Через 90 днів після викрадення документів ДФС має право надсилати запити та проводити перевірки

Запитання: Підприємство отримало письмовий запит з податкової, де вказано про недостовірність визначення податкового кредиту з ПДВ за взаємовідносинами з постачальником послуг, що містяться в податковій декларації за жовтень 2014 р. – постачальник не декларував за цією сумою ПЗ в повному обсязі. Документи були викрадені 22.04.2015 р., про що є довідка від слідчого і є підтвердження, що досі йде слідство. Факт крадіжки був внесений до єдиного реєстру досудових розслідувань. Чи можуть підприємство позбавити податкового кредиту та застосувати штраф? Як правильно скласти відповідь?

Відповідь:  Спочатку нагадаємо, що відповідно до п. 44.5  ПКУ у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 ст. 44 ПКУ, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. 

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. 

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків. 

Отже, за умовами запиту, документи, які стали підтвердженням формування податкового кредиту у декларації за жовтень 2014 року, були викрадені 22 квітня 2015року. Відповідно з дати реєстрації заяви у міліції, протягом 5 днів підприємство було зобовязане повідомити про це податковий орган. 

Оскільки, запит щодо документів періоду — жовтень 2014 року, надіслано підприємством лише зараз (у березні 2016 року), то слід зробити висновок, що вимогу щодо повідомлення податкового органу підприємство виконало вчасно.

Водночас, з моменту повідомлення у підприємства було 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу, для відновлення втрачених документів. Відтак, запит надісланий податковим органом не порушує встановлених строків та спрямований на з'ясування обставин формування податкового кредиту. Адже саме тому, що за поданою підприємством заявою є зареєстровано факт крадіжки в ЄРДР (триває розслідування кримінальної справи), це не впливає на виконання підприємством обов'язку щодо відновлення втрачених первинних документів, підтверджуючих суму податкового кредиту у декларації з ПДВ за жовтень 2014 р.

Щодо відповіді на цей запит: у тексті запиту зазначається про недостовірність визначення податкового кредиту за взаємовідносинами з постачальником послуг, що містяться в податковій декларації за жовтень 2014. Адже, за даними інформаційної системи з обліку даних податкової звітності (АС “Податковий блок” - від авт.) підприємство використало податкового кредиту більше, ніж задекларовано постачальником.

Дозволимо собі припустити, що у письмовому запиті податковий орган посилається саме на приписи пп. 78.1.4 ПКУ в частині “...виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків,...”.

За приписами ПКУ (станом на жовтень 2014 року) дата виникнення податкових зобов'язань наведена у п. 187.1 ПКУ, а  податкового кредиту — у п. 198.1 ПКУ.

Відповідно до п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 ПКУ) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього ПКУ.

На нашу думку, запит є цілком законним та правомірним. Відтак, яку б відповідь підприємство не надало (у т.ч. з відмовою надати документи з посиланням на факт того, що триває слідство), якщо підприємством не будуть надані підтверджуючі документи формування податкового кредиту, буде призначена позапланова перевірка з підстав, наведених у п. 78.1.4 ПКУ. За результатами перевірки підприємство позбавлять всіх сум ПК, які не будуть підтверджені первинними документами з нарахуванням ПЗ з ПДВ та штрафів (пені).

Але, не зважаючи на наведене вище, ми можемо запропонувати наступну відповідь:

“ ... На ваш запит від ... № ...... про надання пояснень та їх документального підтвердження, яким ви просите надати документи по взаємовідносинах з підприємством-контрагентом ..........., що підтверджують суми податкового кредиту, задекларованого у додатку 5 декларації з ПДВ за жовтень 2014 року,  звертаємо вашу увагу на таке.

У своєму запиті ви вказуєте на недостовірність визначення податкового кредиту за взаємовідносинами з постачальником послуг, що містяться в податковій декларації за жовтень 2014. А також зазначаєте, що нашим підприємством використана більша сума податкового кредиту, а постачальник не декларував за цією сумою зобовязань в повному обсязі. 

Зокрема, йдеться про суми податкового кредиту у розмірі ....

Ми звернулись до нашого контрагента ............, у якому попросили пояснити, чому за виданими нашому підприємству податковими накладними від ... № .., від ... № ....... (перелічити всі податкові накладні на спірну суму за отриманим запитом).

Проте, нашим контрагентом надана відповідь, якою він вказує на те, що сума за переліченими вище податковими накладними сформована у повному обсязі, ПЗ з ПДВ сплачені повністю у розмірі задекларованої суми. Також до відповіді нам був наданий витяг з декларації підприємства-контрагента .... за жовтень 2014 року за всіма виписании податковими накладними, які включені до додатку 5 до декларації з ПДВ.

За таких обставин, просимо вас уточнити, про яку саме недостовірність йдеться у запиті — уточнити перелік документів, які вимагається пояснити та документально підтвердити,  у який сумі податковим органом виявлена недостовірність, яким документом підтверджується недостовірність, про яку ви вказуєте у запиті, чи виявлена вами недостовірність по підприємству-контрагенту .... стосується саме  даних, що містяться у податковій декларації за жовтень 2014 року.

З приводу наведеного вище, також звертаємо вашу увагу на те, що у тексті запиту ви посилаєтесь на недостовірність визначення податкового кредиту. Водночас, у пп. 78.1.4 ПКУ йдеться про виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Проте ви у запиті, всупереч приписам п. 73.3 ПКУ, не вказуєте підстави для надсилання запиту відповідно цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує, а саме суму розбіжності, податкові накладні, щодо яких є розбіжності у податкових деклараціях підприємств-контрагентів.

Також, звертаємо вашу увагу на те, що окрема позиція у подібних правовідносинах була висловлена ВАСУ в ухвалі від 18.09.2014 р. № К/9991/27352/12. Так, суд вважає, що наведені у запиті податкового органу норм Податкового кодексу України лише передбачають право податкового органу вимагати відповідну інформацію та її документальне підтвердження, яке кореспондує до відповідного обов'язку платника податків надати їх. При цьому, в обох цих нормах передбачено необхідність зазначення у відповідному письмовому запиті податкового органу підстав надання інформації та її документального підтвердження.

Таким чином, ВАСУ вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій, яким вони визнали запит податкового органу таким, що не відповідає вимогам чинного податкового законодавства. При цьому прохання платника, у відповіді на спірний запит, зазначити підстави для його направлення та уточнити перелік документів, не можна розцінювати як обставину, з якою Податковий кодекс України пов'язує можливість призначення документальної позапланової перевірки платника.

При цьому, запевняємо вас, що у майбутньому за наявності законних вимог та в межах наданої ПКУ компетенції витребувати необхідну вам інформацію, ми готові надавати всі необхідні відомості.

Керівник .... ________________/___________”.