• Посилання скопійовано

Особливості заповнення декларації з ПДВ спецрежимником

В березні єдинник IV групи реалізував в Україні насіння соняшника (ПДВ - 4 млн грн) та пшеницю на експорт (ПДВ – 0 грн). Сума вхідного податкового кредиту з ПДВ – 2,5 млн грн. Як в декларації з ПДВ відображати експортні операції? Яку суму потрібно перерахувати на електронний рахунок?

Згідно з п. 209.14 ПКУ, платники ПДВ, які знаходяться на спецрежимі за ст. 209 ПКУ, операції з експорту сільськогосподарської продукції оподатковують за ставкою 0% (пп. 209.14 ПКУ). Поставки на території України оподатковуватимуться за ставкою 20%.

Починаючи з 1 січня 2016 року для суб’єктів спеціального режиму оподаткування запроваджено часткову сплату сум ПДВ до бюджету та на їх спеціальні рахунки. Розмір суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету та перерахуванню на спеціальні/поточні рахунки, залежить від виду сільськогосподарської продукції, що реалізується (зернові та технічні культури, продукція тваринництва, інша сільськогосподарська продукція).

З метою визначення сум ПДВ, що підлягають сплаті до державного бюджету та перерахуванню на спеціальні/поточні рахунки платників, сільськогосподарські підприємства суми ПЗ та ПК звітного (податкового) періоду визначають окремо за кожним видом таких операцій.

У запитанні вказується тільки один з видів с/г продукції, яка реалізується, в розрізі яких слід вести окремий облік ПДВ – це зернові та технічні культури. Невідомо, чи так відбувається у кожному звітному періоді, чи усі 100% оподаткованих операцій підприємства стабільно є реалізацією с/г продукції, і чи не було від'ємного значення ПДВ у минулому звітному періоді. Але припустимо, що це так. 

В такому випадку зазначеного вище розподілу ПЗ та ПК робити буде не потрібно. Уся сума позитивного значення різниці між ПЗ та ПК сплачуватиметься на рахунок в СЕА, відкритий для платників ПДВ – спецрежимників, які займаються реалізацією зернових та технічних культур. А звідти розподілятиметься Держказначейством між бюджетом (85%) та спецрахунком платника податку (15%). 

Але те, що мали місце експортні операції, вимагає від платника податку окремого аналітичного обліку сум ПК, який було нараховано у зв’язку із такими експортними операціями. 

Зрозуміло, що платник податку складатиме за березень 2016 р. 2 декларації – за формами 0110 і 0121.  

В декларації з ПДВ, яка складається за формою 0121, зазначені в запитанні операції, зазначатимуться наступним чином. Реалізація с/г продукції на експорт відображатиметься в рядку 2 (при цьому, колонка Б не заповнюється), а реалізація в межах України – у рядку 1.1 (колонка Б 4 млн грн). 

Сума «вхідного» ПДВ, якщо він виник за операціями на митній території України за ставкою 20%, відображатиметься у рядку 10.1 декларації 0121 (колонка Б 2,5 млн грн), заповнення якого вимагає заповнення Таблиці 1 Додатку 5 до декларації. Таким чином, якщо у платника податку не було «вхідного» ПДВ, пов’язаного із експортними операціями, виникне позитивна різниця між ПЗ і ПК: 4 – 2,5 = 1,5 млн грн, яка буде відображена у рядку 18 та розподілена між рядками:

  • 18.1 у розмірі 85% (1 275 000 грн)
  • 18.2 у розмірі 15% (225 000 грн). 

Заповнення рядків 18, 18.1 та 18.2 вимагає заповнення Додатку 10 до декларації з ПДВ. 

Оскільки у звітному періоді був тільки один вид с/г діяльності, то проблем із його заповненням виникнути не повинно. Усі суми, зазначені у декларації, знайдуть своє відображення у Таблиці 1 такого Додатку. А суми, відображені в рядках 18, 18.1 та 18.2, відповідатимуть значенню рядків 13, 13.1 та 13.2 Додатку 10. 

Але, зверніть увагу: якщо «вхідний» ПДВ частково або повністю був пов'язаний із експортними операціями звітного місяця, то його суму слід перенести до декларації 0110. Робиться це так: у рядку 14 відображаються суми ПДВ, включені до ПК за операціями сільськогосподарських підприємств із вивезення сільськогосподарської продукції у митному режимі експорту. Значення цього рядка переноситься з рядка 14 декларації 0121 до рядка 14 декларації 0110.

Сума такого рядка відображається згідно з бухгалтерською довідкою, в якій така сума розраховується, виходячи із фактично сплаченої (нарахованої) постачальникам товарів/послуг, вартість яких була включена до складу виробничих факторів, за рахунок яких сформовано ПК за сільськогосподарськими товарами (супутніми послугами), вивезеними на експорт (декларації 0121–0123). Бухгалтерська довідка має бути складена згідно з податковими накладними, митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ПКУ

Зверніть увагу: значення рядка 14 декларації 0121 дорівнює сумі значень рядків 9 Таблиць 1 – 3 Додатку 10 (в зазначеному в запитанні випадку – лише однієї Таблиці 1).

Звісно, що значення рядка 14 (зі знаком мінус) зменшує підсумкове значення ПК за березень 2016 р. в декларації за формою 0121, а отже, збільшує значення рядків 18, 18.1, 18.2. Наскільки? Це вже має визначити сам платник податку розрахунково. 

З іншого боку, значення рядка 14 (зі знаком плюс) збільшує значення рядка 17 в декларації 0110 такого платника податку. І якщо інших операцій в нього не буде і суми такого відємного значення відповідатимуть критеріям, зазначеним в ст. 200 ПКУ, платник податку матиме право за бажанням скористатися бюджетним відшкодуванням з ПДВ. 

Експортні операції слід відображати в ряд. 2.1 декларації 0121 (ЗІР, категорія 101.25). Одночасно в декларації 0110 в тому звітному періоді, коли заповнено ряд. 2.1 декларації 0121, слід перенести суму ПК, яка припадає на експорт. Чим це встановлено? 

Для цього потрібно розрахувати суму, яка припадає на експорт (хоча б приблизний розрахунок і оформити його бухдовідкою). Ці суми ПДВ мають бути підтверджені податковими накладними. На практиці суб’єкти спецрежиму просто арифметично підбирають ПН, щоб вийти на потрібну суму.

В залежності від того, яка сума ПК припаде на експорт, на суму різниці між 4 млн (реалізація пшениці на території України) та залишком суми ПК, що не потрапила в експортну суму, слід поповнити електронний рахунок. 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Бикова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Спілка споживчих товариств отримує від них грошові кошти: чи повинна вона реєструватись платником ПДВ?
    Спілка, яка є добровільним об'єднанням споживчих товариств, відповідно до свого статуту отримує від споживчих товариств внутрішньогосподарські відрахування. Чи є вони об'єктом оподаткування ПДВ? Чи повинна спілка реєструватися платником ПДВ при досягненні суми таких відрахувань в 1 млн грн?
    29.04.20241
  • Купуємо програмне забезпечення у нерезидента: що з ПДВ?
    Підприємство займається продажем програмного забезпечення Google (наприклад, річний програмний пакет Google Cloud G Suite Business for Work). Програмне забезпечення купується виключно у нерезидента та використовується для продажу українським покупцям та іноземним покупцям. Чи є об’єктом оподаткування ПДВ дана операція?
    29.04.202419
  • Відшкодування комунальних послуг орендарем: що з ПДВ?
    ТОВ-орендодавець, платник ПДВ, виставляє орендарю окремий рахунок на відшкодування комунальних послуг (за воду та електроенергію). Надавач комунальних послуг ОСББ, неплатник ПДВ. Як визначити базу оподаткування ПДВ даної операції?
    22.04.20241 567
  • Повернення предмета лізингу: бухоблік та ПДВ
    Приватним нотаріусом було проведено вилучення та повернення від лізингоодержувача на користь лізингодавця товар – об'єкт фінлізингу. Лізингодавець зареєстрував податкові зобов'язання на лізингоодержувача в повному обсязі. Лізингоодержувач не складав акт на повернення товару. Які дії та проведення будуть у лізингоодержувача та лізингодавця?
    18.04.202429
  • ПН на реекспорт продукції, виготовленої з давальницької сировини
    Підприємство в митному режимі переробки ввозить на митну територію сировину нерезидента, переробляє і вивозить продукцію переробки в митному режимі реекспорту. Чи потрібно на операцію реекспорту складати податкову накладну?
    18.04.202431