• Посилання скопійовано

Заповнення граф 4–5 податкової накладної: яку одиницю виміру застосувати для послуг? (аудіоверсія)

Які одиниці вимірювання використовувати для послуги з формулюванням: «Виготовлення комплекту деталей «ніжки стільця СТ15» з матеріалу замовника (шт, комплект, послуга, грн)»?

Слухати консультацію (0:00)

Правила складання податкових накладних та порядок формування податкового кредиту визначено ст. 192198 та 201 ПКУ. Вимоги до заповнення реквізитів податкової накладної встановлено Порядком №1307.

Згідно з п. 16 Порядку №1307, у графах 4 та 5 податкової накладної зазначаються дані щодо одиниці виміру товарів або послуг.

При цьому:

  • у графі 2 податкової накладної зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг, тобто конкретний перелік товарів або послуг відповідно до умов договору;
  • у графі 4 зазначається умовне позначення одиниці виміру;
  • у графі 5 — код одиниці виміру.

Графи 4 та 5 заповнюються відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО), чинного на дату складання податкової накладної.

Податкова служба у ІПК від 30.01.2019 р. №335/6/99-99-15-03-02-15/ІПК роз’яснює, що одиниця виміру в податковій накладній повинна відповідати одиницям обліку, які використовуються у первинних документах та регістрах бухгалтерського обліку. Тобто платник податку зазначає у графі 4 умовне позначення одиниці вимірювання, а у графі 5 — її код згідно з КСПОВО.

Якщо ж одиниця виміру, яка застосовується для обліку товарів або послуг, відсутня у КСПОВО, то у графі 4 податкової накладної зазначається її умовне позначення, яке використовується у первинних документах, а графа 5 у такому випадку не заповнюється.

Таким чином, одиниця вимірювання у податковій накладній визначається з урахуванням умов договору та первинних документів, якими оформлюється виконання робіт або надання послуг.

У ситуації, коли виконавець здійснює виготовлення комплекту деталей "ніжки стільця СТ15" з матеріалу замовника, логічно застосовувати одиницю вимірювання, яка характеризує результат робіт. Найчастіше у таких випадках у первинних документах і податковій накладній використовують:

  • «шт» — якщо облік ведеться за кількістю виготовлених деталей;
  • «комплект» — якщо результат робіт визначається як виготовлення повного комплекту деталей.

Використання умовних одиниць на кшталт «послуга» або «грн» для визначення кількості зазвичай є менш коректним, оскільки вони не відображають фактичного кількісного результату виконаних робіт.

Отже, остаточну одиницю вимірювання слід визначати відповідно до умов договору та первинних документів. У наведеній ситуації найбільш обґрунтованими варіантами є "шт" або "комплект".

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Помилкова податкова накладна з РК до нуля у 2026 році: відображення в декларації з ПДВ (аудіоверсія)
    У травні 2026 року підприємство помилково склало та зареєструвало в ЄРПН податкову накладну без фактичного постачання. У тому ж місяці до неї зареєстровано розрахунок коригування зі зменшенням показників до нуля. Чи виникають у такому разі податкові зобов’язання з ПДВ, чи потрібно відображати ці документи в декларації з ПДВ та чи впливає їх невідображення на правильність визначення податкових зобов’язань?
    Сьогодні 10:1441
  • ПДВ при продажу зерна з елеватора у 2026 році: дата ПЗ і ПН за EXW (аудіоверсія)
    Підприємство - платник ПДВ реалізує зерно, що зберігається на елеваторі, на умовах EXW. За договором поставки право власності переходить покупцю на дату підписання видаткової накладної, але тристоронній акт, розрахунки за зберігання та переоформлення складських документів оформлюються пізніше. На яку дату виникають податкові зобов’язання з ПДВ і обов’язок скласти податкову накладну, якщо оплата на цю дату ще не надійшла?
    15.06.202635
  • Списання озимої пшениці у 2026 році: ПДВ-наслідки та критерії форс-мажору (аудіоверсія)
    Сільськогосподарське підприємство восени 2025 року засіяло озиму пшеницю. У лютому 2026 року посіви були життєздатними, але в період з кінця лютого до кінця квітня їх повністю знищено під час будівництва фортифікаційних споруд. Комісія підтвердила безповоротне пошкодження та списання. Чи вважається така втрата наслідком форс-мажору або заходів оборони, і чи потрібно нараховувати ПДВ за пп. 198.5 ПКУ?
    15.06.202620
  • Анулювання ПДВ-реєстрації у 2026 році: штраф за нереєстрацію ПН і декларування ПЗ (аудіоверсія)
    У травні 2026 року підприємство безоплатно передало імпортовані спортивні вироби благодійному фонду та склало податкову накладну на неплатника ПДВ від 13.05.2026 р. з граничним строком реєстрації 05.06.2026 р. 14.05.2026 р. реєстрацію платника ПДВ анульовано за пп. «г» п. 184.1 ПКУ. Чи застосовуються штрафи за нереєстрацію такої ПН та як задекларувати податкові зобов’язання за травень 2026 року?
    15.06.202629
  • Взаємозалік оренди та цесії у 2026 році: ПДВ-наслідки і порядок відображення (аудіоверсія)
    Підприємство - платник ПДВ надало послуги оренди нерухомості, а згодом його орендар набув право вимоги за кредитним договором цього підприємства. Сторони планують припинити рівнозначні зустрічні вимоги шляхом зарахування. Чи впливає такий взаємозалік на нарахування ПДВ, складання податкової накладної та відображення податкових зобов’язань і податкового кредиту у сторін?
    15.06.202621