Невідображення ставки ПДВ у фіскальному чеку у 2026 році: ризики, судова практика та алгоритм виправлення (аудіоверсія)

Згідно з ст. 2 Закону про РРО, розрахунковий документ має бути встановленої форми та змісту. 

Відповідно до п. 2 розд. ІІ Положення №13, фіскальний касовий чек обов'язково має містити окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки у відсотках та загальну суму ПДВ (рядок 21).

У разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів документ не визнається розрахунковим (п. 3 розд. І Положення №13).

Оскільки чеки без зазначення ставки ПДВ не мають статусу розрахункових документів, контролюючі органи розцінюють це як невидачу фіскального чека. За таке порушення передбачена фінансова відповідальність згідно з п. 1 ст. 17 Закону про РРО:

• 100% вартості проданих з порушенням товарів (послуг) — за порушення, вчинене вперше;
• 150% вартості товарів (послуг) — за кожне наступне вчинене порушення.

Штрафи за цим пунктом мають кумулятивний характер і розраховуються за принципом: перша розрахункова операція з помилкою в межах перевірки — це перше порушення (100%), а всі наступні операції (кожен окремий неправильний чек) — це повторні порушення зі штрафом 150% за кожну операцію. 

Судова практика, зокрема Верховний Суд (постанова від 27.11.2023 р. у справі №420/11790/22), зазначає, що незначні недоліки в чеках, які не заважають ідентифікувати операцію, її сутність та суму, не завжди є безумовною підставою для штрафу за «невидачу чека». На жаль, Верховний Суд у своєму рішенні не навів хоча б орієнтовний перелік реквізитів, що мають вирішальне значення. На думку автора, до таких насамперед відносяться кількісно-сумові реквізити, зокрема, ставка та сума ПДВ, оскільки вони впливають на формування показників податкової звітності. Тож, податківці під час перевірки майже гарантовано накладуть вищевказані штрафи. 

Щодо ПДВ-звітності ризиків немає, оскільки підприємство своєчасно складало та реєструвало податкові накладні у загальному порядку.

Механізм виправлення помилки через «повернення -новий продаж» ситуацію не виправить (чеки вже видані, продаж відображено на контрольній стрічці, інформацію передано в ДПС), натомість посилить ризики через:

• технічну невідповідність: проведення операцій «Повернення товару» (видаткових чеків) на підставі первинних чеків, які не містили ПДВ, є некоректним, адже ви повертатимете кошти за операцією, де податок нібито не нараховувався, а потім знову проводитимете продаж;
• часовий розрив: якщо покупці — це реальні фізичні особи, які вже забрали товар і пішли, масове оформлення повернень та нових продажів «заднім числом» без фактичної присутності покупців та руху грошових коштів виглядатиме як штучне маніпулювання даними ПРРО. Під час перевірки податківці легко виявлять за часом створення чеків, що операції з повернення та повторного продажу здійснювалися одночасно однією особою (касиром);
• облік: таке коригування створить штучне подвоєння обсягів виторгу (обороту) за день проведення коригувань, що ускладнить бухгалтерський облік та може викликати додаткові запитання у контролерів.

Рекомендований алгоритм дій

Негайно налаштувати ПРРО

Зверніться до підтримки CheckBox або самостійно в кабінеті сервісу внесіть правильні параметри ставок ПДВ для всіх номенклатурних позицій, щоб нові чеки створювалися без помилок.

Залишити минулі періоди як є

Оскільки податкові накладні зареєстровані, бюджет не зазнав втрат. Спроба масово скасувати або «повернути» старі чеки лише приверне увагу податкової до факту системного невикористання правильних реквізитів у минулому. У разі перевірки та спроби нарахувати штрафи за ст. 17 Закону про РРО, підприємство зможе захищати свої інтереси в судовому порядку, посилаючись на те, що факт продажу та сплати податку повністю підтверджується ПДВ-звітністю та банківськими виписками (тобто сутність операцій не приховувалася).

Висновки

• Відсутність ставки ПДВ у фіскальному чеку є порушенням обов'язкових вимог до розрахункового документа та створює ризик застосування штрафів за ст. 17 Закону про РРО, хоча ПДВ-зобов'язання за своєчасно зареєстрованими податковими накладними не порушуються;
• Масове виправлення помилки шляхом оформлення повернень і повторних продажів не усуває порушення, а навпаки створює додаткові ризики через штучні коригування, невідповідність даних ПРРО та можливі претензії контролюючих органів;
• Оптимальним рішенням є негайне усунення помилки в налаштуваннях ПРРО, а щодо вже проведених операцій — зберегти наявний облік і, у разі перевірки, обґрунтовувати відсутність збитків бюджету та за потреби відстоювати свою позицію в суді.