• Посилання скопійовано

Сплата ПДВ на бюджетний рахунок не збільшує ліміт реєстрації ПН

Платник ПДВ оформив розстрочення суми ПДВ. Розстрочену суму частково було сплачено на електронний ПДВ-рахунок, а частково – на бюджетний рахунок. Сума ліміту реєстрації ПН не збільшилася на суму сплати на бюджетний рахунок, а податківці відмовилися збільшити ліміт на цю суму. Чи правомірно це?

Запитання:

У 2018 році платник ПДВ оформив розстрочення з ПДВ в сумі 393867 грн. Сума розстроченого боргу була сплачена так: 20446,76 грн сплачено на спецрахунок для сплати ПДВ, вся інша сума, за рекомендаціями податкового органу, безпосередньо на бюджетній рахунок з ПДВ. У зв'язку зі сплатою податкового зобов'язання з ПДВ на бюджетний рахунок, підприємством було втрачено ліміт реєстрації ПН  в сумі 373420,33 грн. На лист підприємства щодо збільшення показника ∑ПопРах в системі електронного адміністрування ПДВ за рахунок коштів, які перераховувались підприємством з нарахованих розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 393867,0 грн. ДПС надано офіціальну відповідь з відмовою. Чи є можливість в правовому полі зобов’язати ДПС врахувати суму 373420,33 для збільшення показника ∑ПопРах?

 

Відповідь:

Статтею 100 ПКУ передбачено можливість розстрочити та відстрочити сплату грошового зобов'язання або податкового боргу. Процедуру цих заходів визначено Порядком №574. Обставини, за яких можна розстрочити або відстрочити сплату податків, перелічені у Переліку №1235.

Відповідно до п. 4.1 Порядку №574 розстрочені (відстрочені) суми грошових зобов’язань (податкового боргу) та проценти, нараховані на такі суми, зараховуються на ті самі коди бюджетної класифікації України, що й податки, збори, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), пеня, за якими надано розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу).

Згідно з пп. 87.1 ПКУ джерелом самостійної сплати грошових зобов’язань з ПДВ є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці 1 пп. 87.1 ПКУ  та обліковуються в системі електронного адміністрування ПДВ. У разі сплати податкових зобов’язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов’язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Як видно з наведених вище норм, розстрочені суми ПДВ слід було сплачувати на електронний рахунок в СЕА ПДВ.

Далі відповідно до пп. 200-1.3 ПКУ показник ΣПопРах – це загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в СЕА ПДВ. Більш докладно про це ми писали у цьому матеріалі, а також тут.

Зокрема, показник ∑ПопРах збільшується лише при одночасному дотриманні двох умов:

  1. Поповнення саме власного ПДВ-рахунку в СЕА ПДВ, а не бюджетного рахунку. Це означає, що для збільшення ліміту реєстрації ПН суми ПДВ слід було сплачувати лише на ПДВ-рахунок в СЕА ПДВ;
  2. поповнення має бути тільки з власного поточного рахунку платника ПДВ.

Тому сплата сум ПДВ на бюджетний рахунок без поповнення ПДВ-рахунку в СЕА ПДВ не збільшує суму ліміту для реєстрації податкових накладних і вона жодним чином не враховується у формулі розрахунку показника ΣНакл.

Тому податківці правомірно відмовили платнику ПДВ у збільшенні ліміту для реєстрації ПН і їх не можна зобов’язати це зробити.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Спілка споживчих товариств отримує від них грошові кошти: чи повинна вона реєструватись платником ПДВ?
    Спілка, яка є добровільним об'єднанням споживчих товариств, відповідно до свого статуту отримує від споживчих товариств внутрішньогосподарські відрахування. Чи є вони об'єктом оподаткування ПДВ? Чи повинна спілка реєструватися платником ПДВ при досягненні суми таких відрахувань в 1 млн грн?
    29.04.20242
  • Купуємо програмне забезпечення у нерезидента: що з ПДВ?
    Підприємство займається продажем програмного забезпечення Google (наприклад, річний програмний пакет Google Cloud G Suite Business for Work). Програмне забезпечення купується виключно у нерезидента та використовується для продажу українським покупцям та іноземним покупцям. Чи є об’єктом оподаткування ПДВ дана операція?
    29.04.202420
  • Відшкодування комунальних послуг орендарем: що з ПДВ?
    ТОВ-орендодавець, платник ПДВ, виставляє орендарю окремий рахунок на відшкодування комунальних послуг (за воду та електроенергію). Надавач комунальних послуг ОСББ, неплатник ПДВ. Як визначити базу оподаткування ПДВ даної операції?
    22.04.20241 660
  • Повернення предмета лізингу: бухоблік та ПДВ
    Приватним нотаріусом було проведено вилучення та повернення від лізингоодержувача на користь лізингодавця товар – об'єкт фінлізингу. Лізингодавець зареєстрував податкові зобов'язання на лізингоодержувача в повному обсязі. Лізингоодержувач не складав акт на повернення товару. Які дії та проведення будуть у лізингоодержувача та лізингодавця?
    18.04.202430
  • ПН на реекспорт продукції, виготовленої з давальницької сировини
    Підприємство в митному режимі переробки ввозить на митну територію сировину нерезидента, переробляє і вивозить продукцію переробки в митному режимі реекспорту. Чи потрібно на операцію реекспорту складати податкову накладну?
    18.04.202431