• Посилання скопійовано

Рішення ДПС про анулювання реєстрації ПДВ оскаржується: що з ПДВ?

ДПС неправомірно анулювала реєстрацію платника ПДВ за п. «г» пп. 184.1 ПКУ, застосувавши його до періоду травень 2019 – квітень 2020 рр., при тому, що у січні 2020 р. були задекларовані ПЗ з ПДВ. Дата анулювання - 17.06.2020 р. Підприємство буде оскаржувати це рішення. Чи потрібно нараховувати ПЗ з ПДВ, подавати звітність за ті періоди, коли діє неправомірне анулювання?

Відповідно до пп. 184.2 ПКУ анулювання реєстрації особи як платника ПДВ на підставах, визначених у пп. «б» – «з» пп. 184.1 ПКУ, може здійснюватись, зокрема, за самостійним рішенням контролюючого органу. При цьому анулювання реєстрації особи як платника ПДВ здійснюється на дату прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації платника ПДВ.

В даному випадку податківці неправомірно застосували пп. «г» п. 184.2 ПКУ, а саме, анулювання відбувається, якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з ПДВ та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту. За умовами запитання, у січні 2020 р., який входить до такого 12-місячного періоду, було задекларовано податкові зобов’язання. Тому підприємство має високі шанси на те, що судом буде скасовано таке анулювання його реєстрації платником ПДВ.

Але як би там не було, а з моменту анулювання реєстрації особи як платника ПДВ (17.06.2020 р.) така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних (пп. 184.5 ПКУ). Право на нарахування ПДВ та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ (пп. 201.8 ПКУ). Тобто, реєстрація особи як платника ПДВ, незалежно від факту оскарження такою особою рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою контролюючого органу, є анульованою на дату, зазначену у такому рішенні.

Якщо за рішенням контролюючого органу реєстрацію особи як платника ПДВ анульовано, то така особа втрачає всі права і обов’язки платника ПДВ (у т.ч. право на формування податкового кредиту та обов’язок визначення податкових зобов’язань, а також подання звітності).

Відповідно, подання декларацій з ПДВ за періоди після дати анулювання (за липень 2020 р. і далі) вже не має практичного сенсу. Подання паперових декларацій з ПДВ після дати анулювання також не передбачено законодавством, тож податківці можуть і взагалі не надіслати письмову відмову, оскільки вони не зобов’язані приймати паперові декларації з ПДВ в таких випадках.

Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Порядку №21 податкова звітність з ПДВ подається в електронній формі всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Для подання паперових декларацій передбачено лише один випадок: у разі припинення договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник податків має право до складання нового договору подавати податкову звітність до контролюючого органу, в якому він перебуває на обліку як платник податку, в один із таких способів:

1) особисто платником податку або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

Отже, в інших випадках паперові декларації з ПДВ прийматись не будуть.  Тому оскаржувати потрібно саме рішення ДПС про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Якщо у подальшому за рішенням суду буде скасовано анулювання реєстрації особи як платника ПДВ, то на підставі такого рішення суду відбувається включення такої особи до Реєстру платників ПДВ. При цьому дата реєстрації такої особи як платника ПДВ не змінюється.

Крім того, починаючи з дати анулювання реєстрації особи як платника ПДВ, зазначеної контролюючим органом у рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ, до дати прийняття судом рішення про скасування такого анулювання, у такої особи відсутні обов’язок щодо складання податкових накладних та право на формування податкового кредиту і отримання бюджетного відшкодування ПДВ. Така особа податкову звітність з ПДВ за цей період не подає. Тобто реєстрація платника ПДВ відновлюється з тієї ж дати, з якої він був первісно зареєстрований, а період неправомірного анулювання реєстрації просто «випадає». У цей період не нараховуються податкові зобов’язання та податковий кредит, а також не подається звітність.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20242
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024468
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245