Металобрухт як побічна продукція та податкові зобов’язання з ПДВ

Законом №1914 з пп.199.6 ПКУ виключено абзац про постачання відходів і брухту чорних та кольорових металів. Як ці зміни позначаться на розрахунках податкових зобов'язань з ПДВ платників податків, зайнятих в переробній промисловості? Як ці зміни вплинуть на річний перерахунок з ПДВ цих платників податків?

Законом №1914 було продовжено на 5 років режим звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання та імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації.

Але при постачанні відходів та брухту чорних і кольорових металів в режимі звільнення від оподаткування ПДВ запроваджено загальний порядок пропорційного віднесення сум ПДВ до податкового кредиту (коригування). Це виходить з виключення спецнорми з пп. 199.6 ПКУ.

Раніше при постачанні відходів і брухту чорних та кольорових металів, які утворилися в такого платника внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, будівництві, розібранні (демонтажу) ліквідованих основних фондів та інших подібних операцій застосовувалося звільнення від ПДВ і одночасно не проводився перерахунок вхідного ПДВ за ст. 199 ПКУ.

Звертаємо увагу, що виключений абзац пп. 199.6 ПКУ звучав так: «постачання платником податку відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися в такого платника внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, будівництві, розібранні (демонтажу) ліквідованих основних фондів та інших подібних операцій». Тобто перерахунок ПДВ не застосовувався тоді, коли відходи та брухт утворилися в процесі виробництва, будівництва або демонтажу ОЗ тощо. Про те, що пп. 199.6 ПКУ стосується лише такого металобрухту, що утворився в результаті діяльності підприємства, писав «Вісник» тут.

Тепер при річному перерахунку ПДВ за ст. 199 ПКУ таким платникам доведеться враховувати операції з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів в режимі звільнення від оподаткування ПДВ.

На нашу думку, в даному випадку слід враховувати специфіку діяльності підприємства та його виробничих операцій.

За умовами запитання основна діяльність – це виготовлення запчастин, а металобрухт є побічною продукцією, яка не є метою утворення та діяльності цього підприємства. Якщо у підприємства немає понаднормативних та непродуктивних витрат сировини, то вся вартість металосировини, яка використана при виробництві запчастин, включається до собівартості запасних частин та відшкодовується підприємству у вигляді ціни, за яку готові запчастини продаються покупцям. Таким чином, якщо сировина повністю списана  на собівартість виробництва записом Дт 23 Кт 201, то в даному випадку вона повністю використана в оподатковуваних операціях.

Також це стосується й інших факторів виробництва, які повністю використовуються в оподатковуваних операціях – виготовленні та продажу запчастин.

Отже, на нашу думку, розподіл податкового кредиту за ст. 199 ПКУ в даному випадку не потрібно робити, оскільки отримання та продаж металобрухту не є метою діяльності підприємства, а вся сировина і фактори виробництва повністю використовуються для оподатковуваних операцій. Приміром, підприємство може і не продавати металобрухт, а утилізувати його і не отримувати доходу.

Проте ми вважаємо, що для уникнення спорів з податківцями слід нарахувати податкові зобов’язання на вартість самої металосировини у разі продажу металобрухту. Аналогічну ситуацію на прикладі макулатури ми розглядали тут.

В даному випадку слід взяти вартість тієї частини металосировини, яка перетворилася на відходи (наприклад, у залежності від маси сировини, яку було витрачено на продукцію і яка стала відходами, або за технологічними нормами тощо), і на цю вартість нарахувати податкові зобов’язання за пп. «б» п. 198.5 ПКУ. Як скласти таку ПН, див. за посиланням вище.

Втім, і з цією позицією можна спорити, якщо знову ж таки звернути увагу на те, що вся сировина включена у собівартість запчастин, отже, вона вже відшкодована у складі ціни основної продукції. Побічну продукцію слід розглядати як ТМЦ, що отримані без ПДВ (адже вона була не придбана, а оприбуткована з власного виробництва Дт 209 Кт 23), і тому не донараховувати податкові зобов’язання з ПДВ за пп. «б» пп. 198.5 ПКУ.

Яку позицію обрати – обережну чи «сміливу» - вирішувати підприємству.