військово-транспортного обов’язку. Чи має право підприємство заявити бюджетне відшкодування?
    10.07.202524
  • Розблокування РК на зменшення після спливу строку
    Розрахунок коригування на зменшення податкових зобов'язань з ПДВ заблоковано. Продавець пропустив 365-денний термін для подання пояснень на розблокування. Які наслідки неподання документів та чи можна розблокувати такий РК після спливу встановленого строку?
    10.07.202532
  • Списання авансу 2017 року: коригування ПДВ-кредиту
    Підприємство списує дебіторську заборгованість за авансом, сплаченим у 2017 році за непоставлений товар. ПК за ПН на цей аванс було відображено. Як правильно відкоригувати ПДВ: нарахувати умовні податкові зобов'язання згідно з пп. 198.5 ПКУ в поточному періоді, чи подати уточнюючий розрахунок до декларації за період виникнення податкового кредиту?
    09.07.2025367