• Посилання скопійовано

Зі спецрахунку сільгосппідприємство може оплачувати повну вартість придбаних виробничих факторів

Чи можуть сільгосппідприємство використовувати кошти зі спецрахунку на придбання: 1) ТМЦ - повністю оплата їх вартості по рахунку, включаючи ПДВ; 2) оплата тільки суми ПДВ по рахунку, а залишок з поточного рахунку; 3) оплата за тмц по рахунку не платнику ПДВ дозволяється?

Сільськогосподарські підприємства, які відповідають критеріям, встановленим у п. 209.6 ПКУ та обрали спеціальний режим оподаткування, повинні виконувати вимоги ст. 209 ПКУ. Платники ПДВ, які застосовують спецрежим, крім загальної декларації з ПДВ ( з позначкою 0110) також подають податкову декларацію з позначкою "0121"/"0122"/"0123" (залежно від сфери діяльності), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період . До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого ст. 209 ПКУ. 


Сума ПДВ, яка декларується такими особами у рядку 25 та 25.2 декларації з ПДВ до бюджету не сплачується, а спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства, відкритий згідно другого абзацу п. 209.2 ПКУ. Така сума перераховується з поточного рахунка на спеціальний рахунок у строки, встановлені ст. 203 ПКУ (протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, подання декларації з ПДВ). Підтвердженням факту перерахування є подання до територіального органу Міндоходів за місцем своєї реєстрації копій платіжних доручень про фактично зараховані суми на спецрахунок. Зазначені копії документів подаються не пізніше останнього календарного дня місяця, що настає за звітним (податковим) періодом.

І виходячи із вимог п. 209.2 ПКУ сума податку повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства і використовується:

1) для відшкодування суми ПДВ, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит (визначення виробничих факторів наводиться у пп.209.15.1 ПКУ);

2) для інших виробничих цілей, за наявності залишку такої суми податку. 

Механізм акумулювання сум ПДВ на спеціальних рахунках, визначено Порядком №11 . Отже, із наведеного можна зробити висновок, що існує вимога цільового використання коштів із спецрахунку, що підтверджується п. 4 Порядка №11: “У разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства” (відповідальність передбачена п.123.2 ПКУ - додатково до штрафів, передбачених п.123.1 ПКУ, тягне за собою стягнення до бюджету суми податку, що підлягав би нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування, відповідно до ст. 212 Кримінального кодексу).

Відповідно у сільськогосподарських підприємств доволі часто виникають питання щодо цільового витрачання акумульованих коштів на спецрахунках. Зокрема, чи можна їх витрачати на погашення кредитів та відсотків установам банків, на сплату заробітної плати, комунальних послуг чи оренду ОЗ тощо. 

Так, що ж таке “інші виробничі цілі” (п.209.2 ПКУ), на які дозволено витрачання коштів із спецрахунку? На погляд автора, повинен бути безпосередній зв'язок таких витрат з сільскогосподарською діяльністю платника (додатково див. пп. 209.15.2, 209.15.3 та 209.15.4 ПКУ). А підтвердженням цього будуть первинні документи бухобліку.

Від себе зауважимо, що виходити потрібно саме із виробничих цілей, що означає зв'язок таких витрат із сільскогосподарською діяльністю. Отже, для отримання відповіді, що відноситься до “інших виробничих цілей” потрібно враховувати складову витрат виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до якої включаються: прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці (основного та допоміжного сільгоспвиробництва),  загальновиробничі витрати, інші прямі витрати .

Наприклад, на погляд контролюючих органів ( див. “Вісник податкової служби” №20/2012 с. 38) зазначено: “спрямування коштів з окремого рахунку (спецрахунку, від ред.) на погашення кредиту та відсотків за кредитом (за умови цільового призначення кредиту на придбання товарів/послуг виробничого призначення) вважається цільовим використанням акумульованих коштів.”  

А от приміром спрямування коштів з спецрахунка на погашення податкових зобов'язаннь сільськогосподарського підприємства не буде вважатись цільовим використанням акумульованих коштів. Адже це не пов'язано із виробничими цілями, це скоріше прямі зобов'язання особи. 

Отже, приходимо до висновку, що кошти із спецрахунку сільгосппідприємство в першу чергу використовує на погашення вартості придбаних виробничих факторів, за рахунок яких сформовано ПК (в тому числі і суми ПДВ, сплаченої при їх придбанні). Тобто зі спецрахунка можна оплачувати повну вартість придбаних виробничих факторів, а не тільки суму ПДВ, що припадає на цю вартість. 

І тільки при наявності залишку Податковим кодексом не заборонено за рахунок таких сум придбавати ТМЦ також у неплатників ПДВ. Основна вимога у застосуванні п. 209.2 ПКУ – це безпосереднє використання таких запасів (активів) у сільськогосподарській діяльності, яку здійснює платник спецрежиму оподаткування. Відповідно, згодом, якщо за рахунок таких сум було придбано ТМЦ у платника ПДВ, суми податку відносяться до ПК і будуть відображені у складі декларації з ПДВ з позначкою "0121"/"0122"/"0123".

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Олена Водоп`янова

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20249
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024494
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024252