ПН при наданні послуг нерезиденту на митній території України
Про ПДВ при наданні послуг нерезиденту ми писали тут.
Якщо послуги надаються на митній території України, то вони оподатковуються ПДВ (див. пп. «б» п. 185.1 ПКУ).
ПЗ з ПДВ виникають за правилом першої події – на дату отримання авансу від нерезидента або на дату оформлення документа, що підтверджує факт надання послуги (пп. «а» пп. 187.1 ПКУ). Таким чином, на цю дату потрібно виписувати і ПН.
ПДВ за загальним правилом нараховується за ставкою 20%.
Але відповідно до пп. 195.1.3 ПКУ за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання послуг, що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або отримувачем-нерезидентом.
До робіт з рухомим майном належать в тому числі роботи з переробки товарів, ремонт товарів, що передбачає проведення комплексу операцій з частковим або повним відновленням виробничого ресурсу об'єкта (або його складових частин), визначеного нормативно-технічною документацією, у результаті виконання якого передбачається поліпшення стану такого об'єкта.
Оскільки резидент увіз майно за митним режимом переробки, яке після виконання ремонту вивозить з України, то до виконання таких робіт застосовується нульова ставка ПДВ.
Якщо роботи оплачуються частково авансом в розмірі 50%, а потім після надання послуг, що підтверджується актом, інші 50%, то перша ПН буде складена на дату авансу на суму постачання 50% і друга ПН на дату складання акту на суму постачання 50%.
Заповнення окремих реквізитів ПН:
- у верхній лівій частині таких ПН у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини – «02» (Складена на постачання неплатнику податку);
- у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється;
- у графі 8 зазначається код ставки «902» (здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою);
- графа 9 (код пільги) заповнюється у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування ПДВ (див. пп. 7 п. 16 Порядку №1307). В ситуації, яку ми розглядаємо, операції не звільнені від оподаткування, а оподатковуються за ставкою 0%. Тому ця графа не заповнюється;
- графа 6 (кількість постачання). Якщо одиницею виміру послуг постачальник обирає «послуга», то повна кількість такої послуги – «1». Отже, отримавши передоплату 50%, у графі 6 потрібно поставити «0,5».
Робота виконується три місяці - чи потрібно щомісяця визнавати доходи?
Міркування можуть бути такими.
Відповідно до п. 10 П(С)БО 15 дохід, пов'язаний з наданням послуг, визнається, виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції.
Правила оцінки ступеня завершеності наведені в п. 10 – п. 14 П(С)БО 15. Детальніше про визначення доходу, пов’язаного з наданням послуг, ми писали тут.
Таким чином, визнавати доходи потрібно на дату балансу: Дт 361 Кт 703.
Наприклад, якщо підприємство складає тільки річну звітність, то дохід визнають станом на 31 грудня кожного року.
Відповідно до п. 7 П(С)БО 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Таким чином, на дату балансу потрібно визнати і витрати:
- Дт 903 Кт 23;
- Дт 791 Кт 903.
Причому якщо на дату балансу не буде складено акт приймання-передачі послуг між виконавцем і замовником, то господарську операцію визнання доходу від наданих послуг слід буде оформити бухгалтерською довідкою.
Але ж в такому разі на дату балансу потрібно буде нарахувати ПЗ з ПДВ, скласти і зареєструвати ПН в ЄРПН (див. п. 187.1 ПКУ), за умови, що надання послуг буде першою податковою подією.
Зауваження до наведеного варіанту обліку.
Наведений вище варіант начебто вписується в правила П(С)БО 15 і П(С)БО 16. Але на практиці повсюдно не застосовується та ігнорується українськими підприємствами. По суті він суперечить нормам П(С)БО 11 в частині визнання дебіторської заборгованості (на субрахунку 361) і нормі Закону про бухоблік в частині відображення господарських операцій на підставі первинних документів (конкретно для даної ситуації – на підставі акта приймання-передачі виконаних робіт).
Тому для детальної відповіді на це питання рекомендуємо звернутися до Мінфіну, як органу, який здійснює регулювання питань методології бухобліку та фінзвітності (див. ч. 2 ст. 6 Закону про бухоблік).
Як розподіляти рахунок 91 - щомісячно чи по даті завершення виконаних робіт?
Відповідно до Інструкції №291 списання витрат за кредитом рахунку 91 відбувається щомісяця, за відповідним розподілом.