Продаж товару нижче собівартості у 2026 році: ПДВ за пп. 188.1 ПКУ та алгоритм дій (аудіоверсія)

Правомірність продажу нижче вартості придбання та документальне оформлення

Законодавство України не забороняє суб'єктам господарювання продавати активи за ціною, нижчою від ціни їх придбання (собівартості), зокрема й зі збитком. Відповідно до ст. 627, 632 ЦКУ, суб'єкти господарювання застосовують вільні ціни, встановлені за домовленістю сторін.

Щоб уникнути ризиків визнання операції фіктивною або такою, що не має розумної економічної причини (ділової мети) відповідно до пп. 14.1.231 ПКУ, підприємству доречно задокументувати причини зниження вартості:

1. Акт огляду (дефектний акт) або висновок інвентаризаційної комісії: документ фіксує технічний стан автоматів, зношення, втрату товарного вигляду, моральну застарілість моделей (виробництва 2021 року), тривалий термін зберігання на складі та відсутність комерційного попиту за первинною ціною;
2. Наказ керівника про встановлення ціни реалізації (або проведення уцінки): на підставі висновків комісії видається наказ про зниження продажної вартості або проведення процедури уцінки запасів згідно з нормами НП(С)БО 9 «Запаси»;
3. Стандартні первинні документи на відвантаження: договір купівлі-продажу, рахунок-фактура (інвойс), видаткова накладна (товарно-транспортна накладна у разі доставки автотранспортом), які підтверджують реальний факт передачі права власності на товар покупцю.

Оподаткування ПДВ: правило «мінбази» згідно з п. 188.1 ПКУ

Згідно з абзацом другим п. 188.1 ПКУ, база оподаткування операцій з постачання товарів не може бути нижчою за ціну їх придбання.

Критично важливий нюанс для імпортного товару:

Відповідно до стабільної позиції Державної податкової служби України (див., приміром, відповідь ДПС на питання в ЗІР (101.07): «Як визначається база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів на митній території України, які були попередньо імпортовані (ввезені) платником податку: виходячи із договірної вартості, за ціною не нижче ціни придбання чи не нижче митної вартості?»), для товарів, які раніше були імпортовані, ціною придбання для цілей п. 188.1 ПКУ є контрактна (договірна) вартість, сплачена іноземному постачальнику (перерахована у гривні за курсом НБУ на дату придбання/передоплати згідно з НП(С)БО 21), а не митна вартість, визначена митницею для нарахування ввізних платежів.

Якщо контрактна вартість становила саме 260 508 грн, то саме ця сума є мінімальною базою.

Механізм складання податкових накладних (ПН)

При порівнянні бази необхідно брати показники без урахування ПДВ.

Приклад розрахунку (якщо узгоджена ціна продажу 107 200 грн включає ПДВ 20%):

• Фактична база продажу: 107 200/1,2 = 89 333,33 грн (ПДВ — 17 866,67 грн);
• База придбання: 260 508,00 грн;
• Сума перевищення бази над ціною продажу: 260 508,00 − 89 333,33 = 171 174,67 грн;
• Донарахований ПДВ на різницю (20%): 171 174,67 × 20% = 34 234,93 грн.

Якщо 107 200 грн — ціна без ПДВ (продаж за 128 640 грн з ПДВ):

• База продажу: 107 200,00 грн (ПДВ — 21 440,00 грн);
• Сума перевищення: 260 508,00 − 107 200,00 = 153 308,00 грн;
• Донарахований ПДВ на різницю (20%): 153 308,00 × 20% = 30 661,60 грн.

Підприємство формує:

1. Першу ПН (покупцю) — на дату відвантаження або оплати (за правилом «першої події») виходячи з фактичної договірної вартості. Реєструється в ЄРПН і надається покупцю.

2. Другу ПН (на себе) — на суму перевищення мінімальної бази над фактичною ціною реалізації.

• У верхній лівій частині робиться позначка про тип причини «15» (Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання).
• У даних покупця зазначаються власні реквізити (найменування та індивідуальний податковий номер продавця).
• Дана ПН покупцю не видається; податок сплачується за рахунок власних коштів товариства.
• Альтернатива: продавець має право скласти не пізніше останнього дня місяця одну зведену податкову накладну з кодом ознаки зведеності «3» на загальну суму перевищення за всіма подібними операціями за місяць (п. 201.4 ПКУ, Порядок №1307).

Податок на прибуток та бухгалтерський облік

Бухгалтерський облік

Дохід від реалізації відображається за кредитом субрахунку 702, а балансова вартість проданого товару списується до дебету субрахунку 902. Сума ПДВ із різниці списується до складу інших операційних витрат (дебет субрахунку 949 — кредит субрахунку 641/ПДВ).

Податок на прибуток

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об'єктом оподаткування є фінансовий результат до оподаткування за даними фінансової звітності. Розділом III ПКУ не передбачено жодних коригувальних різниць щодо продажу запасів нижче собівартості або їх уцінки (за умови, що покупець не є резидентом «низькоподаткових» юрисдикцій чи нерезидентом з особливою організаційно-правовою формою за пп. 140.5.4 ПКУ). Збиток від операції повному обсязі зменшує фінансовий результат і базу оподаткування як у малодохідників, так і у високодохідників.

Висновки

1. Продаж нижче собівартості дозволений — законодавство не забороняє; для уникнення ризиків фіктивності треба задокументувати причини (акт огляду/висновок комісії, наказ про уцінку, стандартні первинні документи);
2. ПДВ нараховується з «мінбази» (п. 188.1 ПКУ) — база не нижча за контрактну вартість імпорту (260 508 грн), а не митну. Складаються дві ПН: одна покупцю на фактичну ціну, друга «на себе» (тип причини 15) на різницю (або зведена);
3. Податок на прибуток і бухоблік — збиток повністю зменшує фінрезультат (коригувань немає); у бухобліку: дохід 702, собівартість 902, донарахований ПДВ — на витрати 949.