Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг згідно з пп. 14.1.191 ПКУ вважається постачанням товарів. А, отже, лізингоотримувач, який повертає об’єкт лізингу, повинен в загальному порядку нарахувати ПЗ з ПДВ.
База оподаткування визначається згідно з п. 188.1 ПКУ – як договірна вартість, але не нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції.
Такий самий висновок читаємо, приміром, в ІПК ДФСУ від 17.08.2018 №3575/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.
А як визначається договірна вартість повернення об’єкта лізингу?
Вважаємо, цей аспект має визначатися договором фінлізингу. Як правило, договірна вартість визначається за сумою несплачених лізінгових платежів.
Поряд з цим згідно з п. 5 ч. 2 ст. 14 Закону про фінлізинг договір фінлізингу повинен містити розмір, порядок розрахунку та умови сплати додаткових платежів і комісій (за наявності), пов’язаних з укладенням, виконанням, зміною та розірванням договору фінансового лізингу, достроковим викупом об’єкта фінансового лізингу, а також порядок зміни та/або індексації таких платежів.
Тобто, договірна вартість при поверненні за умовами договору може бути навіть меншою чи більшою за суму несплачених платежів.
Окрім того, лізингоотримувач може сплачувати лізингодавцеві додаткові платежі, пов’язані з розірванням договору.
Отже, договірна вартість поверненого об’єкта може бути як більше, так і менше залишкової вартості об’єкта лізингу.
В будь-якому разі, ПН складається і реєструється в ЄРПН лізингоотримувачем на договірну вартість поверненого об’єкта. Така ПН складається на лізингодавця платника ПДВ. Поряд з цим якщо залишкова вартість більше договірної, на різницю складається ПН, яка залишається у лізингоотримувача.
Варто сказати, що в п. 189.5 ПКУ наведено особливості визначення бази оподаткування при повторному постачанні лізингодавцем об’єкта лізингу, який повернув попередній лізингоотримувач у зв’язку з невиконанням чи неналежним виконанням договору фінлізингу. Тобто, визначення бази оподаткування за цим пунктом стосується не лізингоотримувача, який повертає об’єкт лізингу, а лізингодавця, який надалі постачає зазначений об’єкт.
***
Читайте також: Дострокове розірвання договору фінлізингу: які наслідки з ПДВ?
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?
Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз
