• Посилання скопійовано

Відшкодування збитків за пошкоджені посіви: що з ПДВ?

Оператор газотранспортної системи України проводив ремонт газопроводу на земельних ділянках, які перебувають у користуванні підприємства – сільськогосподарського товаровиробника. Було пошкоджено посіви озимої пшениці. Збитки відшкодовано. Сума відшкодування визначається як добуток площі пошкоджених посівів, середньої ціни реалізації пшениці за останні два роки та урожайності за останні чотири роки по району. Як оподатковується дана операція ПДВ?

В першу чергу, розберемося, що в цій ситуації є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки є декілька подій, які потребують уваги, зокрема відшкодування збитків і загибель посівів.

Відшкодування збитків. База оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості. 

До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань (пп. 188.1 ПКУ).

Згідно з ст. 22 ЦКУ, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Відшкодування збитків є способом відшкодування майнової шкоди. 

Між оператором ГТС та підприємством – сільськогосподарським товаровиробником було укладено договір про відшкодування збитків. 

Відшкодування збитків за даним договором визначено ГКУ. 

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч.2 ст. 224 ГКУ). 

До складу збитків включено неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною (ст. 225 ГКУ). 

Наприклад, пошкоджено 3,195 га озимої пшениці, ціна за 1 ц. без ПДВ -589,64 грн, середня урожайність - 36,975 ц/га. Загальна сума втраченої вигоди 3,195 * 589,64 * 36,975 = 69 657,19 грн. Саме така сума коштів зарахована на рахунок підприємства-товаровиробника. 

На нашу думку, в даній ситуації відсутній об’єкт оподаткування ПДВ – операція з постачання товарів/послуг. Позиція податківців двозначна. Вони наголошують на тому, що кошти, які надходять платнику податку як відшкодування збитків за пошкоджене, знищене або втрачене майно, не включаються до бази оподаткування ПДВ, при цьому залишаючи шляхи до відступу. Адже кожна ситуація є індивідуальною та потребує роз’яснення(ЗІР) 

Дохід від відшкодування завданих збитків відображається проведенням: Дт 37 Кт 715.

***

Звертаємо увагу на те, що постраждалою стороною також є власник земельної ділянки. Між фізичною особою-орендодавцем та сільськогосподарським товаровиробником укладено договір оренди. Відповідно до умов договору у разі погіршення якісних характеристик земельної ділянки орендар має відшкодувати завдані збитки. Та це вже інше питання.

 

Пошкоджені посіви

Позиція ДПС з цього приводу полягає у тому, що підприємству необхідно нараховувати податкове зобов’язання з ПДВ згідно з пп. 198.5 ПКУ на вартість товарів/послуг, використаних для вирощування посівів (насаджень), що загинули. Оскільки вартість таких товарів/послуг не включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткуванню. 

У випадку якщо через загибель однієї культури приймається рішення про пересів даних площ, то в такому разі витрати необхідно розподілити на:

  • повторювані витрати – це ті витрати, які було понесено повторно і які можуть бути навіть не пов’язаними з минулими (вартість насіння, витрати на передпосівний обробіток ґрунту, посів та інші роботи, які виконуються заново при пересіві новою культурою);
  • неповторювані витрати (наприклад вся підготовча робота результати якої не були втрачені як то: лущення стерні, підняття зябу і снігозатримання, вартість добрив та витрачені на їх внесення суми тощо).

Такий розподіл та рознесення по відповідним рахункам бухгалтер повинен зазначити в бухгалтерській довідці.

Всі повторювані витрати (в частині загиблих посівів) не будуть відноситись до складу собівартості врожаю пересіяної культури і підлягають списанню в складі інших витрат діяльності.

Всі неповторювані витрати будуть складати собівартість нового врожаю (пересіяної культури).

І саме на елементи повторюваних витрат, що припадають на загиблі посіви, в частині товарів/матеріалів/послуг, які були придбані з ПДВ, необхідно нарахувати компенсуюче ПЗ відповідно до пп. 198.5 ПКУ. Ставка ПДВ застосовується така є сама, яка була при отриманні вхідного ПДВ.

Що стосується бухгалтерського обліку, то витрати, які до цього часу були обліковані  на рах. 23 «Виробництво», повинні бути розподілені на повторювані та неповторювані. Повторювані витрати, що припадають на загиблі посіви, повинні бути перенесені на рах. 977 «Інші витрати діяльності», а неповторювані – на собівартість пересіяної культури (на відповідний субрахунок) в межах рах. 23.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: «Дебет-Кредит»

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20241
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024465
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245