• Посилання скопійовано

Громадська організація отримала безкоштовний доступ до CRM-системи від нерезидента: що з ПДВ?

Громадська організація планує укласти договір з ФОПом щодо налаштування та підтримки CRM-системи. Компанія-нерезидент (США) безкоштовно надає організації доступ до CRM-системи. Які податкові наслідки цих операцій?

Громадська організація (далі ГО) - неприбуткова організація доходи (прибутки) використовує виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (пп. 133.4.2 ПКУ).

Тобто ГО може оплачувати послуги ФОП щодо налаштування та підтримки CRM-системи, якщо це сприяє досягненню мети її створення та напрямків діяльності визначених статутом без ризику втрати статусу неприбуткової.

Оподаткування доходу ФОП буде проводитися відповідно до обраної ним системи оподаткування.

Своєю чергою, додаткової уваги потребує безоплатне надання доступу до CRM-системи нерезидентом в частині визначення об’єкта оподаткування ПДВ.

CRM (від англ. Customer Relationship Management) — система управління відносинами з клієнтами. Фактично це програмне забезпеченнядля відділу продажу (див. за посиланням Дія.Бізнес).

Об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послугмісце постачання яких розташоване на митній території України відповідно до ст. 186 ПКУ (пп.185.1 ПКУ).

По суті ГО отримає право на використання об’єкта інтелектуальної власності. І постає питання: це нематеріальний актив чи послуга. 

ДПС у своїй консультації ЗІР визначає операції з надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об’єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами для цілей оподаткування ПДВ як постачання послуг.

Постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

З метою оподаткування ПДВ до постачанням послуг відноситься постачання послуг іншій особі на безоплатній основі (пп. 14.1.185 ПКУ).

Місцем постачання послуг з надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць) вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання (пп. 186.3. ПКУ). 

Проте, для нарахування податкових зобов’язань необхідно визначити першу подію, зокрема зарахування коштів або надання послуг. Зарахування коштів не буде, тоді залишаться орієнтуватися на дату надання доступу. 

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг (пп.188.1 ПКУ).

Податківці зазначили, що у разі отримання послуг від нерезидентів без їх оплати база оподаткування визначається виходячи із звичайних цін на такі послуги без урахування податку (Консультація ДПС).

Звичайна ціна – це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін (пп.14.1.71 ПКУ).

Відповідно до пп. 180.2 ПКУ, особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

Якщо отримувача послуг не зареєстровано як платника податку, то податкова накладна не складається. Форма розрахунку податкових зобов’язань такого отримувача послуг затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Форма такого Розрахунку затверджена наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість».

Розрахунок подається за відповідний звітний (податковий) період, в якому визначено податкові зобов’язання за послугами, отриманими від нерезидента особою, яка не є зареєстрованим платником ПДВ.

Враховуючи зазначене вище, безоплатне надання доступу до CRM-системи може бути ідентифіковане як постачання послуг нерезидента на митній території України (місце реєстрації ГО), і відповідно є об’єктом оподаткування ПДВ. І ГО необхідно буде визнати податкові зобов’язання з ПДВ.

Зауважимо, що це питання необхідно також буде врегулювати юридично, адже ГО буде використовувати об’єкт інтелектуальної власності на безоплатній основі. Втім, ГО може розглянути й інші варіанти оформлення саме доступу до CRM-системи, наприклад, передавати такий доступ через ФОП – резидента України.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Пантюхова Анна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20241
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024465
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245