• Посилання скопійовано

Наслідки не подання заяви при обов’язковій реєстрації платником ПДВ

ФОП на загальній системі оподаткування здійснює торгівлю підакцизними товарами. За результатами роботи у 2019 р. обсяг доходу склав 1048000 грн згідно з поданою Декларацією. Платником ПДВ не зареєстрований. Які подальші дії?

Коли необхідно реєструватись платником ПДВ?

Згідно з пп. 181.1 ПКУ обов’язковій реєстрації платником ПДВ підлягають особи (крім платників ЄП І-ІІІ групи) у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів або послуг, що підлягають оподаткуванню протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

А відповідно до пп. 188.1 ПКУ база оподаткування (сума якої і використовується з метою обов’язкової реєстрації платником ПДВ) операцій з постачання товарів або послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів).

Таким чином, при визначені граничного обсягу доходу з метою обов’язкової реєстрації платником ПДВ сума акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не враховується.

У разі, якщо обсяг доходу за останні 12 календарних місяці перевищив 1 млн грн, то особа подає до контролюючого органу відповідну заяву про реєстрацію платником ПДВ не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто такого обсягу (пп. 183.2 ПКУ).

Зареєстрованою платником податку особа вважається з дня внесення запису до Реєстру платників ПДВ.

 

Наслідки не реєстрації платником ПДВ

Пунктом 183.10 ПКУ передбачено, що будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Крім того, за такою особою все ще зберігається обов’язок подання заяви на реєстрацію платником ПДВ. І лише після подання такої заяви і внесення даних до реєстру платників ПДВ особа буде мати право на віднесення вхідного ПДВ до складу ПК та подання Декларації з ПДВ (починаючи з дати якою вона буде внесена до реєстру).

Отже, при перевірці податкова має донарахувати ПЗ з ПДВ в тому розмірі, в якому би його нараховувала особа, якщо б вона зареєструвалась платником ПДВ (тобто на весь обсяг постачання з дати обов’язкової реєстрації платником ПДВ). Нарахування таких зобов’язань здійснюється із застосуванням штрафу у розмірі 25% донарахованої суми (50% при повторному протягом 1095 днів порушення).

Разом з цим штрафи за неподання податкових декларацій з ПДВ та не реєстрацію ПН до такої особи не застосовуються, оскільки такий обов’язок передбачено лише для платників ПДВ (зокрема це зазначено і у УПК ДПСУ, яка затверджена Наказом від 06.07.2012 р. №588). В зв’язку з цим особа не буде мати змоги самостійно задекларувати свої зобов’язання шляхом подання Декларацій за попередні періоди (виходить, що зобов’язання за той період можуть бути нараховані лише податківцями із застосування 25% штрафу).

Роз’яснення податківців щодо відповідальності платника податків ми наводили тут.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20242
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024468
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245