• Посилання скопійовано

Нарахування ПЗ з ПДВ: в розрізі договорів чи рахунків-фактур?

Між постачальником та замовником послуг укладено договір, яким не передбачено порядок складання ПН (в розрізі договорів чи рахунків). Передоплата 70% здійснювалася на підставі рахунків, які складалися на підставі укладеного договору. Чи правильно було нараховувати ПЗ з ПДВ «суцільно» в розрізі одного договору?

За загальним правилом, згідно з пп. 187.1 ПКУ, датою виникнення ПЗ з ПДВ з постачання послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

  • дата зарахування коштів від замовника на банківський рахунок платника податку як оплата послуг, що підлягають постачанню;
  • дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Наразі вимоги зазначати в ПН договір або рахунок не передбачено, адже їх немає в обов’язкових реквізитах (пп. 201.1 ПКУ). Немає прив'язки до них і при складанні ПН. Згідно з п. 18 Порядку №1307податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів або послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). По суті, ця ж норма прописана у пп. 201.7 ПКУ. Тобто ПЗ з ПДВ виникають на дату господарської операції без уточнень щодо договорів/рахунків.

Здійснення окремої господарської операції з постачання послуг зазвичай врегульовано окремим договором. Зважаючи на те, що рахунки на оплату виписувались в рамках одного договору, а не були самі по собі окремими господарськими операціями (в рамках різних договорів), то вважаємо, що правильніше облік ПДВ слід вести в розрізі цього договору незалежно від рахунків, які було виписано на оплату.

Нарахування ПЗ з ПДВ у розрізі рахунків було б доцільним у тому випадку, якщо б договір на постачання був би відсутній, а кожний окремий рахунок передбачав би окрему господарську операцію.

Хоча вважаємо, що у разі наявності домовленості між постачальником та покупцем (наприклад, у договорі) нарахування ПЗ з ПДВ може здійснюватись і у розрізі окремих рахунків-фактур. Проте в такому випадку покупець втратить право на раніше відображений ПК з ПДВ за такими ПН, а постачальнику доведеться сторнувати ПН виписані в розрізі договору і виписувати нові ПН (із штрафами) вже у розрізі окремих рахунків-фактур.

Зважаючи на те, що між підприємствами укладено договір (в рамках якого і складається рахунки) на надання послуг, яким прямо не передбачено, яким чином здійснюється нарахуванні ПЗ з ПДВ (в розрізі договорів або рахунків), то вважаємо, що порядок нарахування ПЗ з ПДВ та складання ПН, що застосовувався постачальником є допустимим та правильним. А отже, здійснювати коригування виписаних ПН, а також ПК покупця в даному випадку не потрібно. Для того, щоб убезпечити податковий кредит покупця може бути укладено додаткову угоду до договору, в якій передбачити самий такий порядок нарахування ПЗ з ПДВ – в розрізі єдиного договору.

Також про це ми писали тут.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Горбовцов Станіслав

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Нарахування орендної плати та ПДВ при зміні власника земельної ділянки
    Підприємство, платник ПДВ, придбало земельну ділянку, яка вже перебуває в оренді. Договір оренди укладено з фізособою на умовах річної оплати 20000 грн до 31 грудня. Як новому власнику, що є платником ПДВ, нарахувати орендну плату орендарю та застосувати ПДВ, враховуючи, що попередній власник не був платником ПДВ? Які є варіанти? Чи необхідно коригувати розмір орендної плати та її періодичність?
    15.09.202516
  • Яка відповідальність за несвоєчасну реєстрацію розрахунку коригування?
    Покупець повернув товар, але постачальник своєчасно не склав розрахунок коригування до податкової накладної. Такий розрахунок коригування постачальник склав пізніше встановлених граничних строків. Після отримання розрахунку коригування покупець цього ж дня його зареєстрував. Чи можуть накласти штраф на покупця, постачальника?
    12.09.202587
  • Чи платити податок на доходи нерезидента та ПДВ з вартості інформаційних послуг, наданих нерезидентом?
    Підприємство уклало договір з нерезидентом (Гонконг) на інформаційно-консультаційні послуги, пов’язані з пошуком постачальника в Китаї, який забезпечить роботи за запитом замовника. Чи виникає тут обов'язок щодо сплати податку на доходи нерезидента? Чи оподатковується така операція ПДВ і якщо так – на яку дату слід скласти ПН?
    12.09.202545
  • ПДВ на транспортно-експедиційні послуги для нерезидента
    Підприємство надавало транспортно-експедиційні послуги нерезиденту з перевезення вантажів з Європи в Україну і нараховувало ПДВ, складало податкову накладну. Чи правильно воно робило? Якщо ні, як виправити помилково нараховані податкові зобов'язання, зокрема, за допомогою РК до ПН та уточнюючих декларацій з ПДВ, та як це вплине на податок на прибуток?
    12.09.202523
  • Обов’язок реєстрації платником ПДВ при здійсненні імпорту, якщо вартість обладнання перевищує 1 млн грн
    Якщо загальна сума від усіх здійснених підприємством операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн гривень, то підприємство зобов’язане буде зареєструватись як платник ПДВ
    11.09.202544