ШІ-консультант

Поставте запитання ШІ-консультанту

і отримайте відповідь за 60 секунд

  • Податки
  • Військовий облік
  • Звітність
  • Трудове право
  • Бухоблік

Консультую з податкового та бухобліку

Поставте ваше запитання

  • Посилання скопійовано

Втрата податкового кредиту через помилкову дату ПН у 2026 році: ризики ст. 198, 201 ПКУ та позиція ДПС (аудіоверсія)

Контрагент склав декілька актів наданих послуг у червні, проте склав та зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних одну податкову накладну датою липня. Чи має право покупець включити таку податкову накладну до складу податкового кредиту?

Слухати консультацію (0:00)

Порушення правила «першої події» та визначення дати складання податкової накладної

Відповідно до пп. 187.1 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата події, що відбулася раніше:

  • дата зарахування коштів від покупця/замовника;
  • дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (для електронних первинних документів — дата, зазначена у самому документі як дата його складення, незалежно від дати накладення КЕП/ЕЦП).

Податкова накладна (ПН) повинна складатися саме в день виникнення податкових зобов'язань постачальника згідно з пп. 201.1 ПКУ.

Якщо акти надання послуг датовані червнем і попередньої оплати у попередніх періодах не було, виникнення податкових зобов’язань припадає саме на червень. Складання податкової накладної з датою липня є грубим порушенням правила «першої події».

Неможливість складання однієї звичайної податкової накладної на кілька операцій

Відповідно до пп. 201.7 ПКУ податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли як попередня оплата.

Винятком є складання зведеної ритмічної податкової накладної за правилами пп. 201.4 ПКУ (у разі здійснення безперервного або ритмічного характеру постачань двом чи більше разів на місяць). Проте навіть у разі наявності підстав для складання зведеної податкової накладної на червневі акти, постачальник зобов'язаний був скласти її не пізніше останнього дня червня (тобто 30 червня), а не в липні.

Правомірність включення до податкового кредиту та позиція контролюючих органів

Згідно з абзацом дев’ятнадцятим пп. 201.10 ПКУ податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН, є підставою для нарахування податкового кредиту.

Водночас у пп. 198.6 ПКУ прямо зазначено:

не відносяться до податкового кредиту суми податку, підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 ПКУ.

Причому:

  1. Дата складання податкової накладної належить до обов'язкових реквізитів (пп. «б» п. 201.1 ПКУ);
  2. Помилка в даті складання не дає змоги ідентифікувати період здійснення господарської операції;
  3. ПН, складена не за датою виникнення податкових зобов'язань (порушення ст. 187 ПКУ), є недійсною і не дає права покупцю на формування податкового кредиту, навіть якщо вона пройшла реєстрацію в ЄРПН.

Висновки

  • Податкова накладна має складатися строго в день виникнення ПЗ за правилом «першої події» (червень за червневими актами) — дата липня є грубим порушенням;
  • Одну звичайну ПН на кілька операцій складати не можна; навіть зведену — не пізніше останнього дня місяця постачання (30 червня);
  • Така ПН (з помилковою датою) не дає права на податковий кредит, навіть після реєстрації в ЄРПН (п. 198.6 ПКУ).

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ із переплати за послуги у 2026 році: ризики та оформлення ПН і РК (аудіоверсія)
    Контрагент за договором про надання послуг сплатив більше, ніж зазначено в акті наданих послуг. Переплату повернули наступного банківського дня з призначенням платежу «Повернення помилкового платежу». Чи потрібно нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ на суму перевищення, складати й реєструвати податкову накладну та розрахунок коригування після повернення коштів, якщо обидві операції відбулися протягом двох днів?
    30.10.2026499
  • Прощення 50% боргу у 2026 році: ризики з податку на прибуток і ПДВ (аудіоверсія)
    Підприємство - платник податку на прибуток і ПДВ - відвантажило продукцію покупцю. Через бойові дії склад покупця з товаром було знищено. Сторони уклали угоду про прощення 50% боргу за цю партію відповідно до ст. 605 ЦКУ. Які наслідки з податку на прибуток і ПДВ виникають у постачальника? Чи має він право зменшити раніше нараховані податкові зобов’язання з ПДВ шляхом складання РК?
    30.10.2026414
  • Відображення ПДВ 0% у чеках ПРРО неплатників ПДВ у 2026 році: вимоги наказу Мінфіну №13 (аудіоверсія)
    ФОП на загальній системі здійснює роздрібну торгівлю алкоголем, інший ФОП є платником єдиного податку. Обидва не зареєстровані платниками ПДВ. Після встановлення програмного РРО у фіскальних чеках відображається «ПДВ А — 0,00%», а в денному Z-звіті весь оборот відноситься до цієї ставки. Чи є таке відображення помилкою та як правильно зазначати інформацію про ПДВ у чеках і Z-звітах ПРРО?
    30.10.2026135
  • Податкові накладні для резидентів Дія Сіті: чи є особливості складання (аудіоверсія)
    ТОВ — платник ПДВ на загальній системі оподаткування постачає товари та надає послуги резиденту Дія Сіті — платнику податку на прибуток на особливих умовах. Чи передбачено особливості складання податкових накладних на такого покупця?
    30.10.202634
  • Чиста вартість брухту та база ПДВ: оцінка комісією за МСБО 2 та ст. 188 ПКУ (аудіоверсія)
    Підприємство оприбутковує металобрухт за висновком незалежного оцінювача, вартість якого суттєво перевищує фактичну ціну подальшого продажу заготівельнику, що створює збитки в обліку та породжує ризики донарахування ПДВ щодо дорогоцінних металів за ст. 188 ПКУ. Чи обов’язково залучати незалежного оцінювача, чи дозволено визначати чисту вартість реалізації власною комісією на підставі комерційної пропозиції заготівельника за МСБО 2 після сортування металу, та як оформити документи?
    29.10.202666