• Посилання скопійовано

Зміна кредитора за договором: наслідки з ПДВ

Юрособа - платник ЄП і неплатник ПДВ надала послуги вартістю 1,5 млн грн іншій юрособі. Пізніше надавач послуг перейшов на загальну систему (неплатник ПДВ). Право вимоги переведено за договором відступлення новому кредитору (юрособа на загальній системі). Надалі і боржник, і новий кредитор погасили свою заборгованість. Які при цьому виникають наслідки з ПДВ у сторін?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Розглянемо операції, що відбувалися, послідовно.

При наданні послуг неплатником ПДВ у сторін жодних податкових наслідків не виникло – адже на дату першої події надавач послуг не був платником ПДВ. Відповідно, він не складав податкову накладну, яка могла б бути підставою для відображення податкового кредиту його контрагентом – платником ПДВ. Нагадаємо, що згідно з пп. 201.8 ПКУ: «Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу».

Операція з відступлення права вимоги передбачає зміну кредитора за зобов’язанням. Ця операція сама по собі не є об’єктом оподаткування ПДВ, про що неодноразово зазначали податківці у своїх роз’ясненнях (див., наприклад, роз’яснення в «ЗІР», категорія 101.15: «Оскільки за операцією з переведення боргу не відбувається постачання товарів/послуг, а створюються зобов’язання вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, а саме сплатити гроші, то податкових зобов’язань з ПДВ за такою операцією у сторін не виникає».

Наступна подія: новий кредитор отримує від боржника грошові кошти у погашення боргу. При цьому у нового кредитора погашається дебіторська заборгованість, а наслідків з ПДВ не виникає (адже ця операція не є придбанням або постачанням товарів чи послуг).  Щодо боржника, то він при придбанні послуг не мав права на податковий кредит. І тепер, при погашенні кредиторської заборгованості (тобто при настанні другої події), він також його не має.

Далі новий кредитор погашає заборгованість перед первісним кредитором, для якого ця подія – друга в постачанні послуг. Незважаючи на те, що на момент погашення заборгованості первісний кредитор вже зареєструвався платником ПДВ, він не нараховує ПДВ на цю операцію, адже це друга подія.

Якщо первісний кредитор на момент отримання коштів у погашення заборгованості не встиг зареєструватися платником ПДВ, факт отримання коштів не може вважатися операцією з постачання в цілях обов’язкової реєстрації платником ПДВ, адже це друга подія в наданні послуг.

Таким чином, операції з надання послуг, відступлення права вимоги і подальшого погашення заборгованості не впливають на податковий облік з ПДВ ані у первісного кредитора, ані у боржника, ані у нового кредитора.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс

Передплатити

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Послуги нерезидента для звільнених медичних послуг у 2026 році: ПДВ-наслідки та ризики (аудіоверсія)
    Підприємство - платник ПДВ, яке надає медичні послуги, звільнені від оподаткування, нараховує компенсуючі податкові зобов’язання за зведеною податковою накладною на весь вхідний податковий кредит. Які ПДВ-наслідки виникають при отриманні послуг від нерезидента, зокрема щодо самонарахування ПДВ, формування податкового кредиту та необхідності включення такого податкового кредиту до компенсуючої ПН?
    Сьогодні 11:1510
  • Ненарахування ПЗ за пп. 198.5 ПКУ при МТД: алгоритм у 2026 році (аудіоверсія)
    Підприємство уклало договір на постачання наземного роботизованого комплексу в рамках проєкту міжнародної технічної допомоги (МТД). За умовами договору та згідно з пп. 197.11 ПКУ, ця операція звільняється від ПДВ. Чи потрібно підприємству-постачальнику нараховувати компенсуючі податкові зобов'язання відповідно до пп. 198.5 ПКУ на придбані для цієї поставки товари чи послуги?
    Сьогодні 09:09166
  • РК на зменшення ПДВ у 2026 році: період відображення постачальником (аудіоверсія)
    У якому звітному періоді постачальник має право відобразити в декларації з ПДВ розрахунок коригування на зменшення податкових зобов’язань, якщо РК складено 17.04.2026 р., а покупець зареєстрував його в ЄРПН 19.05.2026 р.? Чи можна включити такий РК до декларації за квітень 2026 року, чи лише за травень 2026 року?
    Сьогодні 08:07162
  • Виправлення сумової помилки в податковій накладній (аудіоверсія)
    Ми склали податкову накладну та зареєстрували її, але пізніше виявили помилку в ціні товару. Через це загальна сума та сума ПДВ виявилися більшими, ніж у первинних документах. Чи можемо ми виправити цю помилку, просто склавши розрахунок коригування на суму різниці? Який правильний алгоритм дій у цій ситуації?
    28.05.202644
  • Реорганізація ТОВ у ПП у 2026 році: податкові наслідки та корпоративні ризики (аудіоверсія)
    Чи допускається у 2026 році реорганізація холдингової групи з ТОВ і приватного підприємства шляхом приєднання материнського ТОВ до дочірнього ПП? Які податкові наслідки такої реорганізації та які корпоративні обмеження слід врахувати?
    27.05.202649