Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку – покупця товарів/послуг на підставі податкової накладної, яка:
- складена на дату виникнення податкових зобов’язань за операцією з постачання таких товарів/послуг (п. 198.2, п. 201.7 ПКУ);
- зареєстрована в ЄРПН (п. 201.1, 201.10 ПКУ);
- відповідає первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією (п. 44.1 ПКУ).
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ПКУ).
Звертаємо увагу, що право на ПК за умови виконання всіх умов наведених вище підприємство має незалежно від того, чи почав використовуватися основний засіб.
Своєю чергою, п. «г» п. 198.5 ПКУ визначено, у разі якщо необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, платник має нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ.
Тобто ключовим є визначення напрямку використання у господарській діяльності та відсутність факту використання у негосподарській діяльності.
Напрямок використання основного засобу, тобто мета, з якою підприємство придбаває актив, визначається ним самостійно в межах його господарської діяльності.
Водночас невикористання основного засобу не є тотожним його використанню у негосподарській діяльності. Саме на цьому наголошує колегія суддів у Постанові Сьомого апеляційного адмінсуду від 25.11.20 р. у справі №240/3567/20 «термін «призначений для використання у господарській діяльності», «починають використовуватись в операціях, що не є господарською діяльністю» не тотожні терміну «не використовується у господарській діяльності». Оскільки відсутній факт використання в операціях, що не є господарською діяльністю і відсутній факт придбання зарядних комплексів з метою використання в операціях, що не є господарською діяльністю позивача, відсутні й підстави для застосування норм п. 189.1, п. 200.1 ПКУ»
Відповідно до наведеної умови основний засіб не вводився в експлуатацію більше ніж на 16 років і дійсно це достатньо довгий час. Адже за цей період можна було визначити його «долю», зокрема ввести в експлуатацію, законсервувати, ліквідувати, продати чи почати здавати в оренду.
Та це суто управлінське рішення і причини залишити все як є бувають достатньо різні. Наприклад, планували відкрити новий напрямок діяльності й досі плануємо, але різко змінилася кон’юнктура ринку, пандемія, війна та інше. Але разом з цим можливо, що така давня капітальна інвестиція вже непридатна до введення в експлуатацію і тому її потрібно списати, а отже, і нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ.
Законодавством не визначено, протягом якого періоду капітальні інвестиції можуть залишатися не введеними в експлуатацію. Тому в цьому випадку необхідно орієнтуватися суто на економічну доцільність утримання такої капітальної інвестиції. Право на ПК підприємство за умови дотримання наведених вище вимог має беззаперечно. А от захищати його найімовірніший доведеться в суді.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс
Передплатити
