• Посилання скопійовано

Сплата ПДВ на бюджетний рахунок не збільшує ліміт реєстрації ПН

Платник ПДВ оформив розстрочення суми ПДВ. Розстрочену суму частково було сплачено на електронний ПДВ-рахунок, а частково – на бюджетний рахунок. Сума ліміту реєстрації ПН не збільшилася на суму сплати на бюджетний рахунок, а податківці відмовилися збільшити ліміт на цю суму. Чи правомірно це?

Запитання:

У 2018 році платник ПДВ оформив розстрочення з ПДВ в сумі 393867 грн. Сума розстроченого боргу була сплачена так: 20446,76 грн сплачено на спецрахунок для сплати ПДВ, вся інша сума, за рекомендаціями податкового органу, безпосередньо на бюджетній рахунок з ПДВ. У зв'язку зі сплатою податкового зобов'язання з ПДВ на бюджетний рахунок, підприємством було втрачено ліміт реєстрації ПН  в сумі 373420,33 грн. На лист підприємства щодо збільшення показника ∑ПопРах в системі електронного адміністрування ПДВ за рахунок коштів, які перераховувались підприємством з нарахованих розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 393867,0 грн. ДПС надано офіціальну відповідь з відмовою. Чи є можливість в правовому полі зобов’язати ДПС врахувати суму 373420,33 для збільшення показника ∑ПопРах?

 

Відповідь:

Статтею 100 ПКУ передбачено можливість розстрочити та відстрочити сплату грошового зобов'язання або податкового боргу. Процедуру цих заходів визначено Порядком №574. Обставини, за яких можна розстрочити або відстрочити сплату податків, перелічені у Переліку №1235.

Відповідно до п. 4.1 Порядку №574 розстрочені (відстрочені) суми грошових зобов’язань (податкового боргу) та проценти, нараховані на такі суми, зараховуються на ті самі коди бюджетної класифікації України, що й податки, збори, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), пеня, за якими надано розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу).

Згідно з пп. 87.1 ПКУ джерелом самостійної сплати грошових зобов’язань з ПДВ є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці 1 пп. 87.1 ПКУ  та обліковуються в системі електронного адміністрування ПДВ. У разі сплати податкових зобов’язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов’язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Як видно з наведених вище норм, розстрочені суми ПДВ слід було сплачувати на електронний рахунок в СЕА ПДВ.

Далі відповідно до пп. 200-1.3 ПКУ показник ΣПопРах – це загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в СЕА ПДВ. Більш докладно про це ми писали у цьому матеріалі, а також тут.

Зокрема, показник ∑ПопРах збільшується лише при одночасному дотриманні двох умов:

  1. Поповнення саме власного ПДВ-рахунку в СЕА ПДВ, а не бюджетного рахунку. Це означає, що для збільшення ліміту реєстрації ПН суми ПДВ слід було сплачувати лише на ПДВ-рахунок в СЕА ПДВ;
  2. поповнення має бути тільки з власного поточного рахунку платника ПДВ.

Тому сплата сум ПДВ на бюджетний рахунок без поповнення ПДВ-рахунку в СЕА ПДВ не збільшує суму ліміту для реєстрації податкових накладних і вона жодним чином не враховується у формулі розрахунку показника ΣНакл.

Тому податківці правомірно відмовили платнику ПДВ у збільшенні ліміту для реєстрації ПН і їх не можна зобов’язати це зробити.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 122 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Щодо особливостей декларації з ПДВ в межах РЕЗ
    Чи обов'язково подавати уточнюючі розрахунки до декларацій з ПДВ за лютий та травень 2025 року, якщо в них були відображені показники ПН_РЕЗ та РК_2 до неї, що не вплинуло на кінцевий результат, враховуючи нові роз'яснення ДПС у листі №11933/7/99-00-21-03-02-07 від 02.05.2025 р.?
    18.07.202516
  • Списання безнадійної дебіторки: коригування ПДВ
    Підприємство списує безнадійну дебіторську заборгованість (аванс за непоставлений товар), що виникла у 2017 році. Податковий кредит за ПН на цей аванс був раніше задекларований. Як правильно відкоригувати ПДВ: нарахувати компенсуючі ПЗ за пп. 198.5 ПКУ чи подати уточнюючий розрахунок до декларації того періоду, коли було відображено податковий кредит?
    18.07.202530
  • Включення розблокованої податкової накладної до податкового кредиту через рік
    Податкова накладна, що була виписана 06.05.2024 р., своєчасно подана на реєстрацію (31.05.2024 р.), але її реєстрацію було зупинено, а згодом поновлено за рішенням комісії 20.09.2024 р. Чи можливо включити таку податкову накладну до складу податкового кредиту у червні 2025 року?
    18.07.2025261
  • Дата РК при поверненні авансу та товару
    23.06.2025 р. постачальник отримав від покупця кошти за запчастини на суму 27000 грн і постачальник виписав на цю дату ПН. Товари були відвантажені і отримані покупцем також 23.06.2025 р. Згодом з’ясувалося, що запчастини не підійшли і їх 27.06.2025 р. покупець повернув постачальнику. 10.07.2025 р. постачальник повернув покупцю кошти - 27000 грн. Якою датою постачальник повинен складати РК – на 27.06.2025 чи на 10.07.2025 р.?
    17.07.202541
  • Несвоєчасне коригування ПДВ-кредиту: штрафні санкції
    Покупець (платник ПДВ) у 2022 році отримав повернення передоплати від постачальника, який на момент повернення вже став неплатником ПДВ. Податковий кредит, сформований у 2021 році за цією операцією, не був своєчасно відкоригований. У 2024 році покупець подав уточнюючий розрахунок, зменшивши податковий кредит. Які фінансові санкції (самоштраф, пеня) застосовуються за таке несвоєчасне коригування та чи потрібно сплачувати до бюджету суму ПДВ?
    17.07.202528