Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які визначені ПКУ (див. пп.134.1.1 ПКУ).
Тож для визначення порядку включення у витрати податкового кредиту сформованого за операціями звільненими від оподаткування звертаємося безпосередньо до НП(С)БО.
Якщо платник ПДВ проводить операції з надання послуг, які звільнені від оподаткування, то ПДВ, який не потрапляє в ПК та який було сплачено при придбанні товарів (робіт, послуг), основних засобів і нематеріальних активів, для надання таких послуг, включається:
- до собівартості таких товарів (робіт, послуг) (див. пп. 9 П(С)БО 9);
- в первісну вартість відповідного об'єкта ОЗ чи нематеріального активу (див. пп. 8 НП(С)БО 7, пп.11 НП(С)БО 8);
- до витрат (див. НП(С)БО 16).
При цьому, до витрат такий ПК потрапляє, коли ми придбали товар (роботи, послуги), ОЗ для використання в оподатковуваних операціях, а в подальшому вирішили, що використовувати їх будемо при наданні звільнених від оподаткування операціях. В цьому випадку платник нараховує ПЗ відповідно до пп.198.5 та пп.199.1 ПКУ.
До собівартості та/або первісної вартості такий ПК потрапляє якщо підприємство на етапі придбання знає, що дані товари(роботи, послуги), основні засоби, нематеріальні активи будуть використовуватися в звільнених від оподаткування ПДВ операціях та нараховує ПЗ як і в випадку при включенні у витрати.
Розглянемо на прикладі отриманих запасів. Відповідно до пп. 9 НП(С)БО 9, до первісної вартості запасів включається сума, що сплачується згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків та знижок, наданих постачальником (продавцем).
В нашому випадку ПДВ є непрямим податком. Тому якщо підприємство є платником ПДВ, то після реєстрації ПН в ЄРПН у платника виникає непрямий податок, який стане невідшкодованим після нарахування ПЗ відповідно до пп.198.5 та пп.199.1 ПКУ.
Відображення в обліку придбання запасів:
- Дт 20 Кт 631 – отримано запаси;
- Дт 6441 Кт 631 – складено ПН (перша подія відвантаження);
- Дт 641 Кт 6441 – зареєстровано ПН та сформовано ПК;
- Дт 6431 Кт 641 – нараховано ПЗ відповідно до пп.198.5 та пп. 199.1 ПКУ;
- Дт 20 Кт 6431 – включено до первісної вартості запасів ПДВ, який не буде відшкодовано.
Тобто:
- Включаємо зареєстровану ПН в ПК.
- Нараховує ПЗ відповідно до пп.198.5 та пп. 199.1 ПКУ;
- Включаємо у витрати чи первісну вартість товарів(робіт, послуг).
А що робити, коли знаєш, що товари будуть використовувати в звільнених від оподаткування ПДВ операціях, а ПК не сформовано. Наприклад, ПН заблоковано чи зареєстровано пізніше.
В цьому випадку, порядок залишається той самий: отримуємо зареєстровану ПН, нараховуємо ПЗ і включаємо у витрати. Якщо є часовий розрив, то враховуємо його, зокрема витрати визнаємо в періоді нарахування ПЗ, не раніше.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись