Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до ст. 169 КЗпП та ст. 17 Закону №2694 роботодавець зобов’язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичного (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.
Отже, якщо на підприємстві немає шкідливих і небезпечних умов праці, то затверджувати акт та подавати списки до органу Держпраці немає необхідності, і це не буде порушенням.
Тож, якщо немає шкідливих умов праці, роботодавці, як у випадку, що розглядається, організовують проведення добровільних періодичних медоглядів працівників у вигляді соцпакета шляхом укладення договору із закладом охорони здоров'я. Добровільні (тобто необов’язкові – це ті, що не визначені законодавством як обов'язкові) медогляди передбачаються колективним договором, актом роботодавця, зокрема планом заходів з охорони праці.
У бухобліку витрати підприємства, пов’язані з проведенням медогляду працівників, обліковують на рахунках 23, 91, 92, 93, 94 — залежно від того, у якому підрозділі працюють працівники.
Податок на прибуток
Ніяких коригувань фінрезультату у випадку здійснення витрат на проведення медоглядів ПКУ не передбачено. Тому податковий облік таких витрат повністю збігається з бухгалтерським.
ПДВ
Як правило, при необов'язкових медичних оглядах визначаються конкретні медичні послуги, що надаються працівнику (огляди в конкретних лікарів, конкретні лабораторні чи інструментальні дослідження), що можуть, однак, бути наведені в рахунках як деталізовано, так і узагальнено. Тож у більшості випадків ці послуги не оподатковуватимуться ПДВ на підставі пп. 197.1.5 ПКУ.
Якщо ж заклад охорони здоров'я є платником ПДВ і надає послуги з добровільного медогляду із оподаткуванням їх ПДВ, підприємство має підстави включити відповідні суми до податкового кредиту.
На нашу думку, у випадках, коли йдеться про соцпакет, тобто відповідні витрати на медобслуговування здійснюються згідно з умовами трудового чи колективного договору, або інші обов'язкові для працівника і роботодавця правила, мови про те, що ці витрати не є госпдіяльністю, бути не може, і підприємство не повинне нараховувати податкові зобов'язання з ПДВ за пп. 198.5 ПКУ.
ПДФО
Витрати на добровільні (необов’язкові) медогляди, на нашу думку, не оподатковуються ПДФО відповідно до пп. 165.1.19 ПКУ, бо є допомогою на медичне обслуговування працівників за кошт роботодавця, за наявності відповідних підтверджуючих документів. Стосується це і випадків, коли медогляд оплачується підприємством щодо одного працівника. Причому під медоглядом може розумітися не обов'язково огляд у кількох лікарів, а й огляд окремими спеціалістами, які цікавлять працівника.
Щодо відображення витрат на медогляд у формі №1ДФ, хоча вона і не оподатковується ПДФО, слід відобразити за ознакою доходу «143».
Але є й інша думка, зокрема, ДПС у своєму листі від 20.12.2017 р. №3060/6/99-99-13-02-03-15/ІПК зазначає, що медичні огляди, навіть, якщо вони передбачені колективним договором на підприємстві, належать до необов’язкових, і це призводить до їх оподаткування як додаткового блага згідно з пп. "е" пп. 164.2.17 ПКУ.
Тобто, податківці наголошують, якщо роботодавцем на рахунок закладу охорони здоров'я перераховуються власні кошти за проведення працівникам медичного огляду, який не є обов’язковим, то вартість такого огляду оподатковується ПДФО з застосуванням «натурального» коефіцієнта, який становить 1,21951 (пп. 164.5 ПКУ). Утримуються такі податки з зарплати або інших грошових доходів працівника. При цьому сплатити такі податки слід протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем оплати такого медичного огляду (або його фактичного проведення, якщо це було раніше) (пп. 168.1.4 ПКУ).
На нашу думку, застосовувати метод запропонований податківцями, варто лише у разі відсутності підтверджуючих документів. У цьому випадку витрат на медогляд у формі №1ДФ відображаються за ознакою доходу «126» (підкатегорія 103.02 ресурсу «ЗІР»).
Витрати на проведення медичних оглядів працівників не формують фонд оплати праці підприємства, оскільки не передбачені розділом ІІ Інструкції №5, тобто не є базою для нарахування ЄСВ.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс
Передплатити
