• Посилання скопійовано

Ліквідація основних засобів: коли подавати документ про знищення?

В якому звітному періоді та яким чином платник податку на додану вартість, який з незалежних від нього обставин здійснює ліквідацію основних засобів, повинен подати до контролюючого органу відповідний документ про їх знищення, розібрання або перетворення?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Згідно з п. 189.9 ст. 189 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ) у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби (далі – ОЗ) ліквідуються за самостійним рішенням платника податку на додану вартість (далі – ПДВ), така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких ОЗ за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації. 

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли ОЗ ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення ОЗ, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник ПДВ подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення ОЗ у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням. 


Згідно з п. 41 та п. 43 Методичних рекомендацій з обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерством фінансів України від 30.09.2003 №561 із змінами та доповненнями, для визначення непридатності ОЗ до використання, можливості їх використання іншими підприємствами, організаціями та установами, неефективності або недоцільності їх поліпшення (ремонту, модернізації тощо) та оформлення відповідних первинних документів керівником підприємства створюється постійно діюча комісія. Така комісія:

- здійснює безпосередній огляд об’єкта, що підлягає списанню;

- установлює причини невідповідності критеріям активу;

- визначає осіб, з вини яких сталося передчасне вибуття основних засобів з експлуатації, вносить пропозиції щодо їх відповідальності;

- визначає можливість продажу (передачі) об’єкта іншим підприємствам, організаціям та установам або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути отримані при демонтажі, розбиранні (ліквідації) основних засобів, установлює їх кількість і вартість;

- складає і підписує акти на списання основних засобів.

Складені комісією акти на списання ОЗ відображаються в бухгалтерському обліку після їх затвердження (погодження) посадовою особою (керівним органом), уповноваженою згідно законодавства (статуту підприємства) приймати рішення щодо розпорядження (відчуження, ліквідації) об’єктів ОЗ.

Типові форми актів встановлено наказом Міністерства статистики України від 29.12.1995 №352 «Про затвердження типових форм первинного обліку».

Документами, що підтверджують знищення, розібрання або перетворення ОЗ є висновки відповідної експертної комісії щодо неможливості використання в майбутньому цих засобів за первісним призначенням та акти на їх списання відповідної форми.

Враховуючи зазначене, якщо з незалежних від платника ПДВ обставин ОЗ (їх частина) зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації, або платник ПДВ змушений відмовитися від їх використання внаслідок загрози чи неминучості їх заміни, руйнування або ліквідації, то такий платник ПДВ, на підставі наказу керівника підприємства у звітному періоді, в якому виникають такі обставини, здійснює їх ліквідацію та подає до податкової декларації з ПДВ за такий звітний період відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення ОЗ у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Джерело: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Тристоронній договір з нерезидентом: як скласти податкову накладну на аванс? (аудіоверсія)
    Підприємство отримало від нерезидента передоплату за обладнання в сумі 100 000 дол. США. Обладнання буде передано отримувачу, який знаходиться в Україні. Як правильно скласти податкову накладну на суму авансу, отриманого в іноземній валюті?
    17.06.202616
  • Дата виникнення ПДВ-зобов’язань при передоплаті у 2026 році: правило першої події (аудіоверсія)
    Підприємство перерахувало постачальнику передоплату за товари 27.12.2026, а кошти були зараховані на рахунок постачальника 28.12.2026. Необхідно визначити, на яку саме дату, з урахуванням правила першої події та норм п. 187.1 ПКУ, у постачальника виникають податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією.
    17.06.202642
  • Помилкова податкова накладна з РК до нуля у 2026 році: відображення в декларації з ПДВ (аудіоверсія)
    У травні 2026 року підприємство помилково склало та зареєструвало в ЄРПН податкову накладну без фактичного постачання. У тому ж місяці до неї зареєстровано розрахунок коригування зі зменшенням показників до нуля. Чи виникають у такому разі податкові зобов’язання з ПДВ, чи потрібно відображати ці документи в декларації з ПДВ та чи впливає їх невідображення на правильність визначення податкових зобов’язань?
    17.06.2026156
  • ПДВ при продажу зерна з елеватора у 2026 році: дата ПЗ і ПН за EXW (аудіоверсія)
    Підприємство - платник ПДВ реалізує зерно, що зберігається на елеваторі, на умовах EXW. За договором поставки право власності переходить покупцю на дату підписання видаткової накладної, але тристоронній акт, розрахунки за зберігання та переоформлення складських документів оформлюються пізніше. На яку дату виникають податкові зобов’язання з ПДВ і обов’язок скласти податкову накладну, якщо оплата на цю дату ще не надійшла?
    15.06.202638
  • Списання озимої пшениці у 2026 році: ПДВ-наслідки та критерії форс-мажору (аудіоверсія)
    Сільськогосподарське підприємство восени 2025 року засіяло озиму пшеницю. У лютому 2026 року посіви були життєздатними, але в період з кінця лютого до кінця квітня їх повністю знищено під час будівництва фортифікаційних споруд. Комісія підтвердила безповоротне пошкодження та списання. Чи вважається така втрата наслідком форс-мажору або заходів оборони, і чи потрібно нараховувати ПДВ за пп. 198.5 ПКУ?
    15.06.202625