• Посилання скопійовано

Сплата ПДВ на бюджетний рахунок не збільшує ліміт реєстрації ПН

Платник ПДВ оформив розстрочення суми ПДВ. Розстрочену суму частково було сплачено на електронний ПДВ-рахунок, а частково – на бюджетний рахунок. Сума ліміту реєстрації ПН не збільшилася на суму сплати на бюджетний рахунок, а податківці відмовилися збільшити ліміт на цю суму. Чи правомірно це?

Запитання:

У 2018 році платник ПДВ оформив розстрочення з ПДВ в сумі 393867 грн. Сума розстроченого боргу була сплачена так: 20446,76 грн сплачено на спецрахунок для сплати ПДВ, вся інша сума, за рекомендаціями податкового органу, безпосередньо на бюджетній рахунок з ПДВ. У зв'язку зі сплатою податкового зобов'язання з ПДВ на бюджетний рахунок, підприємством було втрачено ліміт реєстрації ПН  в сумі 373420,33 грн. На лист підприємства щодо збільшення показника ∑ПопРах в системі електронного адміністрування ПДВ за рахунок коштів, які перераховувались підприємством з нарахованих розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 393867,0 грн. ДПС надано офіціальну відповідь з відмовою. Чи є можливість в правовому полі зобов’язати ДПС врахувати суму 373420,33 для збільшення показника ∑ПопРах?

 

Відповідь:

Статтею 100 ПКУ передбачено можливість розстрочити та відстрочити сплату грошового зобов'язання або податкового боргу. Процедуру цих заходів визначено Порядком №574. Обставини, за яких можна розстрочити або відстрочити сплату податків, перелічені у Переліку №1235.

Відповідно до п. 4.1 Порядку №574 розстрочені (відстрочені) суми грошових зобов’язань (податкового боргу) та проценти, нараховані на такі суми, зараховуються на ті самі коди бюджетної класифікації України, що й податки, збори, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), пеня, за якими надано розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу).

Згідно з пп. 87.1 ПКУ джерелом самостійної сплати грошових зобов’язань з ПДВ є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці 1 пп. 87.1 ПКУ  та обліковуються в системі електронного адміністрування ПДВ. У разі сплати податкових зобов’язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов’язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Як видно з наведених вище норм, розстрочені суми ПДВ слід було сплачувати на електронний рахунок в СЕА ПДВ.

Далі відповідно до пп. 200-1.3 ПКУ показник ΣПопРах – це загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в СЕА ПДВ. Більш докладно про це ми писали у цьому матеріалі, а також тут.

Зокрема, показник ∑ПопРах збільшується лише при одночасному дотриманні двох умов:

  1. Поповнення саме власного ПДВ-рахунку в СЕА ПДВ, а не бюджетного рахунку. Це означає, що для збільшення ліміту реєстрації ПН суми ПДВ слід було сплачувати лише на ПДВ-рахунок в СЕА ПДВ;
  2. поповнення має бути тільки з власного поточного рахунку платника ПДВ.

Тому сплата сум ПДВ на бюджетний рахунок без поповнення ПДВ-рахунку в СЕА ПДВ не збільшує суму ліміту для реєстрації податкових накладних і вона жодним чином не враховується у формулі розрахунку показника ΣНакл.

Тому податківці правомірно відмовили платнику ПДВ у збільшенні ліміту для реєстрації ПН і їх не можна зобов’язати це зробити.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.202410
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.20245863
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024253