Законодавство України не містить прямої заборони на відображення податкового кредиту за однією зареєстрованою податковою накладною частинами у різних звітних періодах. Нижче наведено юридичне обґрунтування цієї можливості на основі норм Податкового кодексу України (ПКУ).
З іншої сторони, ПКУ не містить і дозволу на дроблення податкового кредиту на підставі однієї податкової накладної. Тому для уникнення непорозумінь з податковими органами рекомендуємо отримувати з цього питання індивідуальну податкову консультацію.
Правові підстави та терміни формування податкового кредиту
Платник податку має право на податковий кредит у разі придбання товарів або послуг (п. 198.1 ПКУ). Такий кредит визначається як сума податків, сплачених або нарахованих платником протягом звітного періоду (п. 198.3 ПКУ).
Основним документом, що дає право на кредит, є податкова накладна, яка складена продавцем та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Така накладна є достатньою підставою для нарахування сум податку і не потребує будь-якого іншого підтвердження (п. 201.10 ПКУ). Важливо, що право на включення сум ПДВ до податкового кредиту зберігається за платником протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної (п. 198.6 ПКУ). Це означає, що платник не зобов'язаний використовувати все право на кредит негайно у періоді придбання.
Механізм самостійного визначення суми кредиту
Згідно з загальними засадами оподаткування, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання та/або суму, яку він зазначає у податковій декларації (п. 54.1 ст. 54 ПКУ). Податковий кредит визначається як сума, на яку платник має право зменшити свої зобов'язання (п. 14.1.181 ПКУ).
Оскільки норма п. 198.6 ПКУ вказує на збереження права на «суму податку» протягом року (365 днів), а не на «документ» у цілому, платник може реалізовувати це право поетапно. ПКУ не встановлює обов'язку включати всю суму за однією накладною до однієї декларації одноразово. Відтак, відображення кредиту частинами (наприклад, по 25% протягом чотирьох місяців), на наш погляд, є допустимим методом податкового обліку в межах відведеного 365-денного строку.
Вимоги до документального підтвердження та обмеження
Будь-які показники податкової звітності повинні бути підтверджені первинними документами та регістрами бухгалтерського обліку (п. 44.1 ПКУ). Платнику забороняється формувати звітність на підставі даних, не підтверджених документально (п. 44.1 ПКУ).
У випадку «дробового» використання накладної, загальна сума податкового кредиту, задекларована за кілька періодів, не може перевищувати загальну суму ПДВ, зазначену в зареєстрованій податковій накладній. Також слід враховувати, що для платників, які використовують касовий метод, право на кредит виникає лише в періоді оплати товарів, але не пізніше ніж через 60 днів з дати такої оплати (п. 198.6 ПКУ). Якщо реєстрація накладної була зупинена, термін у 365 днів переривається на час такого зупинення (п. 198.6 ПКУ).
Висновки:
- Закон не забороняє дроблення: ПКУ не містить прямої заборони на включення суми ПДВ за однією податковою накладною до складу кредиту частинами в різних періодах.
- Термін у 365 днів: Платник має право реалізувати право на податковий кредит (повністю або частково) протягом 365 календарних днів з дати складення накладної, за умови її належної реєстрації.
- Ризики та рекомендації: Оскільки в ПКУ відсутній і прямий дозвіл на «порційне» відображення, для уникнення суперечок із контролюючими органами доцільно отримати індивідуальну податкову консультацію (ІПК).
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись
