Відповідно до пп. 79.1 ПКУ, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 ПКУ. У цьому випадку підставою для позапланової документальної невиїзної перевірки став пп. 78.1.8 ПКУ – платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V ПКУ, та/або з від'ємним значенням з ПДВ, яке становить більше 100 тис. гривень. Така документальна позапланова перевірка проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від'ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. гривень.
В результаті перевірки було відмовлено у відшкодуванні ПДВ на суму 170 тис. грн, про що складено акт. Крім акта, підприємство повинно отримати ще й податкове повідомлення-рішення (ППР) за формою В3, і тільки воно відображається в обліку та звітності. Якщо ППР ще не отримано, то й немає підстав відображати його в декларації. Про те, як відобразити в декларації ППР за формою В3, ми писали тут. Тут скажемо тезисно:
- У періоді, на який припадає наступний день після спливу 10 робочих днів, що настають за днем отримання ППР за формою В3, його потрібно буде відобразити в декларації з ПДВ – за умов, що платник не оскаржуватиме це ППР і не порушував норми ст. 197 – ст. 199 ПКУ;
- У разі відмови в бюджетному відшкодуванні його сума збільшує податковий кредит наступних періодів, тобто відмовлена сума переноситься у рядок 21 декларації. Для цього потрібно заповнити рядок 16.3 декларації за період, вказаний у попередньому абзаці;
- Таким чином, відмовлена сума потрапить у рядок 21 декларації через збільшення рядка 16.3 у тому періоді, коли ППР стало узгодженим.
Якщо зробити так, як ми написали вище, то не буде необхідності подавати уточнюючий розрахунок (УР) за серпень 2024 р. Ми вважаємо, що подання УР є недоцільним з таких причин:
- У пп. 50.1 ПКУ написано, що УР подається при самостійному виявленні помилок, а в цьому випадку платник самостійно не виявляв помилки, а була проведена податкова перевірка;
- Відповідно до пп. 50.3 ПКУ подання УР за періоди, що вже перевірялися, є підставою для проведення ще однієї позапланової перевірки, і тоді вже будуть перевірятися всі операції, включені в декларацію та УР, а не тільки сума бюджетного відшкодування.
Відповідь на питання щодо правомірності застосування ст. 163-1 КУпАП до посадових осіб підприємства можна дати тільки на підставі вивчення всіх матеріалів перевірки та їх правової оцінки. Якщо дійсно було скоєне порушення порядку ведення податкового обліку, застосування штрафу слід розглядати як правомірне.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити