ШІ-консультант

Поставте запитання ШІ-консультанту

і отримайте відповідь за 60 секунд

  • Податки
  • Військовий облік
  • Звітність
  • Трудове право
  • Бухоблік

Консультую з податкового та бухобліку

Поставте ваше запитання

  • Посилання скопійовано

Податкові наслідки невикористання ОЗ після введення в експлуатацію

Підприємство придбало перенавантажувач, який після ТО було введено в експлуатацію. Однак придбання та списання ПММ не відбувалося, але амортизація нараховувалася. Які можуть виникнути податкові наслідки?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Бухгалтерський облік та податок на прибуток

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(с)БО або МФСЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Абзацем 4 п. 29 П(С)БО 7 визначено, що нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію. Тобто, в бухгалтерському обліку не передбачено призупинення нарахування амортизації на час не використання або простою ОЗ (що не пов'язано з його реконструкцією, модернізацією, добудовою, дообладнанням, консервацією).

Разом з цим, пп. 138.1 та 138.2 ПКУ передбачені такі коригування фінрезультату на суми нарахованої амортизації:

  • фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;
  • фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до пп. 138.3 ПКУ.

Зокрема, пп. 138.3 ПКУ встановлюються наступні особливості нарахування «податкової» амортизації:

  • для амортизації встановлено мінімально допустимі строки амортизації основних засобів (пп. 138.3.3 ПКУ);
  • для нарахування амортизації вартість основних засобів та нематеріальних активів визначається без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку;

З 23.05.2020 року амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв'язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням та консервацією. А з 08.08.2020 припинення нарахування «податкової» амортизації здійснюється лише у зв’язку з їх консервацією. Детальніше про це тут та тут.

В даному ж випадку не здійснюється модернізація реконструкцією, добудова, дообладнання або консервація ОЗ, а тому підстав для ненарахування амортизації як в бухгалтерському обліку так і за правилами п. 138.3 ПКУ немає.

Тому, якщо підприємство застосовує податкові різниці, в тому числі і за періоди, в які ОЗ не використовувалось, необхідно збільшити фінрезультат на суму нарахованої в бухгалтерському обліку амортизації і зменшити на суму розрахованої амортизації відповідно до пп. 138.3 ПКУ.

Тобто те, що ОЗ фактично не використовувалось, не означає, що не потрібно нараховувати амортизацію на такі ОЗ (як в бухгалтерському, так і податковому обліку). Крім того, такі ОЗ продовжують вважатись такими, що використовуються в господарській діяльності платника податку.

 

ПДВ

Згідно з пп. «г» пп. 198.5 ПКУ, платник податку зобов'язаний нарахувати ПЗ з ПДВ, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пп. 189.1 ПКУ, якщо необоротні активи, які були придбані з ПДВ у призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пп. 189.9 ПКУ). При цьому, зауважимо, що не залежно від того, що ОЗ не використовувались, вони як і раніше перебувають у статусі таких, що призначаються для використання у господарській діяльності підприємства. А отже, і підстав для нарахування ПЗ з ПДВ за пп. 198.5 ПКУ у підприємства немає.

Податківці у ІПК від 23.03.2020 р. №1195/6/99-00-07-03-02-06/IПК (про яку ми писали тут) говорили про необхідність нарахування ПЗ з ПДВ лише у разі консервації ОЗ. Хоча і такий підхід доволі спірний. Тому в даному випадку жодних податкових наслідків з ПДВ від того, що ОЗ після введення в експлуатацію, не використовувались, не виникає.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?

Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз

Оформити передплату Спробувати безкоштовно

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Коригування на 30% за пп. 140.5.4 ПКУ у 2026 році: розрахунок без ПДВ та алгоритм дій за даними ДПС (аудіоверсія)
    Юрособа на загальній системі звітує з податку на прибуток щоквартально та застосовує податкові різниці. За підсумками 9 місяців обсяг придбання у неприбуткових організацій перевищив 25 розмірів мінімальної зарплати (порівняння проводилося за сумою без ПДВ). Чи правильно нараховувати збільшуюче 30% коригування фінрезультату від повної договірної вартості з урахуванням ПДВ, чи база береться без ПДВ?
    10.11.202630
  • Зменшувальний РК на 66 066 грн у 2026 році: алгоритм відображення в декларації з ПДВ (аудіоверсія)
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, отримало аванс 871 200 грн 16.09.2026. Поставку на 805 134 грн здійснено 29.09.2026, цього ж дня за листом покупця повернуто залишок 66 066 грн і складено зменшувальний РК. Покупець зареєстрував його 15.10.2026. Чи можна зменшити податкові зобов’язання за вересень? У яких рядках декларації та додатках відобразити РК? ТОВ подає декларацію з додатком Д1, має ПДВ до сплати
    10.11.202631
  • Дата виписки РК_РЕЗ_2 за експортною МД: правила пп. 97 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ та позиція ДПС (аудіоверсія)
    Підприємство експортувало насіння ріпаку в режимі експортного забезпечення (РЕЗ). Було зареєстровано забезпечувальну податкову накладну (ПН_РЕЗ) від 08.09.2026 року. Звичайну митну декларацію типу ЕК10АА оформлено 09.09.2026 року, а фактичний перетин митного кордону України відбувся 14.10.2026 року. Якою датою платник податку повинен скласти розрахунок коригування типу 2 (РК_РЕЗ_2) для приведення показників накладної у відповідність із даними митної декларації?
    10.11.202622
  • Податковий кредит за МД від 31.10.2026 року: алгоритм дій за ст. 198 ПКУ та розʼясненнями ДПС (аудіоверсія)
    Митна декларація оформлена 31.10.2026 року, проте в Електронному кабінеті у реєстрі операцій зазначено: дата операції — 01.11.2026, а дата документа — 31.10.2026 р. У якому звітному періоді (жовтень чи листопад 2026 року) платник податку на додану вартість має право та зобов’язаний відобразити податковий кредит?
    10.11.202698
  • Дата податкової накладної за пп. 187.7 ПКУ у 2026 році: ризики та алгоритм дій (аудіоверсія)
    ТОВ на загальній системі (платник ПДВ) надало послуги бюджетній організації (акт підписано 16.09.2026 р.). Оплата за надані послуги надійшла на поточний рахунок 20.10.2026 р. із посиланням у банківській виписці на договір та акт від 16.09.2026 р. Чи правомірно складати податкову накладну датою отримання коштів (20.10.2026 р.) згідно з пп. 187.7 ПКУ, а не датою підписання акта наданих послуг?
    10.11.202647