• Посилання скопійовано

Зміна кредитора за договором: наслідки з ПДВ

Юрособа - платник ЄП і неплатник ПДВ надала послуги вартістю 1,5 млн грн іншій юрособі. Пізніше надавач послуг перейшов на загальну систему (неплатник ПДВ). Право вимоги переведено за договором відступлення новому кредитору (юрособа на загальній системі). Надалі і боржник, і новий кредитор погасили свою заборгованість. Які при цьому виникають наслідки з ПДВ у сторін?

Розглянемо операції, що відбувалися, послідовно.

При наданні послуг неплатником ПДВ у сторін жодних податкових наслідків не виникло – адже на дату першої події надавач послуг не був платником ПДВ. Відповідно, він не складав податкову накладну, яка могла б бути підставою для відображення податкового кредиту його контрагентом – платником ПДВ. Нагадаємо, що згідно з пп. 201.8 ПКУ: «Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу».

Операція з відступлення права вимоги передбачає зміну кредитора за зобов’язанням. Ця операція сама по собі не є об’єктом оподаткування ПДВ, про що неодноразово зазначали податківці у своїх роз’ясненнях (див., наприклад, роз’яснення в «ЗІР», категорія 101.15: «Оскільки за операцією з переведення боргу не відбувається постачання товарів/послуг, а створюються зобов’язання вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, а саме сплатити гроші, то податкових зобов’язань з ПДВ за такою операцією у сторін не виникає».

Наступна подія: новий кредитор отримує від боржника грошові кошти у погашення боргу. При цьому у нового кредитора погашається дебіторська заборгованість, а наслідків з ПДВ не виникає (адже ця операція не є придбанням або постачанням товарів чи послуг).  Щодо боржника, то він при придбанні послуг не мав права на податковий кредит. І тепер, при погашенні кредиторської заборгованості (тобто при настанні другої події), він також його не має.

Далі новий кредитор погашає заборгованість перед первісним кредитором, для якого ця подія – друга в постачанні послуг. Незважаючи на те, що на момент погашення заборгованості первісний кредитор вже зареєструвався платником ПДВ, він не нараховує ПДВ на цю операцію, адже це друга подія.

Якщо первісний кредитор на момент отримання коштів у погашення заборгованості не встиг зареєструватися платником ПДВ, факт отримання коштів не може вважатися операцією з постачання в цілях обов’язкової реєстрації платником ПДВ, адже це друга подія в наданні послуг.

Таким чином, операції з надання послуг, відступлення права вимоги і подальшого погашення заборгованості не впливають на податковий облік з ПДВ ані у первісного кредитора, ані у боржника, ані у нового кредитора.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20242
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024468
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245