• Посилання скопійовано

Відображення нестач товарів в обліку та нарахування ПДВ

Списання нестачі товарів за результатами річної інвентаризації. Що таке сума нормального убитку? Які потрібні документи для списання крім інвентаризаційної відомості та акту списання товару? Чи потрібно на списані товари нараховувати ПДВ та відображати їх в декларації з ПДВ?

Інвентаризацію товарів на підприємстві проводять на підставі наказу керівника, складеного у довільній формі та у встановлені пп. 10 розділу І Положення №879, строки, тобто щорічно в період за три місяці до дати балансу, тобто в період з 1 жовтня до 31 грудня. 

Основними документами для оформлення результатів інвентаризації товарів відповідно до п. 14 розділу II Положення №879 є:

1. інвентаризаційні описи (акти інвентаризації);

2. звіряльні відомості; 

3. протокол інвентаризаційної комісії.

Виявлені нестачі в результаті інвентаризації в бухгалтерському обліку відображаються так:

1) у межах норм природних втрат - норми природних втрат можуть застосовуватися тільки в разі виявлення фактичних нестач і лише після взаємозаліку нестач цінностей і залишків унаслідок пересортиці. За відсутності норм природних втрат втрата розглядається як нестача понад норму (п. 4 розділу IV Положення №879):

  • Дт 947 Кт 28 - при списанні нестач у межах норм природних втрат на суму фактичної собівартості запасів (з урахуванням транспортно-заготівельних витрат) (п. 5.7 Методрекомендацій №2);
  • Дт 947 Кт 282 та Дт 285 Кт 285 (або Дт 282 – Кт 285 методом «червоне сторно») - при списанні нестач у межах норм природних втрат, якщо облік товарів ведеться за цінами продажу.

2) виявлені нестачі понад норми природних втрат в обліку відображаються тими ж записами, що і нестачі в межах норм природніх втрат:

  • Дт 947 Кт 28 – на суму фактичної собівартості запасів.

Якщо винну особу не встановлено або встановлено пізніше (на первісну вартість), товари списуються з одночасним віднесенням суми збитку на субрахунок 072 за дебетом (п. 4 розд. IV Положення №879).

А суму втрат від нестач списують на фінансовий результат записом: Дт 791 Кт 947.

Якщо все ж таки винну особу встановлять після інвентаризації чи згодом, тоді потрібно зробити проведення: Дт 375 Кт 716 з одночасним списанням цієї суми з субрахунку 072 за кредитом.

У разі, якщо винні особи не будуть встановлені, тоді закриття субрахунку 072 відбудеться після закриття справи згідно із законодавством, тобто підлягатимуть списанню після закінчення строку позовної давності (3 роки). 

Суму відшкодування, яку вносить винна особа, відображають проведенням: Дт 301, 311 Кт 375. Потім доходи від відшкодування нестачі винною особою підлягають списанню на фінансовий результат записом: Дт 716 Кт 791.

Що стосується ПДВ, то списання нестач тягне за собою нарахування податкових зобов'язань з ПДВ згідно з пп. 198.5 ПКУ. При цьому базою оподаткування буде ціна придбання товарів, яких не вистачає (пп. 189.1 ПКУ). Крім того, потрібно скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду зведену податкову накладну за товарами, придбаними з ПДВ, у разі, якщо такі товари починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ та зареєструвати її в ЄРПН.

Декларація з ПДВ не містить рядка, в якому слід відображати нестачі товарів, тому і потрібно визначати умовний продаж та нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ відповідно до пп. 198.5 ПКУ.  

У разі списання товарів, за якими вхідний ПДВ був включений до податкового кредиту, у межах норм природних втрат – податкові зобов'язання з ПДВ не нараховуються, якщо вартість таких товарів включається до вартості готової продукції, що підлягає оподаткуванню (ЗІР, категорія 101.04). 

Звертаємо увагу, при списанні товарів норма пп. 198.5 ПКУ застосовується для нарахування податкових зобов'язань з ПДВ, тільки якщо особа, винна в нестачі понад норми втрат, не встановлена. Якщо ж така особа встановлена, тоді ПДВ нараховують на суму отриманого відшкодування, оскільки це відшкодування прирівнюється до компенсації вартості товарів, яких не вистачає. Тобто, в цьому випадку ПДВ треба нараховувати, керуючись пп. 188.1 ПКУ, як при звичайному постачанні (ЗІР, категорія 101.04).

В частині податку на прибуток, то коригування фінрезультату на різниці в разі виявлення нестач товарів ПКУ не передбачено. Але, якщо у разі виправлення помилки з оприбуткування або списання товарів впливає на суму витрат і фінрезультат минулого звітного періоду, тоді доведеться подати за ці періоди уточнюючі декларації з виправленими показниками в рядку 02. Разом з декларацією потрібно буде додати і виправлену фінзвітність.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Щербина Світлана

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    Сьогодні 13:10
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024464
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245