• Посилання скопійовано

Періодичний медогляд працівників: що з оподаткуванням?

Підприємство уклало договір на проходження періодичного медогляду працівниками підприємства на виконання умов колективного договору. Нормативний акт Держпраці про визначення категорій працівників, які підлягають періодичним медоглядам, відсутній. Чи є даний медогляд додатковим благом для працівників?

Відповідно до ст. 169 КЗпП та ст. 17 Закону №2694 роботодавець зобов’язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичного (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

Отже, якщо на підприємстві немає шкідливих і небезпечних умов праці, то затверджувати акт та подавати списки до органу Держпраці немає необхідності, і це не буде порушенням.

Тож, якщо немає шкідливих умов праці, роботодавці, як у випадку, що розглядається, організовують проведення добровільних періодичних медоглядів працівників у вигляді соцпакета шляхом укладення договору із закладом охорони здоров'я. Добровільні (тобто необов’язкові – це ті, що не визначені законодавством як обов'язкові) медогляди передбачаються колективним договором, актом роботодавця, зокрема планом заходів з охорони праці. 

У бухобліку витрати підприємства, пов’язані з проведенням медогляду працівників, обліковують на рахунках 23, 91, 92, 93, 94 — залежно від того, у якому підрозділі працюють працівники.

 

Податок на прибуток

Ніяких коригувань фінрезультату у випадку здійснення витрат на проведення медоглядів ПКУ не передбачено. Тому податковий облік таких витрат повністю збігається з бухгалтерським.

 

ПДВ

Як правило, при необов'язкових медичних оглядах визначаються конкретні медичні послуги, що надаються працівнику (огляди в конкретних лікарів, конкретні лабораторні чи інструментальні дослідження), що можуть, однак, бути наведені в рахунках як деталізовано, так і узагальнено. Тож у більшості випадків ці послуги не оподатковуватимуться ПДВ на підставі пп. 197.1.5 ПКУ.

Якщо ж заклад охорони здоров'я є платником ПДВ і надає послуги з добровільного медогляду із оподаткуванням їх ПДВ, підприємство має підстави включити відповідні суми до податкового кредиту.

На нашу думку, у випадках, коли йдеться про соцпакет, тобто відповідні витрати на медобслуговування здійснюються згідно з умовами трудового чи колективного договору, або інші обов'язкові для працівника і роботодавця правила, мови про те, що ці витрати не є госпдіяльністю, бути не може, і підприємство не повинне нараховувати податкові зобов'язання з ПДВ за пп. 198.5 ПКУ.

 

ПДФО

Витрати на добровільні (необов’язкові) медогляди, на нашу думку, не оподатковуються ПДФО відповідно до пп. 165.1.19 ПКУ, бо є допомогою на медичне обслуговування працівників за кошт роботодавця, за наявності відповідних підтверджуючих документів. Стосується це і випадків, коли медогляд оплачується підприємством щодо одного працівника. Причому під медоглядом може розумітися не обов'язково огляд у кількох лікарів, а й огляд окремими спеціалістами, які цікавлять працівника.

Щодо відображення витрат на медогляд у формі №1ДФ, хоча вона і не оподатковується ПДФО, слід відобразити за ознакою доходу «143». 

Але є й інша думка, зокрема, ДПС у  своєму листі від 20.12.2017 р. №3060/6/99-99-13-02-03-15/ІПК зазначає, що медичні огляди, навіть, якщо вони передбачені колективним договором на підприємстві, належать до необов’язкових, і це призводить до їх оподаткування як додаткового блага згідно з пп. "е" пп. 164.2.17 ПКУ

Тобто,  податківці наголошують,  якщо роботодавцем на рахунок закладу охорони здоров'я перераховуються власні кошти за проведення працівникам медичного огляду, який не є обов’язковим, то вартість такого огляду оподатковується ПДФО з застосуванням «натурального» коефіцієнта, який становить 1,21951 (пп. 164.5 ПКУ). Утримуються такі податки з зарплати або інших грошових доходів працівника. При цьому сплатити такі податки слід протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем оплати такого медичного огляду (або його фактичного проведення, якщо це було раніше) (пп. 168.1.4 ПКУ). 

Найбільший Telegram-канал для бухгалтерів в Україні

На нашу думку, застосовувати метод запропонований податківцями, варто лише у разі відсутності підтверджуючих документів. У цьому випадку витрат на медогляд у формі №1ДФ відображаються за ознакою доходу «126» (підкатегорія 103.02 ресурсу «ЗІР»). 

Витрати на проведення медичних оглядів працівників не формують фонд оплати праці підприємства, оскільки не передбачені розділом ІІ Інструкції №5, тобто не є базою для нарахування ЄСВ. 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Щербина Світлана

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    Сьогодні 13:10
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024458
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245