• Посилання скопійовано

Коригування ПЗ з ПДВ при уступці права вимоги

Підприємство 1 має договори на постачання обладнання з підприємством 2 на суму з ПДВ 720 000 грн і з підприємством 3 на суму з ПДВ 600 000 грн. Отримано передоплату від підприємства 2 на суму 120 000 грн і від підприємства 3 на суму 600 000 грн. На дату отримання передоплати складені ПН і зареєстровані в ЄРПН. Потім підприємство 3 уступило підприємству 2 право вимоги боргу від підприємства 1 на суму 600 000 грн. Далі підприємство 1 і 2 уклали угоду про зарахування боргу 600 000 грн в рахунок оплати договору на постачання обладнання. Таким чином, підприємство 1 має повну суму оплати за договором з підприємством 2 на постачання обладнання. Як коригувати ПЗ з ПДВ?

На жаль, особливості коригування ПДВ в розглядуваній ситуації прямо нормами ПКУ не врегульовані.

Наприклад, в ІПК ДПСУ від 25.01.2022 р. №139/ІПК/99-00-21-03-02-06, ІПК ДФСУ від 12.03.2018 р. №957/6/99-99-15-03-02-15/ІПК зазначається, що у разі уступки права вимоги у постачальника платника ПДВ відсутні підстави коригувати ПЗ з ПДВ на отриману передоплату.

Підстава для такого висновку – норми п. 192.1 ПКУ, де зазначено про необхідність коригування в разі будь-якої зміни компенсації вартості товарів/послуг, включаючи перегляд цін, повернення товарів/послуг, повернення попередньої оплати.

Разом з тим ані в цих, ані в інших ІПК не зазначено, чи нараховувати ПЗ з ПДВ в разі наступного постачання новому кредитору (в розглядуваній ситуації – підприємству 2) товарів/послуг.

Якщо підприємство 1 постачатиме підприємству 2 обладнання, і на зазначену операцію ПН буде складена тільки на часткову суму постачання – на 120 000 грн попередньої оплати, очевидно, що при фактичному постачанні обладнання потрібно буде скласти ще одну ПН – на 600 000 грн, тобто, на неоплачену суму.

Звісно, що подібні податкові наслідки нелогічні, та й просто абсурдні.

Причому, на наш погляд, наведені вище ІПК помилкові, адже вони й призводять до подібних абсурдних податкових висновків.

 

На наш погляд, в розглядуваній ситуації потрібно коригувати ПЗ з ПДВ таким чином:

Складання документа про уступку права вимоги свідчить про те, що операції постачання підприємством 1 підприємству 3 не відбулося і більше не відбудеться.

В п. 192.1 ПКУ сказано про необхідність коригування в разі будь-якої зміни компенсації вартості товарів/послуг.

«Будь-яка» - тобто, будь-яка. Оскільки операції постачання вже не буде, то це і є однією з можливих змін компенсації вартості товарів/послуг. Власне, і самих товарів/послуг постачатися не буде.

Тому в загальному порядку на дату складання документа про уступку права вимоги підприємство 1 має скласти РК з кодом причини 103 (повернення товару або авансових платежів) на зменшення ПЗ з ПДВ. Реєструє цей РК підприємство 3.

Поряд з цим підприємство 3 уступає право вимоги підприємству 2.

За рахунок цього права на суму 600 000 грн підприємство 2 по суті оплачує підприємству 1 вартість придбання обладнання.

Як зазначено в запитанні, підприємство 1 і 2 укладають угоду про зарахування боргу 600 000 грн в рахунок оплати договору на постачання обладнання.

Фактично отримана підприємством 1 від підприємства 3 передоплата стає такою, що отримана від підприємства 2. Отримана на момент укладання угоди про зарахування боргу.

Тому на цю дату підприємство 1 має виписати на підприємство 2 ПН, як в разі отримання передоплати, на суму 600 000 грн ПН виписується в загальному порядку, реєструється в ЄРПН.

Надалі обладнання постачається підприємством 1 підприємству 2. Це друга податкова подія. Тому на цю подію ПН вже не складаються.

Але знову повторимося, що подібний логічний, справедливий порядок коригування в ПКУ не прописаний. А тому податкова може мати іншу думку щодо коригування.

Фактично це класична ситуація, яка є неврегульованою в ПКУ. Тому для уникнення непорозумінь з податковою може бути доречним отримати індивідуальну податкову консультацію.

 ***

Читайте також:

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Золотухін Олександр

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Нарахування орендної плати та ПДВ при зміні власника земельної ділянки
    Підприємство, платник ПДВ, придбало земельну ділянку, яка вже перебуває в оренді. Договір оренди укладено з фізособою на умовах річної оплати 20000 грн до 31 грудня. Як новому власнику, що є платником ПДВ, нарахувати орендну плату орендарю та застосувати ПДВ, враховуючи, що попередній власник не був платником ПДВ? Які є варіанти? Чи необхідно коригувати розмір орендної плати та її періодичність?
    Сьогодні 16:139
  • Яка відповідальність за несвоєчасну реєстрацію розрахунку коригування?
    Покупець повернув товар, але постачальник своєчасно не склав розрахунок коригування до податкової накладної. Такий розрахунок коригування постачальник склав пізніше встановлених граничних строків. Після отримання розрахунку коригування покупець цього ж дня його зареєстрував. Чи можуть накласти штраф на покупця, постачальника?
    12.09.202581
  • Чи платити податок на доходи нерезидента та ПДВ з вартості інформаційних послуг, наданих нерезидентом?
    Підприємство уклало договір з нерезидентом (Гонконг) на інформаційно-консультаційні послуги, пов’язані з пошуком постачальника в Китаї, який забезпечить роботи за запитом замовника. Чи виникає тут обов'язок щодо сплати податку на доходи нерезидента? Чи оподатковується така операція ПДВ і якщо так – на яку дату слід скласти ПН?
    12.09.202543
  • ПДВ на транспортно-експедиційні послуги для нерезидента
    Підприємство надавало транспортно-експедиційні послуги нерезиденту з перевезення вантажів з Європи в Україну і нараховувало ПДВ, складало податкову накладну. Чи правильно воно робило? Якщо ні, як виправити помилково нараховані податкові зобов'язання, зокрема, за допомогою РК до ПН та уточнюючих декларацій з ПДВ, та як це вплине на податок на прибуток?
    12.09.202523
  • Обов’язок реєстрації платником ПДВ при здійсненні імпорту, якщо вартість обладнання перевищує 1 млн грн
    Якщо загальна сума від усіх здійснених підприємством операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн гривень, то підприємство зобов’язане буде зареєструватись як платник ПДВ
    11.09.202542