Історія причин невидачі ПН покупцю з типами "04" і "13"
Для відповіді на це питання потрібно зануритись в історію бухобліку, справляння ПДВ та складання податкових накладних.
Поняття «постачання (передача) товарів у межах балансу для невиробничого використання» існувало ще у 1997 році і раніше. Відповідно до пп. 4.2 Закону про ПДВ у його початковій редакції від 03.04.1997 р. визначалася база оподаткування в разі передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації. Це формулювання базувалося ще на старих правилах бухобліку до введення нового Плану рахунків у 1999 році.
У 1999 року в Україні була проведена реформа бухобліку, введено НП(С)БО та новий План рахунків, і слова «постачання в межах балансу» втратили той сенс, який в них закладався до цього. У загальному сенсі постачання товарів передбачає перехід права власності на них. Також цей перехід права власності мається на увазі і у податковому визначенні поняття постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп. 14.1.191 ПКУ). Постачання «в межах балансу» не передбачає переходу права власності, тож по суті це ніяким постачанням не є.
Але це застаріле формулювання у незмінному вигляді перейшло із старого Закону про ПДВ до ПКУ, і досі воно існує у підзаконних нормативних актах, зокрема, у всіх порядках заповнення податкової накладної, починаючи з першого Порядку від 30.05.1997 р. №165 і закінчуючи діючим Порядком №1307. Зокрема, у Порядку №165 ще не існувало поняття використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності (це сучасний тип причини "13"), і не було кодування типів причини невидачі ПН покупцю.
Отже, в сучасних реаліях слова «постачання (передача) товарів у межах балансу для невиробничого використання» слід розуміти як передачу товарів для невиробничого використання, як «постачання самому собі». І причому формально стосується це тільки платників ПДВ – юридичних осіб, адже у них є баланс. У ФОПів балансу немає, тому вони не можуть нічого передавати «в межах балансу», і відповідно, ФОПи не можуть складати ПН/РК з типом причини 04.
Цифрове кодування типів причини невидачі ПН покупцю з’явилося у грудні 2011 року, коли набрав чинність Порядок від 21.12.2010 р. №969. Причина «Постачання у межах балансу для невиробничого використання» отримала код 04, але тоді ще не було типу причини 13.
Тип причини 13 «Використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності» з’являється у Порядку від 01.11.2011 №1379, який набрав чинності у грудні 2011 року. Цей тип причини застосовується у разі нарахування податкових зобов’язань за пп. «г» пп. 198.5 ПКУ.
За своєю загальною суттю ці причини суттєво не відрізняються між собою, про що ми писали ще у 2012 році тут. Роз’яснення податківців, на жаль, не додають ясності: «Тип причини «04 - Постачання у межах балансу для невиробничого використання» зазначається у податковій накладній, яка складається платником податку у разі постачання товарів/послуг, щодо яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, у межах балансу для невиробничого використання».
Сучасний пп. 198.5 ПКУ та причини 04 і 13
Тип причини "04" – це архаїзм, який існував в Законі про ПДВ ще до введення Плану рахунків у 1999 році і відповідав ще радянській традиції ведення бухобліку. Але ще й зараз це застаріле формулювання «постачання товарів у межах балансу» міститься і в ПКУ, і в Порядку №1307.
У пп. 198.5 ПКУ є підпункт «в», згідно якого потрібно нарахувати ПЗ в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів. Це відповідає типу причини 04.
А що таке «невиробниче використання», у ПКУ не визначено. Є тільки норма пп. 138.3.2 ПКУ про те, що термін "невиробничі основні засоби", "невиробничі нематеріальні активи" означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку. Але це те ж саме, що й використання не в господарській діяльності.
Далі, наступний пп. «г» пп. 198.5 ПКУ регламентує нарахування ПЗ з ПДВ у разі використання товарів/послуг, необоротних активів не в господарській діяльності з типом причини 13.
Отже, якихось принципових відмінностей між цими двома типами причини ми не знайшли. Більше того, на думку автора, норми пп. «в» та пп. «г» пп. 198.5 ПКУ теж по суті означають одне й те саме, але пп. «г» має ширше значення, ніж пп. «в».
Тип причини 04 передбачає тільки заплановану передачу товарів, послуг, необоротних активів, які раніше були придбані для використання в господарській діяльності, для невиробничих (тобто негосподарських цілей). Тобто відбувається тільки санкціонована зміна призначення таких товарів, послуг, НА, після чого вони продовжують використовуватися в діяльності платника податку.
Тип причини 13 охоплює і вищезазначену ситуацію, і всі інші причини того, що товари, послуги, НА не будуть використані в господарській діяльності:
- вони первісно придбавалися для негосподарських цілей;
- придбавалися для господарського використання, але були втрачені, зіпсовані, тобто не були використані взагалі;
- випадково використані не за призначенням тощо.
Причина 13 сформувалася протягом «еволюції» правил справляння ПДВ:
- Раніше, коли ПН не реєструвалися в ЄРПН, то вхідні ПН на негосподарські товари, послуги просто не включалися до податкового кредиту, і потреби у причині 13 не було. Подальша зміна призначення товарів/послуг з господарського на негосподарське оформлялася причиною 04, за якою донараховували ПЗ в таких випадках;
- Тепер, коли всі ПН реєструються в ЄРПН, вони всі повинні включатися до податкового кредиту незалежно від призначення товарів/послуг. Для випадків, коли заздалегідь відомо, що це придбання для негосподарських цілей, а також для втрат товарів, необоротних активів і була введена причина 13, яка «поглинула» в себе також і ті випадки, для яких уже існувала причина 04.
На нашу думку, тип причини 04 (якій відповідає пп. «в» пп. 198.5 ПКУ) можна не використовувати, а складати ПН/РК тільки з типом причини 13, згідно з пп. «г» пп. 198.5 ПКУ.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити