• Посилання скопійовано

Сплата ПДВ на бюджетний рахунок не збільшує ліміт реєстрації ПН

Платник ПДВ оформив розстрочення суми ПДВ. Розстрочену суму частково було сплачено на електронний ПДВ-рахунок, а частково – на бюджетний рахунок. Сума ліміту реєстрації ПН не збільшилася на суму сплати на бюджетний рахунок, а податківці відмовилися збільшити ліміт на цю суму. Чи правомірно це?

Запитання:

У 2018 році платник ПДВ оформив розстрочення з ПДВ в сумі 393867 грн. Сума розстроченого боргу була сплачена так: 20446,76 грн сплачено на спецрахунок для сплати ПДВ, вся інша сума, за рекомендаціями податкового органу, безпосередньо на бюджетній рахунок з ПДВ. У зв'язку зі сплатою податкового зобов'язання з ПДВ на бюджетний рахунок, підприємством було втрачено ліміт реєстрації ПН  в сумі 373420,33 грн. На лист підприємства щодо збільшення показника ∑ПопРах в системі електронного адміністрування ПДВ за рахунок коштів, які перераховувались підприємством з нарахованих розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 393867,0 грн. ДПС надано офіціальну відповідь з відмовою. Чи є можливість в правовому полі зобов’язати ДПС врахувати суму 373420,33 для збільшення показника ∑ПопРах?

 

Відповідь:

Статтею 100 ПКУ передбачено можливість розстрочити та відстрочити сплату грошового зобов'язання або податкового боргу. Процедуру цих заходів визначено Порядком №574. Обставини, за яких можна розстрочити або відстрочити сплату податків, перелічені у Переліку №1235.

Відповідно до п. 4.1 Порядку №574 розстрочені (відстрочені) суми грошових зобов’язань (податкового боргу) та проценти, нараховані на такі суми, зараховуються на ті самі коди бюджетної класифікації України, що й податки, збори, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), пеня, за якими надано розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу).

Згідно з пп. 87.1 ПКУ джерелом самостійної сплати грошових зобов’язань з ПДВ є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці 1 пп. 87.1 ПКУ  та обліковуються в системі електронного адміністрування ПДВ. У разі сплати податкових зобов’язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов’язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Як видно з наведених вище норм, розстрочені суми ПДВ слід було сплачувати на електронний рахунок в СЕА ПДВ.

Далі відповідно до пп. 200-1.3 ПКУ показник ΣПопРах – це загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в СЕА ПДВ. Більш докладно про це ми писали у цьому матеріалі, а також тут.

Зокрема, показник ∑ПопРах збільшується лише при одночасному дотриманні двох умов:

  1. Поповнення саме власного ПДВ-рахунку в СЕА ПДВ, а не бюджетного рахунку. Це означає, що для збільшення ліміту реєстрації ПН суми ПДВ слід було сплачувати лише на ПДВ-рахунок в СЕА ПДВ;
  2. поповнення має бути тільки з власного поточного рахунку платника ПДВ.

Тому сплата сум ПДВ на бюджетний рахунок без поповнення ПДВ-рахунку в СЕА ПДВ не збільшує суму ліміту для реєстрації податкових накладних і вона жодним чином не враховується у формулі розрахунку показника ΣНакл.

Тому податківці правомірно відмовили платнику ПДВ у збільшенні ліміту для реєстрації ПН і їх не можна зобов’язати це зробити.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 122 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Дата складання РК до ПН, за операцією з отримання передоплати за товар, при зміні місця відвантаження за межі митної території
    Якщо на дату отримання передоплати за товар, відвантаження якого нерезиденту планувалось на митній території України, складено ПН, але надалі у зв’язку зі зміною умов договору товар буде вивезено за межі митної території України, РК складається на дату зміни призначення передоплати
    04.07.202519
  • Помилка в назві контрагента у податковій накладній
    У зареєстрованій податковій накладній допущено помилку в організаційно-правовій формі контрагента (вказано «ТОВ» замість «ПрАТ»). Який порядок виправлення такої помилки, якщо вона не впливає на суму компенсації? Чи потрібно складати розрахунок коригування і як його правильно оформити в цій ситуації?
    03.07.2025115
  • Коли потрібно коригувати ПН на будівельні роботи?
    Підприємство замовило генпідряднику будівництво нового приміщення. За умовами договору були здійснені часткові оплати у розмірі 15%, 45% та 30% вартості послуг, на які отримували ПН. Додатковою угодою від 10.06.2025 р. внесли зміни до договору, де погодили збільшення вартості робіт. 11.06.2025 р. оплатили ще частину, отримали ПН. Коли постачальник має виписати РК на зміну ціни?
    03.07.202580
  • Термін для податкового кредиту при запізнілій реєстрації ПН
    Вхідну податкову накладну (ПН) складено 08.05.2024. Її реєстрацію в ЄРПН було зупинено та фактично здійснено лише 12.08.2024. Чи має підприємство право включити цю ПН до складу податкового кредиту у червні 2025 року, враховуючи, що 365 днів з дати її складання вже минули?
    03.07.2025227
  • Відшкодування збитків від замовника: ПДВ та документи
    Перевізник (платник ПДВ) отримує від замовника компенсацію за пошкодження автомобіля під час розвантаження. Як правильно оформити цю операцію? Чи виникають податкові зобов'язання з ПДВ на суму відшкодування? Яке формулювання вказати в рахунку та якими первинними документами (претензія, акт) підтвердити таку операцію для обох сторін?
    03.07.2025115