Нарахування ПЗ з ПДВ: в розрізі договорів чи рахунків-фактур?

За загальним правилом, згідно з пп. 187.1 ПКУ, датою виникнення ПЗ з ПДВ з постачання послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

• дата зарахування коштів від замовника на банківський рахунок платника податку як оплата послуг, що підлягають постачанню;
• дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Наразі вимоги зазначати в ПН договір або рахунок не передбачено, адже їх немає в обов’язкових реквізитах (пп. 201.1 ПКУ). Немає прив'язки до них і при складанні ПН. Згідно з п. 18 Порядку №1307, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів або послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). По суті, ця ж норма прописана у пп. 201.7 ПКУ. Тобто ПЗ з ПДВ виникають на дату господарської операції без уточнень щодо договорів/рахунків.

Здійснення окремої господарської операції з постачання послуг зазвичай врегульовано окремим договором. Зважаючи на те, що рахунки на оплату виписувались в рамках одного договору, а не були самі по собі окремими господарськими операціями (в рамках різних договорів), то вважаємо, що правильніше облік ПДВ слід вести в розрізі цього договору незалежно від рахунків, які було виписано на оплату.

Нарахування ПЗ з ПДВ у розрізі рахунків було б доцільним у тому випадку, якщо б договір на постачання був би відсутній, а кожний окремий рахунок передбачав би окрему господарську операцію.

Хоча вважаємо, що у разі наявності домовленості між постачальником та покупцем (наприклад, у договорі) нарахування ПЗ з ПДВ може здійснюватись і у розрізі окремих рахунків-фактур. Проте в такому випадку покупець втратить право на раніше відображений ПК з ПДВ за такими ПН, а постачальнику доведеться сторнувати ПН виписані в розрізі договору і виписувати нові ПН (із штрафами) вже у розрізі окремих рахунків-фактур.

Зважаючи на те, що між підприємствами укладено договір (в рамках якого і складається рахунки) на надання послуг, яким прямо не передбачено, яким чином здійснюється нарахуванні ПЗ з ПДВ (в розрізі договорів або рахунків), то вважаємо, що порядок нарахування ПЗ з ПДВ та складання ПН, що застосовувався постачальником є допустимим та правильним. А отже, здійснювати коригування виписаних ПН, а також ПК покупця в даному випадку не потрібно. Для того, щоб убезпечити податковий кредит покупця може бути укладено додаткову угоду до договору, в якій передбачити самий такий порядок нарахування ПЗ з ПДВ – в розрізі єдиного договору.

Також про це ми писали тут.