Відповідно до пп. 201.1 ПКУ, на дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ має виписати ПН і зареєструвати її в ЄРПН. Причому така ПН повинна містити обов’язкові реквізити, серед яких в тому числі:
- опис (номенклатура) послуг;
- кількість послуг;
- обсяг послуг;
- ціна постачання без урахування ПДВ тощо.
Датою виникнення податкових зобов’язань при постачанні послуг є дата події, що настала раніше – дата отримання коштів чи дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг (див. пп. 187.1 ПКУ).
Технічні особливості складання ПН встановлені Порядком №1307.
До графи 2 ПН вносяться дані про опис (номенклатуру) послуг, а до графи 3.3 – код послуги згідно з ДКПП (пп. 1, пп. 2 п. 16 Порядку №1307).
У графі 4 зазначається одиниця виміру послуг, а в графі 5 – код цієї одиниці за КСПОВО (пп. 3 п. 16 Порядку №1307). Якщо ж одиниця виміру послуги, яка постачається, відсутня в КСПОВО, в графі 4 зазначається її умовне позначення, яке використовується для обліку та відображається в первинних документах, а графа 5 не заповнюється.
У графі 6 наводять кількість (об’єм, обсяг) постачання послуг, а в графі 7 – ціну постачання одиниці послуг без ПДВ (пп. 4, пп. 5 п. 16 Порядку №1307).
У разі часткового здійснення авансу у графі 6 (кількість постачання) зазначається відповідна частка наданої (оплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу. Наприклад, у разі постачання частини послуги, яка відповідає половині обсягу, вказаного у договорі, або у разі отримання суми попередньої оплати у розмірі половини договірної вартості послуги у графі 6 вказується число «0,5». Саме так консультує податкова, відповідаючи на питання в підкатегорії 101.16, ЗІР: «Яким чином заповнюються графи 4, 5 та 6 податкової накладної у разі часткового постачання послуг або оплати частини вартості послуги?». До речі, там же податкова пише, що при повній передоплаті в графі 6 проставляється «1».
Відповідно до пп. 44.1 ПКУ, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
З наведеного випливає, що податкові накладні в описаній в питанні ситуації потрібно виписувати на дату авансу. Причому як найменування послуги, так і одиницю виміру, обсяг постачання потрібно зазначати згідно з первинними документами.
У випадку з авансом первинним документом є платіжне доручення на оплату і виписка банку. Але в цих документах, як правило, не зазначається повне найменування послуги, одиниця виміру, кількість. Ці останні показники можуть зазначатися в рахунку, який був підставою для оплати та/чи в договорі на послуги. Тому складаючи ПН потрібно користуватися як даними платіжного доручення, виписки банку, так і рахунку, договору.
Якщо в рахунку написано, що це «Аванс за послуги [такі-то] по договору [такому-то]», одиниця виміру «штук», «послуга» чи щось подібне, кількість – «1», то у повній відповідності з наведеними вище нормами закону, начебто правомірно виписати ПН, де в найменуванні зазначено «Аванс…», кількістю «1» і так далі.
Але давайте тоді глянемо, яке найменування та кількість будуть в Акті приймання-передачі послуг. Там також буде зазначено, що надані послуги авансу за такі-то послуги за таким-то договором? І одиниця виміру співпадатиме з одиницями виміру за виписаними раніше ПН? Наприклад, якщо було два аванси, дві ПН, в кожній з яких одиниця виміру «послуга» і кількість в кожній «1». Виходить, щоб показники ПН і акту співпадали, в акті має бути записано одиницю виміру «послуга» і кількість – «2».
Хоча скоріш за все в акті буде зазначено зовсім інше найменування і зовсім інша одиниця виміру і кількість.
В акті, напевно, зазначать те найменування послуги, одиницю її виміру, кількість, яке вказано в договорі. Виходить, якщо наведені в акті найменування послуги, одиниця виміру і кількість відрізнятимуться від тих, які зазначені в ПН на аванс, датою акту до таких ПН потрібно буде виписувати РК, коригуючи як найменування, так і кількість, ціну, можливо, одиницю виміру.
Окрім того, припускаємо, що рахунки на здійснення авансу могли виписуватися з помилками, не враховувати найменування, одиницю виміру, кількість, встановлені договором послуг. В графі «Найменування» рахунку не потрібно писати, що це аванс. Має зазначатися тільки найменування послуг, як воно визначено договором. Те саме стосується одиниці виміру, кількості. Якщо на момент виписування рахунку кількість невідома, то зазначають орієнтовну кількість, але ж на дату акту ПН потрібно буде відкоригувати, вказавши правильну кількість.
Але якщо вже рахунки виписані з помилками і за ними здійснена оплата, виписані ПН, вважаємо, робити якісь виправлення не потрібно. Тому що по факту ПН виписана на підставі первинних документів, якими на дату авансу є платіжне доручення, виписка банку і рахунок. Таким чином, формальні вимоги законодавства виконані. Про те, що найменування в первинних документах може відрізнятися від того, що зазначено в договорі, і що в такому разі ПН виписується на підставі первинних документів, а не договору, можемо прочитати в ІПК від 16.03.2020 р. №1092/6/99-00-07-03-02-06/ІПК. Але в такому разі, повторимося, на дату складання Акту, якщо його показники відрізнятимуться від ПН, потрібно буде скласти РК до початкових ПН.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити