• Посилання скопійовано

Коригування ПЗ з ПДВ при уступці права вимоги

Підприємство отримало передоплату від одного контрагента, склало ПН, але останній уступив право вимоги іншому котрагенту. Як коригувати ПЗ з ПДВ?

Повне запитання:

Підприємство 1 має договори на постачання обладнання з підприємством 2 на суму з ПДВ 720 000 грн і 3 на суму з ПДВ 600 000 грн.

Отримано передоплату від підприємства 2 на суму 120 000 грн і підприємства 3 на суму 600 000 грн.

На дату отримання передоплати складені ПН і зареєстровані в ЄРПН.

Потім підприємство 3 уступило підприємству 2 право вимоги боргу від підприємства 1 на суму 600 000 грн.

Далі підприємство 1 і 2 уклали угоду про зарахування боргу 600 000 грн в рахунок оплати договору на постачання обладнання.

Таким чином, підприємство 1 має повну суму оплати за договором з підприємством 2 на постачання обладнання.

Як коригувати ПЗ з ПДВ?

 

Відповідь

На жаль, особливості коригування ПДВ в розглядуваній ситуації прямо нормами ПКУ не врегульовані.

Наприклад, в ІПК ДПСУ від 25.01.2022 р. №139/ІПК/99-00-21-03-02-06, ІПК ДФСУ від 12.03.2018 р. №957/6/99-99-15-03-02-15/ІПК зазначається, що у разі уступки права вимоги у постачальника платника ПДВ відсутні підстави коригувати ПЗ з ПДВ на отриману передоплату.

Підстава для такого висновку – норми п. 192.1 ПКУ, де зазначено про необхідність коригування в разі будь-якої зміни компенсації вартості товарів/послуг, включаючи перегляд цін, повернення товарів/послуг, повернення попередньої оплати.

Разом з тим ані в цих, ані в інших ІПК не зазначено, чи нараховувати ПЗ з ПДВ в разі наступного постачання новому кредитору (в розглядуваній ситуації – підприємству 2) товарів/послуг.

Якщо підприємство 1 постачатиме підприємству 2 обладнання, і на зазначену операцію ПН буде складена тільки на часткову суму постачання – на 120 000 грн попередньої оплати, очевидно, що при фактичному постачанні обладнання потрібно буде скласти ще одну ПН – на 600 000 грн, тобто, на неоплачену суму.

Звісно, що подібні податкові наслідки нелогічні, та й просто абсурдні.

Причому, на наш погляд, наведені вище ІПК помилкові, адже вони й призводять до подібних абсурдних податкових висновків.

На наш погляд, в розглядуваній ситуації потрібно коригувати таким чином.

Складання документа про уступку права вимоги свідчить про те, що операції постачання підприємством 1 підприємству 3 не відбулося і більше не відбудеться.

В п. 192.1 ПКУ сказано про необхідність коригування в разі будь-якої зміни компенсації вартості товарів/послуг.

«Будь-яка» - тобто, будь-яка. Оскільки операції постачання вже не буде, то це і є однією з можливих змін компенсації вартості товарів/послуг. Власне, і самих товарів/послуг постачатися не буде.

Тому в загальному порядку на дату складання документа про уступку права вимоги підприємство 1 має скласти РК з кодом причини 103 (повернення товару або авансових платежів) на зменшення ПЗ з ПДВ. Реєструє цей РК підприємство 3.

Поряд з цим підприємство 3 уступає право вимоги підприємству 2.

За рахунок цього права на суму 600 000 грн підприємство 2 по суті оплачує підприємству 1 вартість придбання обладнання.

Як зазначено в запитанні, підприємство 1 і 2 укладають угоду про зарахування боргу 600 000 грн в рахунок оплати договору на постачання обладнання.

Фактично отримана підприємством 1 від підприємства 3 передоплата стає такою, що отримана від підприємства 2. Отримана на момент укладання угоди про зарахування боргу.

Тому на цю дату підприємство 1 має виписати на підприємство 2 ПН, як в разі отримання передоплати, на суму 600 000 грн ПН виписується в загальному порядку, реєструється в ЄРПН.

Надалі обладнання постачається підприємством 1 підприємству 2. Це друга податкова подія. Тому на цю подію ПН вже не складаються.

Але знову повторимося, що подібний логічний, справедливий порядок коригування в ПКУ не прописаний. А тому податкова може мати іншу думку щодо коригування.

Фактично це класична ситуація, яка є неврегульованою в ПКУ. Тому для уникнення непорозумінь з податковою може бути доречним отримати індивідуальну податкову консультацію.

 ***

Читайте також:

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Олександр Золотухін

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20249
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024515
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024252