• Посилання скопійовано

Як в обліку та звітності з ПДВ відображається зарахування зустрічних однорідних вимог за договорами поставки товарів/послуг, за якими було здійснено попередню оплату?

Платники податку зобов’язані скласти один на одного РК, складені за фактом отримання авансу за непоставлені товари/послуги та зареєструвати їх в ЄРПН. При цьому зменшення ПЗ відображається у рядку 7.1 розд. І декларації з ПДВ продавця, а зменшення ПК покупця – у рядку 14 розд. ІІ декларації покупця. При заповненні рядка 14 декларації обов’язково слід подати дод. 1 до декларації, формою якого передбачено заповнення табл. 2.2 розд. ІІ додатка 1 до декларації, яка заповнюється в розрізі контрагентів

Платники податку зобов’язані скласти один на одного відповідні розрахунки коригування до податкових накладних, що були складені за фактом отримання авансу за товари / послуги, які не були поставлені. Такі розрахунки коригування підлягають обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому зменшення податкових зобов’язань відображається у рядку 7.1 розд. І податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) продавця, а зменшення податкового кредиту покупця – у рядку 14 розд. ІІ декларації покупця.

При заповненні рядка 14 декларації обов’язковим є подання додатка 1 до декларації, формою якого передбачено заповнення таблиці 2.2 розд. ІІ додатка 1 до декларації, яка заповнюється в розрізі контрагентів.

ДПС у підкатегорії 101.24 ЗІР нагадують, що відповідно до пп. 187.1 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця / замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів /послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно із пп. 198.2 ПКУ датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

  • дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;
  • дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пп. 193.1 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

  • придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
  • придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;
  • ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Статтями 620 та 666 ЦКУ визначено, що у разі якщо умови договору купівлі-продажу не виконані та фактичної поставки товару не здійснено, а сума попередньої оплати не повернута, то покупець вправі вимагати передачі проданої речі або відмовитися від виконання договору і вимагати відшкодування збитків.

В той же час відповідно до ст. 601 ЦКУ зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.

Пунктом 192.1 ПКУ встановлено, що якщо після постачання товарів / послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів / послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів / послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

У випадку, якщо умови договору купівлі-продажу не виконані (після здійснення попередньої оплати фактичної поставки товарів/послуг не здійснено), а сторони домовляються про припинення зустрічних однорідних вимог, така операція з метою оподаткування ПДВ прирівнюється до розторгнення угод на постачання таких товарів / послуг.

При цьому такі платники податку зобов’язані скласти один на одного відповідні розрахунки коригування до податкових накладних, що були складені за фактом отримання авансу за товари/послуги, які не були поставлені. Такі розрахунки коригування підлягають обов’язковій реєстрації в ЄРПН.

Зменшення податкових зобов’язань відображається у рядку 7.1 розд. І податкової декларації з ПДВ продавця, а зменшення податкового кредиту покупця – у рядку 14 розд. ІІ декларації покупця.

При заповненні рядка 14 до декларації обов’язковим є подання додатку 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних / розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, про коригування податкових зобов’язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)» до декларації (далі – додаток 1).

Формою додатка 1 передбачено, що у разі коригування податкового кредиту згідно зі ст. 192 ПКУ платнику податку слід заповнювати таблицю 2.2 розд. ІІ додатка 1, яка заповнюється в розрізі контрагентів.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Автор: «Дебет-Кредит»

Джерело: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Відображення залишку від’ємного значення у декларації з ПДВ після перевірки
    Як в окремому блоці таблиці «Збільшено/зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючих розрахунків» декларації з ПДВ зазначати суму залишку від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу?
    Сьогодні 15:4417
  • Як в обліку та звітності з ПДВ відображається зарахування зустрічних однорідних вимог за договорами поставки товарів/послуг, за якими було здійснено попередню оплату?
    Платники податку зобов’язані скласти один на одного РК, складені за фактом отримання авансу за непоставлені товари/послуги та зареєструвати їх в ЄРПН. При цьому зменшення ПЗ відображається у рядку 7.1 розд. І декларації з ПДВ продавця, а зменшення ПК покупця – у рядку 14 розд. ІІ декларації покупця. При заповненні рядка 14 декларації обов’язково слід подати дод. 1 до декларації, формою якого передбачено заповнення табл. 2.2 розд. ІІ додатка 1 до декларації, яка заповнюється в розрізі контрагентів
    Сьогодні 14:5723
  • Подання нової Таблиці даних платника ПДВ на послуги
    Платник ПДВ має враховану Комісією ДПС Таблицю даних платника ПДВ на коди товарів згідно з УКТ ЗЕД. Наразі виникла необхідність додати до видів діяльності також надання послуг. Чи можна подати окрему Таблицю на послуги, і чи не скасує така нова Таблиця дію попередньої, вже врахованої Таблиці на товари?
    Сьогодні 10:0375
  • Зміна призначення передоплати від нерезидента за послуги: які наслідки з ПДВ?
    Підприємство у квітні отримало передплату від нерезидента за послуги, які не оподатковуються ПДВ. Відобразили цю суму рядку 5 декларації з ПДВ та у додатку 4 до неї за квітень. В липні надали цьому нерезиденту послуги, які оподатковуються ПДВ, зареєстрували ПН. А наприкінці липня отримали від нерезидента лист, в якому він просить частину авансу квітня зарахувати в оплату послуг, наданих в липні. Які ПДВ – наслідки такої операції?
    25.08.202520
  • Знищено товар, за яким постачальник простив борг: що з ПДВ?
    ТОВ має кредиторську заборгованість за отриманими товарами. Постачальник погодився на прощення заборгованості, але внаслідок бойових дій залишки цих товарів на складі були знищені. Чи потрібно нараховувати ПЗ з ПДВ відповідно до пп.198.5 ПКУ?
    25.08.2025184