ПН на різницю в ціні при касовому методі

Прямої відповіді ПКУ не містить. Тому обгрунтовувати можна два варіанти:

Перший варіант

Відповідно до пп. 187.7 ПКУ, датою виникнення ПЗ у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.

Відповідно до пп. 201.1 ПКУ, на дату виникнення ПЗ складається ПН.

Відповідно до пп. 188.1 ПКУ, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості, але вона не може бути нижчою:

• ціни придбання таких товарів/послуг (у разі постачання придбаних товарів/послуг);
• звичайних цін (у разі постачання самостійно виготовлених товарів/послуг);
• балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції.

Відповідно до пп. 201.4 ПКУ, платники податку на суму різниці між ціною придбання (звичайною ціною, балансовою вартістю) і ціною продажу можуть скласти зведену ПН не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання.

З наведеного випливають такі висновки:

У пп. 187.7 ПКУ визначається дата виникнення ПЗ при розрахунках бюджетними коштами, в пп. 188.1 ПКУ визначається база оподаткування операції постачання.

Зрозуміло, що база оподаткування визначається датою виникнення ПЗ, тому саме на таку дату і слід розраховувати різницю між ціною постачання і ціною придбання (звичайною або балансовою вартістю).

Таким чином, ПН на різницю між ціною придбання і продажу обладнання можна скласти на дату отримання оплати за обладнання, коли складається і основна ПН на постачання обладнання. Або можна скласти зведену ПН не пізніше останнього дня місяця, в якому отримана оплата за обладнання.

Про особливості складання зведеної ПН ми писали тут.

На наш погляд, саме перший варіант прийнятніший. Але є і другий варіант.

Другий варіант

У пп. 201.4 ПКУ сказано про складання зведеної ПН не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено відповідне постачання. В пп. 187.1 ПКУ визначається дата виникнення ПЗ у разі постачання товарів/послуг. За загальним правилом - це дата першої події – відвантаження чи отримання коштів.

Тобто, операція постачання має місце вже на дату відвантаження, хоча дата ПЗ може бути тільки на дату оплати. З цього можна зробити висновок, що для основної ПН при постачанні за рахунок бюджетних коштів дата ПЗ виникатиме на дату оплати. А для ПН на різницю дата ПЗ виникатиме на дату першої події – відвантаження. Така думка наведена, наприклад, в ІПК ДПС у Дніпропетровській області від 11.12.2019 р. № 1849/ІПК/04-36-04-01-16.

Висновок:

Обидва варіанти мають аргументи на свою користь.

Тому в принципі ТОВ може використовувати будь-який з них, обгрунтовуючи власну думку в тому числі посиланням на принцип презумпції правомірності з пп. 4.1.4 ПКУ: якщо норма закону припускає неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платника податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення варто приймати на користь платника податків.

Але ми би радили в цій ситуації, для уникнення непорозумінь з податковою отримати індивідуальну податкову консультацію.

До речі, незрозуміло, як виписувати ПН на різницю, якщо здійснюється часткова поставка чи часткова оплата – відразу на всю суму постачання чи тільки на суму часткової поставки чи оплати.