• Посилання скопійовано

Зі спецрахунку сільгосппідприємство може оплачувати повну вартість придбаних виробничих факторів

Чи можуть сільгосппідприємство використовувати кошти зі спецрахунку на придбання: 1) ТМЦ - повністю оплата їх вартості по рахунку, включаючи ПДВ; 2) оплата тільки суми ПДВ по рахунку, а залишок з поточного рахунку; 3) оплата за тмц по рахунку не платнику ПДВ дозволяється?

Сільськогосподарські підприємства, які відповідають критеріям, встановленим у п. 209.6 ПКУ та обрали спеціальний режим оподаткування, повинні виконувати вимоги ст. 209 ПКУ. Платники ПДВ, які застосовують спецрежим, крім загальної декларації з ПДВ ( з позначкою 0110) також подають податкову декларацію з позначкою "0121"/"0122"/"0123" (залежно від сфери діяльності), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період . До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого ст. 209 ПКУ. 


Сума ПДВ, яка декларується такими особами у рядку 25 та 25.2 декларації з ПДВ до бюджету не сплачується, а спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства, відкритий згідно другого абзацу п. 209.2 ПКУ. Така сума перераховується з поточного рахунка на спеціальний рахунок у строки, встановлені ст. 203 ПКУ (протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, подання декларації з ПДВ). Підтвердженням факту перерахування є подання до територіального органу Міндоходів за місцем своєї реєстрації копій платіжних доручень про фактично зараховані суми на спецрахунок. Зазначені копії документів подаються не пізніше останнього календарного дня місяця, що настає за звітним (податковим) періодом.

І виходячи із вимог п. 209.2 ПКУ сума податку повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства і використовується:

1) для відшкодування суми ПДВ, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит (визначення виробничих факторів наводиться у пп.209.15.1 ПКУ);

2) для інших виробничих цілей, за наявності залишку такої суми податку. 

Механізм акумулювання сум ПДВ на спеціальних рахунках, визначено Порядком №11 . Отже, із наведеного можна зробити висновок, що існує вимога цільового використання коштів із спецрахунку, що підтверджується п. 4 Порядка №11: “У разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства” (відповідальність передбачена п.123.2 ПКУ - додатково до штрафів, передбачених п.123.1 ПКУ, тягне за собою стягнення до бюджету суми податку, що підлягав би нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування, відповідно до ст. 212 Кримінального кодексу).

Відповідно у сільськогосподарських підприємств доволі часто виникають питання щодо цільового витрачання акумульованих коштів на спецрахунках. Зокрема, чи можна їх витрачати на погашення кредитів та відсотків установам банків, на сплату заробітної плати, комунальних послуг чи оренду ОЗ тощо. 

Так, що ж таке “інші виробничі цілі” (п.209.2 ПКУ), на які дозволено витрачання коштів із спецрахунку? На погляд автора, повинен бути безпосередній зв'язок таких витрат з сільскогосподарською діяльністю платника (додатково див. пп. 209.15.2, 209.15.3 та 209.15.4 ПКУ). А підтвердженням цього будуть первинні документи бухобліку.

Від себе зауважимо, що виходити потрібно саме із виробничих цілей, що означає зв'язок таких витрат із сільскогосподарською діяльністю. Отже, для отримання відповіді, що відноситься до “інших виробничих цілей” потрібно враховувати складову витрат виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до якої включаються: прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці (основного та допоміжного сільгоспвиробництва),  загальновиробничі витрати, інші прямі витрати .

Наприклад, на погляд контролюючих органів ( див. “Вісник податкової служби” №20/2012 с. 38) зазначено: “спрямування коштів з окремого рахунку (спецрахунку, від ред.) на погашення кредиту та відсотків за кредитом (за умови цільового призначення кредиту на придбання товарів/послуг виробничого призначення) вважається цільовим використанням акумульованих коштів.”  

А от приміром спрямування коштів з спецрахунка на погашення податкових зобов'язаннь сільськогосподарського підприємства не буде вважатись цільовим використанням акумульованих коштів. Адже це не пов'язано із виробничими цілями, це скоріше прямі зобов'язання особи. 

Отже, приходимо до висновку, що кошти із спецрахунку сільгосппідприємство в першу чергу використовує на погашення вартості придбаних виробничих факторів, за рахунок яких сформовано ПК (в тому числі і суми ПДВ, сплаченої при їх придбанні). Тобто зі спецрахунка можна оплачувати повну вартість придбаних виробничих факторів, а не тільки суму ПДВ, що припадає на цю вартість. 

І тільки при наявності залишку Податковим кодексом не заборонено за рахунок таких сум придбавати ТМЦ також у неплатників ПДВ. Основна вимога у застосуванні п. 209.2 ПКУ – це безпосереднє використання таких запасів (активів) у сільськогосподарській діяльності, яку здійснює платник спецрежиму оподаткування. Відповідно, згодом, якщо за рахунок таких сум було придбано ТМЦ у платника ПДВ, суми податку відносяться до ПК і будуть відображені у складі декларації з ПДВ з позначкою "0121"/"0122"/"0123".

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Олена Водоп`янова

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Дата складання РК до ПН, за операцією з отримання передоплати за товар, при зміні місця відвантаження за межі митної території
    Якщо на дату отримання передоплати за товар, відвантаження якого нерезиденту планувалось на митній території України, складено ПН, але надалі у зв’язку зі зміною умов договору товар буде вивезено за межі митної території України, РК складається на дату зміни призначення передоплати
    04.07.20257
  • Помилка в назві контрагента у податковій накладній
    У зареєстрованій податковій накладній допущено помилку в організаційно-правовій формі контрагента (вказано «ТОВ» замість «ПрАТ»). Який порядок виправлення такої помилки, якщо вона не впливає на суму компенсації? Чи потрібно складати розрахунок коригування і як його правильно оформити в цій ситуації?
    03.07.202568
  • Коли потрібно коригувати ПН на будівельні роботи?
    Підприємство замовило генпідряднику будівництво нового приміщення. За умовами договору були здійснені часткові оплати у розмірі 15%, 45% та 30% вартості послуг, на які отримували ПН. Додатковою угодою від 10.06.2025 р. внесли зміни до договору, де погодили збільшення вартості робіт. 11.06.2025 р. оплатили ще частину, отримали ПН. Коли постачальник має виписати РК на зміну ціни?
    03.07.202565
  • Термін для податкового кредиту при запізнілій реєстрації ПН
    Вхідну податкову накладну (ПН) складено 08.05.2024. Її реєстрацію в ЄРПН було зупинено та фактично здійснено лише 12.08.2024. Чи має підприємство право включити цю ПН до складу податкового кредиту у червні 2025 року, враховуючи, що 365 днів з дати її складання вже минули?
    03.07.2025202
  • Відшкодування збитків від замовника: ПДВ та документи
    Перевізник (платник ПДВ) отримує від замовника компенсацію за пошкодження автомобіля під час розвантаження. Як правильно оформити цю операцію? Чи виникають податкові зобов'язання з ПДВ на суму відшкодування? Яке формулювання вказати в рахунку та якими первинними документами (претензія, акт) підтвердити таку операцію для обох сторін?
    03.07.2025103