• Посилання скопійовано

Громадська організація отримала безкоштовний доступ до CRM-системи від нерезидента: що з ПДВ?

Громадська організація планує укласти договір з ФОПом щодо налаштування та підтримки CRM-системи. Компанія-нерезидент (США) безкоштовно надає організації доступ до CRM-системи. Які податкові наслідки цих операцій?

Громадська організація (далі ГО) - неприбуткова організація доходи (прибутки) використовує виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (пп. 133.4.2 ПКУ).

Тобто ГО може оплачувати послуги ФОП щодо налаштування та підтримки CRM-системи, якщо це сприяє досягненню мети її створення та напрямків діяльності визначених статутом без ризику втрати статусу неприбуткової.

Оподаткування доходу ФОП буде проводитися відповідно до обраної ним системи оподаткування.

Своєю чергою, додаткової уваги потребує безоплатне надання доступу до CRM-системи нерезидентом в частині визначення об’єкта оподаткування ПДВ.

CRM (від англ. Customer Relationship Management) — система управління відносинами з клієнтами. Фактично це програмне забезпеченнядля відділу продажу (див. за посиланням Дія.Бізнес).

Об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послугмісце постачання яких розташоване на митній території України відповідно до ст. 186 ПКУ (пп.185.1 ПКУ).

По суті ГО отримає право на використання об’єкта інтелектуальної власності. І постає питання: це нематеріальний актив чи послуга. 

ДПС у своїй консультації ЗІР визначає операції з надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об’єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами для цілей оподаткування ПДВ як постачання послуг.

Постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

З метою оподаткування ПДВ до постачанням послуг відноситься постачання послуг іншій особі на безоплатній основі (пп. 14.1.185 ПКУ).

Місцем постачання послуг з надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць) вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання (пп. 186.3. ПКУ). 

Проте, для нарахування податкових зобов’язань необхідно визначити першу подію, зокрема зарахування коштів або надання послуг. Зарахування коштів не буде, тоді залишаться орієнтуватися на дату надання доступу. 

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг (пп.188.1 ПКУ).

Податківці зазначили, що у разі отримання послуг від нерезидентів без їх оплати база оподаткування визначається виходячи із звичайних цін на такі послуги без урахування податку (Консультація ДПС).

Звичайна ціна – це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін (пп.14.1.71 ПКУ).

Відповідно до пп. 180.2 ПКУ, особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

Якщо отримувача послуг не зареєстровано як платника податку, то податкова накладна не складається. Форма розрахунку податкових зобов’язань такого отримувача послуг затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Форма такого Розрахунку затверджена наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість».

Розрахунок подається за відповідний звітний (податковий) період, в якому визначено податкові зобов’язання за послугами, отриманими від нерезидента особою, яка не є зареєстрованим платником ПДВ.

Враховуючи зазначене вище, безоплатне надання доступу до CRM-системи може бути ідентифіковане як постачання послуг нерезидента на митній території України (місце реєстрації ГО), і відповідно є об’єктом оподаткування ПДВ. І ГО необхідно буде визнати податкові зобов’язання з ПДВ.

Зауважимо, що це питання необхідно також буде врегулювати юридично, адже ГО буде використовувати об’єкт інтелектуальної власності на безоплатній основі. Втім, ГО може розглянути й інші варіанти оформлення саме доступу до CRM-системи, наприклад, передавати такий доступ через ФОП – резидента України.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс

Передплатити

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Міжнародний грант і реєстрація платником ПДВ у 2026 році: аналіз за ст. 181 ПКУ (аудіоверсія)
    Товариство на загальній системі оподаткування планує отримати міжнародний грант ЄС у сумі 600 000 євро на науково-дослідні роботи та придбання обладнання. Підприємство не є платником ПДВ. Чи виникає обов’язок реєстрації платником ПДВ у разі отримання такого гранту, і чи включаються грантові кошти до обсягу оподатковуваних операцій за ст. 181 ПКУ, якщо вони не є оплатою постачання товарів або послуг?
    01.06.202633
  • Участь у міжнародному конгресі у 2026 році: ПДВ та податок на доходи нерезидента (аудіоверсія)
    Підприємство сплачує нерезиденту за участь працівників у Європейському конгресі з біотехнологій у Бельгії, де представляє власну продукцію. Чи є такі послуги об’єктом оподаткування ПДВ в Україні та чи підлягають виплати нерезиденту оподаткуванню податком на доходи нерезидента?
    01.06.202626
  • Перша подія до ПДВ-реєстрації у 2026 році: ПДВ-наслідки для ТОВ (аудіоверсія)
    ТОВ здійснило першу подію за операцією в період, коли не було зареєстроване платником ПДВ, а оплату отримало вже після ПДВ-реєстрації. Які ПДВ-наслідки виникають за такою операцією та чи потрібно нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ?
    01.06.202640
  • Послуги нерезидента для звільнених медичних послуг у 2026 році: ПДВ-наслідки та ризики (аудіоверсія)
    Підприємство - платник ПДВ, яке надає медичні послуги, звільнені від оподаткування, нараховує компенсуючі податкові зобов’язання за зведеною податковою накладною на весь вхідний податковий кредит. Які ПДВ-наслідки виникають при отриманні послуг від нерезидента, зокрема щодо самонарахування ПДВ, формування податкового кредиту та необхідності включення такого податкового кредиту до компенсуючої ПН?
    29.05.202614
  • Ненарахування ПЗ за пп. 198.5 ПКУ при МТД: алгоритм у 2026 році (аудіоверсія)
    Підприємство уклало договір на постачання наземного роботизованого комплексу в рамках проєкту міжнародної технічної допомоги (МТД). За умовами договору та згідно з пп. 197.11 ПКУ, ця операція звільняється від ПДВ. Чи потрібно підприємству-постачальнику нараховувати компенсуючі податкові зобов'язання відповідно до пп. 198.5 ПКУ на придбані для цієї поставки товари чи послуги?
    29.05.2026467