ШІ-консультант

Поставте запитання ШІ-консультанту

і отримайте відповідь за 60 секунд

  • Податки
  • Військовий облік
  • Звітність
  • Трудове право
  • Бухоблік

Консультую з податкового та бухобліку

Поставте ваше запитання

  • Посилання скопійовано

Зразки товарів від нерезидента на безоплатній основі: які наслідки?

ТОВ на загальній системі (річний платник податку на прибуток та платник ПДВ) отримав від нерезидента безоплатно зразки товарів за двома ВМД (графи 20, 28 не заповнені, графа 24 – характер угоди 039). Як відображається дана операція в обліку та яке оподаткування?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

 Відображення операцій з безоплатного імпорту в бухгалтерському обліку

Те, як відображатимуться безоплатно отримані зразки товарів в бухобліку одержувача, залежить від напрямку їх подальшого використання і характеристик таких зразків. Наприклад, якщо такі зразки одержувач передбачає безоплатно роздавати покупцям для ознайомлення з товаром, то такі зразки відповідають за своїми ознаками запасам (незважаючи на їх справедливу вартість та можливий термін використання). 

Нагадаємо, що п. 4 П(С)БО 9 встановлено, що запаси – це активи, які:

  • утримуються  для  подальшого продажу (розподілу, передачі) за умов  звичайної  господарської діяльності;
  • перебувають у  процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;
  • утримуються для  споживання  під  час  виробництва продукції, виконання  робіт   та   надання   послуг,   а   також   управління підприємством/установою.

За п. 5 П(С)БО 9 запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство/установа отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

Якщо безоплатно отримані імпортні товари відповідають цим вимогам, то вони мають відображатися на балансі підприємства як запаси. 

При цьому слід брати до уваги п. 12 П(С)БО 9 щодо визначення первісної вартості безоплатно отриманих товарів. У такому випадку первісною вартістю запасів,  одержаних  підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених п. 9 П(С)БО 9. З цього випливає, що:

- комісія, створена на підприємстві за розпорядженням (наказом) керівника встановить справедливу вартість безоплатно отриманих товарів. Згідно із п. 4 П(С)БО 19,  справедлива  вартість – це сума, за якою можна продати актив за  звичайних  умов на певну дату. Отже, по суті, це ринкова ціна, яка склалася на момент переходу права власності на безоплатно отримані товари; 

- в розрахунок вартості запасів, отриманих безкоштовно внаслідок імпорту, також буде включатися і сума ввізного мита. 

У бухгалтерському обліку безоплатно отримані імпортовані зразки будуть відображені в такий спосіб:

  • Д-т 28 К-т 718 - безоплатно отримані зразки товарів за справедливою вартістю;
  • Д-т 377 К-т 311 - сплачено мито на єдиний казначейський рахунок митниці;
  • Д-т 28 К-т 377 - збільшена вартість товарів на суму сплаченого мита.
  • Д-т 377 К-т 311 - сплачено ПДВ на єдиний казначейський рахунок митниці;
  • Д-т 641 К-т 377 - віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у митній декларації.

Податковий облік

Згідно з п.п. 134.1.1 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.

У цілях визначення об’єкта оподаткування передбачено коригування фінрезультату на податкові різниці: шляхом його збільшення – з одночасним зменшенням збитків та/або збільшенням прибутку у фінрезультаті; шляхом його зменшення – з одночасним збільшенням збитку та/або зменшенням прибутку.

Коригувати фінрезультат на податкові різниці зобов’язані не всі платники податку на прибуток, а лише ті, у кого дохід, визначений за даними бухобліку, за останній рік перевищує 40 млн грн. Нагадаємо, що з 23 травня 2020 р. річний дохід для обов'язкового застосування податкових різниць становить 40 млн грн. Про те, як його застосовувати, ми писали у цій новині.

Нормами ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на дохід від безоплатно отриманих товарів для проведення досліджень, нарахованих митних платежів та послуг брокера. Таким чином, зазначені операції відображаються при формуванні фінансового результату згідно з правилами бухгалтерського обліку.

 

Як формується ПК з ПДВ при розмитненні безоплатно отриманих зразків від нерезидента?

ПДВ, сплачений при розмитненні ввезених на митну територію України товарів у разі їх безоплатного отримання, включається до складу податкового кредиту платника податку на підставі належним чином оформленої митної декларації.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 ПКУ).

При цьому платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені п. 201.10 ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ПКУ). Це буде актуальним лише в тому випадку, якщо отримані зразки не будуть використані в господарській діяльності імпортера.

Таким чином, ПДВ, сплачений при розмитненні ввезених на митну територію України товарів у разі їх безоплатного отримання, включається до складу податкового кредиту платника податку на підставі належним чином оформленої митної декларації.

Висновки:

  1. Отримані від нерезидента безоплатні зразки товарів, як правило, обліковуються у складі запасів.
  2. При оприбутковуванні безоплатних зразків підприємству доведеться показати дохід (Дт 209, 28 — Кт 718 «Дохід від безоплатно отриманих оборотних активів»).
  3. Заплативши на митниці ПДВ за безоплатно ввезений товар, платник має право врахувати його суму у складі податкового кредиту.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?

Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз

Оформити передплату Спробувати безкоштовно

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Коригування на 30% за пп. 140.5.4 ПКУ у 2026 році: розрахунок без ПДВ та алгоритм дій за даними ДПС (аудіоверсія)
    Юрособа на загальній системі звітує з податку на прибуток щоквартально та застосовує податкові різниці. За підсумками 9 місяців обсяг придбання у неприбуткових організацій перевищив 25 розмірів мінімальної зарплати (порівняння проводилося за сумою без ПДВ). Чи правильно нараховувати збільшуюче 30% коригування фінрезультату від повної договірної вартості з урахуванням ПДВ, чи база береться без ПДВ?
    10.11.202630
  • Зменшувальний РК на 66 066 грн у 2026 році: алгоритм відображення в декларації з ПДВ (аудіоверсія)
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, отримало аванс 871 200 грн 16.09.2026. Поставку на 805 134 грн здійснено 29.09.2026, цього ж дня за листом покупця повернуто залишок 66 066 грн і складено зменшувальний РК. Покупець зареєстрував його 15.10.2026. Чи можна зменшити податкові зобов’язання за вересень? У яких рядках декларації та додатках відобразити РК? ТОВ подає декларацію з додатком Д1, має ПДВ до сплати
    10.11.202631
  • Дата виписки РК_РЕЗ_2 за експортною МД: правила пп. 97 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ та позиція ДПС (аудіоверсія)
    Підприємство експортувало насіння ріпаку в режимі експортного забезпечення (РЕЗ). Було зареєстровано забезпечувальну податкову накладну (ПН_РЕЗ) від 08.09.2026 року. Звичайну митну декларацію типу ЕК10АА оформлено 09.09.2026 року, а фактичний перетин митного кордону України відбувся 14.10.2026 року. Якою датою платник податку повинен скласти розрахунок коригування типу 2 (РК_РЕЗ_2) для приведення показників накладної у відповідність із даними митної декларації?
    10.11.202622
  • Податковий кредит за МД від 31.10.2026 року: алгоритм дій за ст. 198 ПКУ та розʼясненнями ДПС (аудіоверсія)
    Митна декларація оформлена 31.10.2026 року, проте в Електронному кабінеті у реєстрі операцій зазначено: дата операції — 01.11.2026, а дата документа — 31.10.2026 р. У якому звітному періоді (жовтень чи листопад 2026 року) платник податку на додану вартість має право та зобов’язаний відобразити податковий кредит?
    10.11.202696
  • Дата податкової накладної за пп. 187.7 ПКУ у 2026 році: ризики та алгоритм дій (аудіоверсія)
    ТОВ на загальній системі (платник ПДВ) надало послуги бюджетній організації (акт підписано 16.09.2026 р.). Оплата за надані послуги надійшла на поточний рахунок 20.10.2026 р. із посиланням у банківській виписці на договір та акт від 16.09.2026 р. Чи правомірно складати податкову накладну датою отримання коштів (20.10.2026 р.) згідно з пп. 187.7 ПКУ, а не датою підписання акта наданих послуг?
    10.11.202647