Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Інвентаризацію товарів на підприємстві проводять на підставі наказу керівника, складеного у довільній формі та у встановлені пп. 10 розділу І Положення №879, строки, тобто щорічно в період за три місяці до дати балансу, тобто в період з 1 жовтня до 31 грудня.
Основними документами для оформлення результатів інвентаризації товарів відповідно до п. 14 розділу II Положення №879 є:
1. інвентаризаційні описи (акти інвентаризації);
2. звіряльні відомості;
3. протокол інвентаризаційної комісії.
Виявлені нестачі в результаті інвентаризації в бухгалтерському обліку відображаються так:
1) у межах норм природних втрат - норми природних втрат можуть застосовуватися тільки в разі виявлення фактичних нестач і лише після взаємозаліку нестач цінностей і залишків унаслідок пересортиці. За відсутності норм природних втрат втрата розглядається як нестача понад норму (п. 4 розділу IV Положення №879):
- Дт 947 Кт 28 - при списанні нестач у межах норм природних втрат на суму фактичної собівартості запасів (з урахуванням транспортно-заготівельних витрат) (п. 5.7 Методрекомендацій №2);
- Дт 947 Кт 282 та Дт 285 Кт 285 (або Дт 282 – Кт 285 методом «червоне сторно») - при списанні нестач у межах норм природних втрат, якщо облік товарів ведеться за цінами продажу.
2) виявлені нестачі понад норми природних втрат в обліку відображаються тими ж записами, що і нестачі в межах норм природніх втрат:
- Дт 947 Кт 28 – на суму фактичної собівартості запасів.
Якщо винну особу не встановлено або встановлено пізніше (на первісну вартість), товари списуються з одночасним віднесенням суми збитку на субрахунок 072 за дебетом (п. 4 розд. IV Положення №879).
А суму втрат від нестач списують на фінансовий результат записом: Дт 791 Кт 947.
Якщо все ж таки винну особу встановлять після інвентаризації чи згодом, тоді потрібно зробити проведення: Дт 375 Кт 716 з одночасним списанням цієї суми з субрахунку 072 за кредитом.
У разі, якщо винні особи не будуть встановлені, тоді закриття субрахунку 072 відбудеться після закриття справи згідно із законодавством, тобто підлягатимуть списанню після закінчення строку позовної давності (3 роки).
Суму відшкодування, яку вносить винна особа, відображають проведенням: Дт 301, 311 Кт 375. Потім доходи від відшкодування нестачі винною особою підлягають списанню на фінансовий результат записом: Дт 716 Кт 791.
Що стосується ПДВ, то списання нестач тягне за собою нарахування податкових зобов'язань з ПДВ згідно з пп. 198.5 ПКУ. При цьому базою оподаткування буде ціна придбання товарів, яких не вистачає (пп. 189.1 ПКУ). Крім того, потрібно скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду зведену податкову накладну за товарами, придбаними з ПДВ, у разі, якщо такі товари починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ та зареєструвати її в ЄРПН.
Декларація з ПДВ не містить рядка, в якому слід відображати нестачі товарів, тому і потрібно визначати умовний продаж та нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ відповідно до пп. 198.5 ПКУ.
У разі списання товарів, за якими вхідний ПДВ був включений до податкового кредиту, у межах норм природних втрат – податкові зобов'язання з ПДВ не нараховуються, якщо вартість таких товарів включається до вартості готової продукції, що підлягає оподаткуванню (ЗІР, категорія 101.04).
Звертаємо увагу, при списанні товарів норма пп. 198.5 ПКУ застосовується для нарахування податкових зобов'язань з ПДВ, тільки якщо особа, винна в нестачі понад норми втрат, не встановлена. Якщо ж така особа встановлена, тоді ПДВ нараховують на суму отриманого відшкодування, оскільки це відшкодування прирівнюється до компенсації вартості товарів, яких не вистачає. Тобто, в цьому випадку ПДВ треба нараховувати, керуючись пп. 188.1 ПКУ, як при звичайному постачанні (ЗІР, категорія 101.04).
В частині податку на прибуток, то коригування фінрезультату на різниці в разі виявлення нестач товарів ПКУ не передбачено. Але, якщо у разі виправлення помилки з оприбуткування або списання товарів впливає на суму витрат і фінрезультат минулого звітного періоду, тоді доведеться подати за ці періоди уточнюючі декларації з виправленими показниками в рядку 02. Разом з декларацією потрібно буде додати і виправлену фінзвітність.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс
Передплатити
