Відшкодування ПДВ при імпорті та оприбуткування товару за митною декларацією у 2026 році: алгоритм дій (аудіоверсія)

Бюджетне відшкодування ПДВ при імпорті товарів

Сам факт здійснення імпортної операції та сплати ввізного ПДВ на митниці не означає автоматичного повернення грошових коштів із Державного бюджету України.

Сплачений при розмитненні ПДВ включається до складу податкового кредиту звітного періоду на підставі оформленої належним чином митної декларації (пп. 198.2, пп. 201.12 ПКУ). Окремо складати податкову накладну не потрібно.

Важливо: на податковий кредит за митною декларацією не поширюється правило 365 днів із пп. 198.6 ПКУ — його необхідно відобразити суворо в декларації за період оформлення МД (якщо період пропущено, право зберігається лише через подання уточнюючого розрахунку). 

Умови виникнення права на бюджетне відшкодування (ст. 200 ПКУ)

Від’ємне значення: Загальна сума податкового кредиту звітного періоду повинна перевищувати суму нарахованих податкових зобов'язань (формується від’ємне значення у рядку 19 декларації з ПДВ). 

Фактична сплата до бюджету: Сума податку має бути фактично перерахована до бюджету при митному оформленні (пп. «б» пп. 200.4 ПКУ). За імпортними операціями сплата ввізного ПДВ на рахунок митниці до моменту оформлення МД повністю відповідає цій вимозі. 

Реєстраційний ліміт: Заявлена сума не може перевищувати розмір реєстраційного ліміту в системі електронного адміністрування ПДВ (ΣНакл) на момент подання декларації (сплачений на митниці ПДВ збільшує показник ΣМитн та, відповідно, загальний ліміт ΣНакл). 

Погашення податкового боргу: У разі наявності податкового боргу з ПДВ від'ємне значення спочатку автоматично зараховується в рахунок його погашення (пп. «а» пп. 200.4 ПКУ).

Платник заповнює рядок 20.2 податкової декларації з ПДВ та обов'язково додає:

• Додаток 2 (Д2) — розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від’ємного значення (у таблиці розшифровки за імпортним податковим кредитом зазначається власний ІПН платника);
• Додаток 3 (Д3) — заява про повернення суми бюджетного відшкодування тощо (пп. 200.7 ПКУ).

Декларація проходить камеральну перевірку контролюючого органу протягом 20 календарних днів (пп. 200.10 ПКУ). У випадках, передбачених пп. 78.1.8 ПКУ, податковий орган має право призначити позапланову документальну перевірку (триває до 40 календарних днів відповідно до пп. 200.11 ПКУ). Після узгодження суми в Реєстрі заяв орган Казначейства здійснює виплату коштів протягом 5 операційних днів (пп. 200.13 ПКУ).

Оприбуткування товару за митною декларацією в бухгалтерському обліку

Товари прибуткують на баланс за первісною вартістю, що розраховується з договірної (контрактної) вартості, а не з митної вартості.

Митна вартість застосовується виключно як база для нарахування мита, акцизу та імпортного ПДВ.

До собівартості імпортованого товару входять (пп. 9 НП(С)БО 9 «Запаси»):

• Вартість за контрактом, перерахована у гривні за правилами НП(С)БО 21;
• Ввізне мито та інші невідшкодовувані податки і збори;
• Транспортно-заготівельні витрати (доставка, вантажні роботи);
• Оплата послуг митного брокера, витрати на сертифікацію та зберігання.

Курс валюти при визнанні товару (НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів»):

• Попередня оплата (100% аванс нерезиденту): Товар оприбутковується за офіційним курсом НБУ на дату сплати авансу (пп. 6 НП(С)БО 21). Дебіторська заборгованість за виданим авансом є немонетарною статтею, тому курсові різниці за нею не розраховуються (пп. 4, 8 НП(С)БО 21);
• Оплата після отримання товару (післяоплата): Оприбуткування здійснюється за офіційним курсом НБУ на дату визнання активу — дату отримання контролю над товаром згідно з умовами ЗЕД-договору (пп. 5 НП(С)БО 21). Зверніть увагу: базисні умови поставки Incoterms визначають лише момент переходу ризиків та розподіл витрат, а не момент переходу контролю/власності; крім того, дата виникнення контролю може не збігатися з датою оформлення митної декларації (наприклад, за умов FCA або EXW контроль переходить ще за кордоном). Кредиторська заборгованість перед нерезидентом є монетарною статтею, тож за нею нараховуються курсові різниці на дату балансу та на дату розрахунку (пп. 8 НП(С)БО 21);
• Частковий аванс: Первісна вартість розраховується комбіновано: частина, сплачена авансом, оцінюється за курсом НБУ на дату платежу, а залишок — за курсом НБУ на дату визнання товару активом.

Типова кореспонденція субрахунків:

• Дт 3771 Кт 311 — перерахування авансового платежу на єдиний казначейський рахунок митниці для сплати податків;
• Дт 281 Кт 632 — оприбуткування контрактної вартості товару (за відповідним курсом НБУ згідно з НП(С)БО 21);
• Дт 281 Кт 3771 (або через субрахунок 642) — включення суми ввізного мита до первісної вартості товару (на підставі МД);
• Дт 641/ПДВ Кт 3771 — відображення податкового кредиту з ПДВ на дату митного оформлення (графа 47 МД);
• Дт 281 Кт 631 (685) — включення до собівартості вартості послуг доставки та митного брокера (без ПДВ, якщо контрагенти — платники ПДВ).

Висновки

• Оприбуткування імпортного товару здійснюйте за договірною вартістю із застосуванням курсу НБУ на дату сплати авансу або на дату визнання товару активом (отримання контролю за контрактом), включивши до його первісної вартості суму ввізного мита та супутні витрати (доставку, послуги брокера), але без урахування митної вартості та ввізного ПДВ;
• Відображайте податковий кредит з «ввізного» ПДВ суворо у періоді завершення митного оформлення МД (правило 365 днів тут не діє); сума податку сплачується до бюджету через рахунок митниці та не потребує реєстрації податкової накладної;
• Заявляйте бюджетне відшкодування (рядок 20.2 декларації з ПДВ разом із Додатками Д2 та Д3) за умови, що за підсумками звітного періоду загальний податковий кредит перевищив зобов'язання, суму фактично сплачено до бюджету, у платника немає податкового боргу, а розмір відшкодування не перевищує ліміт ΣНакл.