• Посилання скопійовано

Продаж нерухомості з розстрочкою: що з ПДВ?

Банк планує укласти з юрособою попередній договір купівлі-продажу майна (комплексу), із розстрочкою на 4 платежі на 1 рік. Це заставлене майно, яке набуте у власність у неплатника ПДВ в рахунок погашення зобов’язань за договором кредиту. Договір купівлі-продажу, перехід права власності та акт приймання передачі оформлятиметься після отримання останнього платежу. Які особливості нарахування ПДВ?

Норми ПКУ для даної ситуації

Відповідно до пп. 197.12 ПКУзвільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження іншим способом) майна, що передане фізичними особами, а також суб'єктами підприємницької діяльності - приватними підприємцями та іншими особами, які не є платниками податку, у заставу, у тому числі іпотеку, та на яке було звернено стягнення.

Звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з постачання майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно. Звільнення від оподаткування стосується тієї частини вартості майна, за якою воно було набуте у власність в рахунок погашення зобов’язань за договором кредиту (позики).

Відповідно до пп. 189.15 ПКУ у разі постачання (продажу, відчуження іншим способом) банками та іншими фінансовими установами майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна. Ціна придбання визначається як вартість майна, за якою таке майно набуте у власність. У разі придбання майна у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням податку на додану вартість.

Якщо за таким майном суми податку були включені до складу податкового кредиту банком, іншою фінансовою установою, застосовуються положення пп. 198.5 ПКУ.

 

Два розуміння наведених норм

Перше розуміння

В ІПК ДПСУ від 19.02.2021 р. №663/ІПК/99-00-21-03-02-06 читаємо, що при здійсненні операцій з постачання майна (у тому числі житла), набутого у власність від фізичної особи, яка не зареєстрована як платник ПДВ, внаслідок звернення на нього стягнення, банкам і фінансовим установам необхідно керуватися нормами пп. 189.15 та пп. 197.12 ПКУ, зокрема, банк або фінансова установа зобов’язані:

  •  до частини вартості майна, за якою таке майно було набуте банком у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно, застосувати режим звільнення від оподаткування ПДВ на підставі пп. 197.12 ПКУ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою звільненою від оподаткування ПДВ операцією;
  • нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної як позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна, та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією.

Тобто, згідно з наведеною консультацією, на наш погляд, слід скласти дві ПН:

  • одну на звільнену операцію (на суму постачання в рамках вартості придбання майна);
  • другу на позитивну різницю між вартістю продажу і вартістю придбання, нарахувавши ПДВ за ставкою 20%.

 

Друге розуміння

Але є й інше розуміння цієї норми, яке читаємо в ІПК ДПСУ від 25.10.2023 р. №3763/ІПК/99-00-21-03-02-06:

  • операція з постачання майна, набутого Банком у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно, відповідно до абзацу першого пп. 197.12 ПКУ звільняється від оподаткування ПДВ, якщо таке майно передане фізичними особами, а також суб’єктами підприємницької діяльності – приватними підприємцями та іншими особами, які не є платниками податку;
  • якщо майно, набуте Банком у власність внаслідок звернення стягнення від інших осіб, ніж перераховані у абзаці першому п. 197.12 ПКУ, то звільнення від оподаткування ПДВ на підставі абзацу другого пп. 197.12 ПКУ застосовується до частини вартості майна, за якою таке майно було набуте Банком у власність в рахунок погашення зобов’язань за договором.

Якщо взяти за основу цю консультацію, то якщо майно набуто у власність у неплатника ПДВ, його подальший продаж на всю вартість звільняється від оподаткування ПДВ. В цьому разі складається одна ПН на звільнену операцію.

А якщо майно набуто у власність від платника ПДВ, то тоді вартість постачання потрібно ділити на дві частини і оподатковувати так, як зазначено в першому розумінні.

 

Що робити?

На наш погляд, вірне друге розуміння. Тому в даній ситуації, на наш погляд, вся сума постачання банком майна звільняється від оподаткування ПДВ. Але податкова служба може мати іншу думку з цього питання. Тому для уникнення непорозумінь може бути доречним отримати індивідуальну податкову консультацію.

 

Оподаткування у разі розстрочення платежів

На наш погляд, на кожну частину платежу складається окрема ПН на звільнену від оподаткування операцію. Наприклад, якщо в договорі одиницею виміру майна, яке продається, є комплекс (код одиниці виміру – 1916), а кількість – 1, то в разі отримання 20% оплати в графі ПН «Кількість» буде стояти 0,2.

 ***

Читайте також: Передання заставного майна у власність банку: облік та оподаткування

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Олександр Золотухін

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20241
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024465
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245