• Посилання скопійовано

ПН на неплатника складено неправильною датою: як виправлення цього вплине на ліміт реєстрації ПН?

Підприємство склало податкову накладну на неплатника ПДВ датою першої події - відвантаження товару, а потрібно було скласти за касовим методом. Як зміниться реєстраційний ліміт для податкових накладних, якщо підприємство складе розрахунок коригування до зареєстрованих в липні-серпні податкових накладних та складе нову правильну податкову накладну?

Реєстрація від’ємних РК до ПН на неплатника ПДВ

Коригування ПН (з різних причин), коли однією зі сторін виступає неплатник ПДВ, має свої особливості і регулюється спеціальними нормами «коригувальної» статті 192 ПКУ, які викладені в другому абзаці п. 192.2:

  • зменшення суми податкових зобов’язань платника податку — постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов’язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

Ця норма у випадках, коли покупець не є платником ПДВ, дозволяє проводити коригування податкових зобов’язань (ПЗ) тільки в разі повернення у власність постачальника раніше поставлених товарів з наданням останнім покупцеві повної грошової компенсації їх вартості. Згідно з буквальним прочитанням п. 192.2 ПКУ  відкоригувати свої ПЗ постачальник зможе тільки при виконанні відразу обох згаданих умов — тобто поки і повернення, і компенсацію сторони не здійснять, коригування не допускається.

З метою недопущення помилок при складанні ПН та уникнення непорозумінь при обрахунку у системі електронного адміністрування ПДВ суми перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником ПДВ у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою ПДВ, що міститься в складених таким платником ПН та РК, зареєстрованих в ЄРПН (∑Перевищ), доцільно реєстрацію РК на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг здійснювати з урахуванням термінів, визначених п. 201.10 ПКУ.

Реєстрацію ПН та/або РК у ЄРПН необхідно здійснювати з урахуванням граничних строків, а саме:

  • для ПН/РК, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
  •  для ПН/РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
  • для зведених ПН та/або РК до таких зведених ПН, складених за операціями, визначеними п. 198.5 та п. 199.1 ПКУ, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
  • для РК, складених постачальником товарів/послуг до ПН, що складена на отримувача – платника ПДВ, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого РК отримувачем (покупцем) (п. 201.10 ПКУ).

Звертаємо увагу, що складення РК на зменшення податкових зобов’язань до ПН, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника ПДВ, та подання для реєстрації в ЄРПН у строк, що перевищує 14 к.д. з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН без порушення граничних строків реєстрації є критерієм ризиковості операції з метою блокування реєстрації такого РК (див. п. 6 Додатку 3  до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1165.

 

Розрахунок коригування та його вплив на реєстраційний ліміт

Реєструючи податкову накладну в ЄРПН, платник ПДВ використовує свій реєстраційний ліміт (суму ПДВ, на яку він має право зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та розрахунки коригування, обчислену за формулою, що міститься в п. 200-1.3 ПКУ).

У продавця «зменшуючі» РК можуть красти (зменшувати) ліміт, якщо випадково їх показати в декларації не того періоду. Адже продавець зобов’язаний провести зменшення ПЗ суворо у «своєму» періоді — залежно від реєстрації мінусового РК: при своєчасній реєстрації — у періоді складання РК, при несвоєчасній реєстрації — у періоді реєстрації РК (БЗ 101.23, лист ДФСУ від 12.02.2018 р. №952/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Здавалося б, задля відновлення реєстраційної суми достатньо зареєструвати «сторнуючий» розрахунок коригування до зайвої податкової накладної (тобто вивести показники такої податкової накладної в нуль). І дійсно, якщо зайва податкова накладна та «сторнуючий» розрахунок коригування до неї складені в одному звітному періоді та вчасно зареєстровані, то ліміт повернеться. А ось коли такий розрахунок коригування буде складений в іншому звітному періоді або потрапить до ЄРПН із порушенням строків реєстрації, то збалансуватися реєстраційному ліміту завадить показник суми перевищення.

Сума перевищення — це загальна сума перевищення податкових зобов’язань, указаних платником у поданих деклараціях із ПДВ з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою ПДВ, що міститься у зареєстрованих у ЄРПН платником податкових накладних (розрахунках коригування).

Якщо розрахунок коригування складено у зв’язку із зменшенням суми компенсації вартості товарів/послуг, то постачальник має право зменшити податкові зобов’язання на підставі розрахунку коригування у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов’язання у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН.

Якщо ж розрахунок коригування складено у зв’язку із збільшенням суми компенсації вартості товарів/послуг, то постачальник зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування

В нашому випадку РК буде зареєстрована в іншому періоді, ніж ПН, тому виникнення ∑Перевищення не уникнути.

 

Висновки:

  1. Скласти РК на зменшення ПЗ з ПДВ для коригування ПН на неплатника можна лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості.
  2. У системі електронного адміністрування РК проводяться у періоді, у якому він складений. Якщо РК подано на реєстрацію із запізненням, тоді у періоді подання на реєстрацію. Показник ∑Перевищ розраховується ДФС автоматично після прийняття звітності від платника ПДВ.

Після реєстрації РК в ЄРПН в СЕА ПДВ автоматично відбувається перерахунок показника ∑Перевищ за звітний період, в якому було складено такий РК, та розрахункової суми ∑Накл з урахуванням сум ПДВ, зазначених у таких ПН та/або РК.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 122 грн/міс

Передплатити

Автор: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Податкова накладна за тристороннім договором при оплаті третьою особою
    На кого виконавець (платник ПДВ) має скласти ПН, якщо укладено тристоронній договір на надання інжинірингових послуг, за яким замовником є платник ПДВ, а платником — благодійна організація (неплатник ПДВ)? Передоплату від платника вже отримано
    24.06.202548
  • Як виправити помилку у таблиці 1 додатка 2 (Д2) до податкової декларації з ПДВ?
    Виправлення помилки «Cума від’ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пп. 200 - 1.3 ПКУ…» таблиці 1 додатку 2 декларації, проводиться шляхом подання уточнюючого розрахунку, з додатком 2 з відміткою «Уточнюючий» із зазначенням правильного показника
    24.06.202526
  • Оподаткування ПДВ продажу вживаного авто зі збитком: податкова накладна
    Товариство придбало вживану автівку у фізособи за 1 050 000,00 грн , як товар, для перепродажу, а після часткового пошкодження за експертною оцінкою продало іншій фізособі за 712 000,00 грн. Згідно з пп. 189.3 ПКУ базою оподаткування є позитивна різниця між вартістю продажу та придбання, чого в даній угоді немає. Чи повинне Товариство скласти ПН на суму продажу авто (без ПДВ на 712 000,00 грн та як саме скласти, вперше стикаємось з таким) та чи треба складати та реєструвати податкову так само без ПДВ на суму різниці між вартістю продажу та купівлі ( якщо так - допоможіть як складати)?
    24.06.2025113
  • Списання знищених товарів та реалізації металобрухту: що з ПДВ?
    Підприємство на загальній системі, склад та товари якого були знищені внаслідок влучання БПЛА, має всі підтверджуючі документи. Чи потрібно нараховувати податкові зобов'язання з ПДВ при списанні цих товарів? Чи виникає обов'язок нарахування ПДВ при реалізації металобрухту, оприбуткованого після списання знищених активів?
    24.06.202570
  • ПДВ-пільга за проєктом МТД: внесення змін до договору та оподаткування перехідних операцій
    Компанія уклала договір з нерезидентом на надання послуг у валюті в лютому. У березні було отримано передоплату з ПДВ. У квітні нерезидент зареєстрував проєкт міжнародної технічної допомоги (МТД), до якого включено ці послуги. Акт наданих послуг за передоплатою оформлено 30 квітня. Чи можливо внести зміни до договору для застосування пільги з ПДВ до майбутніх послуг та як бути з уже проведеними операціями?
    23.06.202512