Помилкова ПН на послуги від нерезидента: як скласти РК та що з лімітом реєстрації?

Як виправити помилку?

У описаній вище ситуації ПЗ з ПДВ мають виникати не по ст.208 ПКУ – при отриманні послуг від нерезидента, а по п.187.8 ПКУ – при імпортуванні товару. Тому має місце помилка.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг. Про це говорять й податківці, зокрема тут https://news.dtkt.ua/taxation/pdv/58578 .

Оскільки спочатку об’єкт оподаткування по ПДВ виникав через операцію із постачання послуг по п.208.2 ПКУ, то оскільки такої операції по суті немає, то, вважаємо, що слід скласти РК із кодом 103 як на ПН без факту здійснення операцій.

Відповідно до роз’яснення у підкатегорії 101.15 ресурсу «ЗІР» у розрахунку коригування, складеному до податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН без факту здійснення господарських операцій зазначається:

- у полі «Дата складання» – дата, на яку було виявлено помилку;

- у заголовній частині розрахунку коригування – дані із заголовної частини податкової накладної з індивідуальним податковим номером покупця на якого помилково (без факту здійснення господарських операцій) було складено податкову накладну;

- у розділі Б – зі знаком «–» (виводяться в «0») відповідні показники усіх рядків податкової накладної, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ).

При цьому у графі 2.1 «код причини» розрахунку коригування зазначається код «103» (повернення товару або авансових платежів).

Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така податкова накладна.

РК загалом має складатися на дату виявлення помилки. Саме так роз’яснюють податківці (див., наприклад, підкатегорію 101.15 ресурсу «ЗІР»[1]).

Що стосується нарахованого ПЗ, то слід подати УР за жовтень 2020 р. оскільки помилкові податкові накладні у Декларації з ПДВ не відображаються (роз’яснення податківців ми наводили тут).

Податкові зобов’язання з ПДВ мають виникати при ввезенні цього ключа на митну територію України уже на дату подання митної декларації (МД) для митного оформлення (п. 187.8 ПКУ). І сплатити «імпортний» ПДВ слід до дня або в день подання МД (п. 206.1 ПКУ).

Що з ∑Перевищ?

Як правило, завжди є побоювання, що оскільки при таких коригуваннях, а саме коли УР до декларації складається за один звітний період, а РК реєструється в іншому, може виникнути ∑Перевищ.

Ця проблема існувала через те, що показник ∑Перевищ розраховувався в ПЗ СЕА окремо за кожен звітний період (і з відкиданням від’ємного значення). Хоча з норм ПКУ наростаючий підсумок при розрахуванні цього показника випливав з самого початку.

Наразі ж Постановою КМУ від 28.10.2020 р. №1024 до п.9 Порядку №569 внесено зміни стосовно механізму розрахунку показника ∑Перевищ (про це ми писали тут). Так, додано новий абзац до п.9 Порядку №569 про те, що загальна сума перевищення (∑Перевищ) визначається за кожний звітний (податковий) період наростаючим підсумком! Ця Постанова набрала чинності ще 04.11.2020 р. Та чи вже податківці переналагодили ПЗ СЕА та як буде далі рахуватись цей показник – покаже лише час.

Втім, вже навіть у Порядку №569 закріплено, що цей показник має рахуватися наростаючим підсумком, а тому, якщо виправити помилку шляхом подання УР до декларації за жовтень 2020 р. та реєстрації РК до ПН у січні 2021, не має спричинити виникнення ∑Перевищ, якщо ПЗ СЕА працює вже так, як зазначено у Порядку №569.

Якщо ж ∑Перевищ все-таки виникне, то можна, як радять самі податківці, звертатися до них за ІПК для виправлення технічної помилки (див. лист ДПСУ від 11.01.2018 №968/7/99-99-12-03-01-17, ІПК ДФС від 30.11.2018  р. №5063/6/99-99-15-03-02