• Посилання скопійовано

Продаж продукції власного виробництва за ціною нижче собівартості: що з ПДВ?

Підприємство продає продукцію власного виробництва нижче собівартості. Які особливості нарахування податкового зобов’язання з ПДВ?

Відповідно до пп. 188.1 ПКУ, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості, при цьому база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін.

Відповідно до пп. 14.1.71 ПКУзвичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ.

Тобто, продаючи власновироблене, підприємство нараховує податкове зобов’язання на договірну вартість, але не нижче звичайної ціни, яка також є договірною вартістю. З наведеного випливає, що продаючи власновироблене, підприємство повинне орієнтуватися тільки на договірну вартість, незалежно від того, вище вона собівартості чи нижче.

Щоправда, в пп. 14.1.71 ПКУ зауважили, що звичайна ціна може відрізнятися від договірної у випадках, встановлених ПКУ.

 

Що це за випадки?

Вони наведені в тому самому підпункті:

  • здійснюється контрольована операція відповідно до ст. 39 ПКУ;
  • ціни (націнки) підлягають держрегулюванню;
  • встановлена державна мінімальна ціна продажу або індикативна ціна;
  • під час продажу потрібно провести обов’язкову оцінку;
  • під час проведення аукціону (публічних торгів);
  • постачання здійснюється на підставі форвардного або ф’ючерсного контракту;
  • продаж здійснюється у примусовому порядку.

Отже, якщо в цих останніх випадках звичайна ціна відрізняється від договірної, податкове зобов’язання нараховується:

  • на договірну вартість, якщо договірна вища за звичайну;
  • на звичайну вартість, якщо звичайна вища за договірну.

Усі останні зміни з ПДВ
у вашій поштовій скриньці!

Нова тематична розсилка від редакції. Ви точно нічого не пропустите

Підписатись

Хочете подивитись, як це виглядає?

В останньому випадку складається дві податкові накладні:

  1. перша - на суму договірної ціни;
  2. друга – на суму перевищення звичайної над договірною ціною.

Особливості складання цих податкових накладних визначені Порядком №1307.

Перша податкова накладна складається у загальному порядку.

Особливості заповнення другої (на суму перевищення):

  • у верхній лівій частині у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини – «15» (Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання) (див. п. 8, п. 15 Порядку №1307);
  • у рядках податкової накладної, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані (див. п. 15 Порядку №1307);
  • у графі 2 (опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця)) спершу зазначають назву продукції, яка продається, а потім у дужках записують: «перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст. 188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання» (див. пп. 1 п. 16 Порядку №1307);
  • графи 3.1, 3.2, 3.3, 4, 5, 12 не заповнюються (див. п. 16 Порядку №1307);
  • інші рядки і графи заповнюються у загальному порядку.

Але замість того, щоб складати іншу (другу) податкову накладну тією самою датою, що й основна податкова накладна, підприємство може скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг. Про це також сказано в п. 15 Порядку №1307.

Варто сказати, що податкова дещо інакше трактує наведені норми законодавства. Дивіться, наприклад, консультацію на сайті податкової.

На думку податкової, звичайна ціна має відповідати рівню ринкових цін. В такому разі, якщо ринкова ціна вища за договірну ціну, підприємство має нараховувати ПДВ на вартість ринкових цін, незалежно від того, вища чи нижча така ринкова ціна від собівартості.

Тобто, в будь-якому разі, базу нарахування ПДВ не порівнюють з собівартістю, а тільки із звичайною (фактично – договірною) чи ринковою ціною.

З нашого погляду, немає законних підстав для порівняння звичайної (договірної) з ринковою ціною. І ось чому.

В другому реченні пп. 14.1.71 ПКУ зазначено, якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. 

Оце і весь текст норми, яка згадує про ринкову ціну. Але в ній не сказано, що якщо звичайна ціна не відповідає ринковій ціні, то платник повинен для звичайної ціни брати ринкову ціну. Тому для висновку, який навела податкова, немає законних підстав.

Але якщо підприємство не бажає зайвих суперечок з податковою і не відчуває в собі змоги доводити власну правоту, для такого підприємства може бути доречним погодитися з податковою, навіть, якщо вона і не права. І нараховувати ПДВ за договірною вартістю, але не нижче ринкових цін.

Проте, якщо ринкові ціни відповідають договірній ціні, яка нижче собівартості, то, повторимося, ПДВ нараховують на договірну ціну. Донараховувати ПДВ до собівартості не потрібно.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Олександр Золотухін

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20241
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024465
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245